Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №520/23206/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. Справа № 520/23206/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Волгіна Н.П., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/23206/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі – ГУ ДСНС у Харківській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у неврахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік та компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за невикористані 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, невикористані 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 (з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 про виправлення описки) позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній адреси електронної пошти позивача (або зазначенням підстав не повідомлення цих відомостей), відомостей про наявність/відсутність у позивача електронного кабінету, а також відомостей про отримання/не отримання позивачем від відповідача письмового повідомлення при звільненні про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.

- копії документів, на підставі яких суд мав би можливість встановити особу позивача та його місце проживання/перебування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка звернулась із даним позовом.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з чим пов`язано факт недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, прояв надмірного формалізму та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 у справі № 520/23206/26, з направленням справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що повернення позову обумовлювалось фактично наданням переваги несуттєвому недоліку позову, який, на думку суду неналежно виправлено. Несуттєвий недолік позову полягав у відсутності в позові електронної адреси позивача та відомостей про електронний кабінет. Суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав уточнений позов із зазначенням у ньому адреси електронної пошти позивача, відомостей про наявність/відсутність у позивача електронного кабінету Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху (повертати), якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду. У своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ст. 294, ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла таких висновків.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 05 серпня 2026 року позивачу було запропоновано надати суду позовну заяву (уточнену). Разом із цим, уточнена позовна заява, яка відповідає приписам ст. 160 КАС України, від позивача/його представника судом не отримана. Враховуючи наведене, суддя дійшла висновку, що позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунуті (не надана належним чином оформлена уточнена позовна заява). Також суд першої інстанції вказав, що вимога суду стосовно дотримання особою, що звертається до суду із відповідним процесуальним документом, приписів чинного процесуального законодавства стосовно форми та змісту процесуального документа, за умови, що вказані вимоги є реальними, тобто такими, що технічно (фізично) можуть бути виконані особою, яка звертається до суду, без докладання значних зусиль, - не є надмірним формалізмом та не порушує права особи на судовий захист, разом із цим сприяє дотриманню процесуальних норм та правовій визначеності.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статтях 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Отже, право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За змістом ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем її недоліків та дотримання порядку її подання.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, у випадку подання особою позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, позовна заява залишається без руху і позивачеві надається строк для усунення встановлених судом недоліків. У разі ж коли особа не усунула зазначені недоліки така позовна заява повертається позивачу.

Із матеріалів справи встановлено, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції вказав, що:

- у позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти позивача та не наведені підстави не повідомлення цих відомостей, а також не зазначено про наявність/відсутність у позивача електронного кабінету;

- у позовній заяві не зазначено чи отримував позивач письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, що позбавляє суд вирішити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом;

- додані до позовної заяви матеріали не містить документів, на підставі яких суд із дотриманням приписів ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України міг би встановити особу позивача, його місце проживання та реєстраційний номер його облікової картки платника податків.

10.08.2026 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що електронна пошта у позивача відсутня, електронний кабінет електронного суду у позивача відсутній. Також у заяві надано пояснення щодо відомостей про отримання/не отримання позивачем від відповідача письмового повідомлення при звільненні про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні. До заяви додано копії паспорта та РНОКПП позивача, в тому числі ті, що підтверджують те, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання чи перебування позивача є адреса, що зазначена у позові.

Підставою для повернення позовної заяви стало те, що позивачем було подано заяву про усунення недоліків, а не уточнену позовну заяву.

Колегія суддів зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.

Між тим, у кожному випадку, суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.

Колегія суддів зауважує, що п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України чітко визначає, що позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про адресу електронної пошти, наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із примірника позовної заяви ОСОБА_1 , у ньому вищезазначеної інформації щодо позивача не вказано, тобто, вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України не виконані.

Однак, у заяві про усунення недоліків позивач вказав, що електронна пошта та електронний кабінет електронного суду у нього відсутні.

Крім того, на виконання вимог ухвали позивачем було надано пояснення щодо отримання/не отримання позивачем від відповідача письмового повідомлення при звільненні про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, а також надано копію паспорта та РНОКПП.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач виконав вимоги ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, оскільки надав усю інформацію та документи, які просив суд.

Надання цієї інформації не у формі уточненої позовної заяви не спростовує факту її надання і виконання апелянтом вимог ухвали суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є проявом надмірного формалізму, а тому вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року по справі № 520/23206/26 - скасувати.

Справу № 520/23206/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко