Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №160/8672/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року справа 160/8672/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоотриманої за життя пенсіонера пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 07.04.2026 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною відмову у виплаті ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №160/3400/22 та від 04.09.2023 у справі №160/12209/23 недоотриманої за життя пенсії (доплати) в розмірах 131119,61грн та 32000грн, у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_3 ; стягнути з на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 в розмірі 131119,61грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №160/3400/22, та в розмірі 32000грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №160/12209/23.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 позов задоволений частково: визнана протиправною відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №160/3400/22 та від 04.09.2023 у справі №160/12209/23 недоотриманої за життя пенсії (доплати) в розмірах 130932,26грн та 32000грн, у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_3 : стягнуто з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 в розмірі 130932,26грн нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №160/3400/22, та в розмірі 32000грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №160/12209/23; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що недоодержані суми підлягають виплаті без заміни сторони у виконавчому провадженні, за рахунок коштів та у порядку, визначених пунктом 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 31.08.2009, за умови особистого звернення заявника до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу Пенсійного фонду України з наданням заяви встановленого зразка (додаток 4 до Порядку №3-1) та оригіналів документів, які підтверджують проживання разом із пенсіонером на день його смерті, родинні стосунки, особу заявника та реквізити банківського рахунку. Зауважує, що Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії і суд не може підміняти пенсійний орган. Також зазначає, що виплата здійснюється в межах бюджетних асигнувань, проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною Постанову КМУ №821 від 14.07.2025, а іншого чинного акта, який визначав би механізм таких видатків, не існує.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_3 за життя перебував на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ОСОБА_1 є його дружиною, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.10.1993.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьком і матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.08.2011.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №160/3400/22 ОСОБА_3 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 у сумі 131119,61грн; на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №160/12209/23 йому було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.07.2022 по 31.10.2023 у сумі 32000грн.

У жовтні 2025 року в межах бюджетних асигнувань виплачено 187,35грн, у зв`язку з чим залишок доплати за рішенням у справі №160/3400/22 становить 130932,26грн. Доказів виплати решти нарахованих сум за життя пенсіонера матеріали справи не містять.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 31.10.2025. Після смерті батька ОСОБА_2 призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, що підтверджується розрахунком пенсії у разі втрати годувальника та не заперечується апелянтом.

ОСОБА_1 02.03.2026, діючи в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії ОСОБА_3 , додавши до неї копії свідоцтва про народження, паспорта (ID-картки), витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання та РНОКПП, копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть, паспорта заявника, а також реквізити пенсійного рахунку.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №37123-21845/С-01/8-0400/26 від 01.04.2026 повідомлено про необхідність особистого звернення до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу Пенсійного фонду України з наданням заяви та оригіналів документів. Виплату недоодержаних сум пенсії за цим зверненням здійснено не було.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статті 10 цього Закону призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Частиною другою статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно зі статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Аналогічний за змістом механізм передбачений і статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується членам його сім`ї, які повинні звернутися за виплатою протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа осіб, звільнених з військової служби, не включаються до складу спадщини і виплачуються: членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; а також батькам, дружині (чоловіку) та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Отже, законодавець чітко розмежував ці дві категорії осіб, і для першої з них - осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника - підтвердження факту спільного проживання з померлим пенсіонером не є умовою реалізації права на одержання недоодержаних сум пенсії.

У постанові від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а Верховний Суд сформулював висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

У постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а Верховний Суд уточнив, що наведений висновок стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізували своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частиною першою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду України не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримали таку виплату й оскаржують прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №420/1436/21.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 після смерті свого батька є отримувачем пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тобто належить саме до тієї категорії осіб, які визначені абзацом першим статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і право яких на одержання недоодержаних сум пенсії не залежить від підтвердження факту спільного проживання з померлим пенсіонером. Законний представник дитини звернулась до пенсійного органу 03.03.2026, тобто до спливу шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера (29.10.2025), до органу за місцем перебування померлого на обліку, як того вимагає пункт 4 Порядку №3-1, з наданням документів, що підтверджують родинні стосунки, особу заявника та реквізити рахунку. Факт нарахування спірних доплат та їх невиплати за життя пенсіонера апелянт не заперечує.

Доводи апеляційної скарги про те, що для вирішення питання виплати необхідно було особисто звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу Пенсійного фонду України та надати заяву встановленого зразка й оригінали документів, у тому числі документ, який підтверджує проживання разом із пенсіонером на день його смерті, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Вимога про підтвердження спільного проживання, як зазначено вище, за змістом статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стосується виключно тих членів сім`ї, які не належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, тоді як ОСОБА_2 до таких осіб належить, і ця обставина є відомою пенсійному органу, який призначив дитині відповідну пенсію.

Недотримання формальних вимог до способу подання заяви за наявності поданого у встановлений законом строк звернення з документами, достатніми для встановлення суб`єктного складу правовідносин та розміру виплати, не може бути достатньою підставою для відмови у реалізації гарантованого законом права на соціальну виплату. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області мало можливості, витребувати необхідні документи чи запропонувати усунути недоліки, однак замість вирішення питання по суті обмежився роз`ясненням порядку звернення, яке фактично вже мало місце.

Також необґрунтованими є доводи апелянта про необхідність застосування процедур, пов`язаних із виконавчим провадженням, та посилання на пункт 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 31.08.2009. Спірні правовідносини виникли не на стадії виконання судових рішень у справах №160/3400/22 та №160/12209/23, а у зв`язку з реалізацією самостійного права члена сім`ї померлого пенсіонера на одержання недоодержаних сум пенсії, передбаченого статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Порядок бюджетного обліку та черговості видатків, будучи актом внутрішньоорганізаційного характеру, визначає механізм фінансування виплат, однак не створює додаткових умов виникнення права на виплату і не може обмежувати чи змінювати обсяг прав, прямо встановлених законом.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції й доводи апелянта щодо визнання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 протиправною та нечинною Постанову КМУ №821 від 14.07.2025 та відсутності чинного акта, який визначав би механізм відповідних видатків, а також щодо обмеженості бюджетних асигнувань.

Відсутність або недосконалість підзаконного механізму фінансування, як і брак бюджетних коштів, не є обставинами, що припиняють обов`язок суб`єкта владних повноважень здійснити нараховану, але невиплачену пенсійну виплату.

Щодо доводів апелянта про виключну компетенцію Пенсійного фонду України у питаннях призначення та перерахунку пенсій і неможливість підміни судом пенсійного органу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не здійснював призначення чи перерахунку пенсії та не визначав самостійно її розміру. Суд виходив із сум, які були нараховані пенсійним органом на виконання судових рішень у справах №160/3400/22 та №160/12209/23, які апелянтом не оспорюються, та встановивши протиправність відмови у їх виплаті, застосував спосіб захисту, спрямований на реальне поновлення порушеного права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №160/3400/22 та від 04.09.2023 у справі №160/12209/23 недоотриманої за життя пенсії (доплати) в розмірах 130932,26грн та 32000грн, у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_3 та стягнення цих сум.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 28.09.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко