Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №534/3423/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №534/3423/25

Суддя: Катунов В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. Справа № 534/3423/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.06.2026 (суддя Малюк М.В., вул. Гірняків, 17, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39804 по справі № 534/3423/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції треті особи Старший інспектор батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області капітан поліції Білокінь Едуард Олексійович , Поліцейський 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області старший сержант поліції Дозорцева Кристина Сергіївна

про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справах,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі також – відповідач, апелянт), треті особи: старший інспектор ВБДР батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області капітан поліції Білокінь Едуард Олексійович, поліцейський 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області старший сержант поліції Дозорцева Кристина Сергіївна, в якій просив:

- скасувати постанову серія ЕНА № 6225689 від 26.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 128 КУпАП;

- скасувати постанову серія ЕНА № 6227109 від 26.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 128 КУпАП;

- скасувати постанову серія ЕНА № 6232773 від 27.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 128 КУпАП;

- скасувати постанову серія ЕНА № 6270724 від 03.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 128 КУпАП;

- скасувати постанову серія ЕНА № 6227562 від 04.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 128 КУпАП.

Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.06.2026 позов задоволено частково.

Постанову від 03.12.2025 серії ЕНА №6270724 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 850,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 128 КУпАП, – скасовано. Провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 128 КУпАП, – закрито.

Постанову від 04.12.2025 серії ЕНА №6277562 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 850,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 128 КУпАП, – скасовано. Провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 128 КУпАП, – закрито.

Постанову від 27.11.2025 серії ЕНА №6232773 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 850,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 128 КУпАП, – скасовано. Провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 128 КУпАП, – закрито.

Постанову від 26.11.2025 серії ЕНА №6227109 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 850,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 128 КУпАП, – скасовано. Провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 128 КУпАП, – закрито.

Постанову серії ЕНА № 6225689 від 26.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 680,00 грн, залишено без змін, а позовну заяву в цій частині – без задоволення.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення в частині скасування постанови серії ЕНА № 6227109 від 26.11.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні даної частини позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування постанови ЕНА № 6227109 від 26.11.2025, оскільки доказів, які спростовують факт наявності адміністративного правопорушення не надано.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої встановлено, що 26.11.2025 старшим інспектором батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області капітаном поліції Білоконем Е.О. винесено постанову серія ЕНА №6225689 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до змісту постанови серія ЕНА №6225689 від 26.11.2025, 26.11.2025 об 11:28:44 у м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 15, ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за технічний стан, документацію, комплектацію транспортного засобу МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив його випуск на лінію в технічно несправному стані та не укомплектованому згідно ПДР України, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 128 КУпАП.

26.11.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Дозорцевою К.С. винесено постанову серія ЕНА №6227109 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 26.11.2025 о 13:40:23 у м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 34, ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за технічний стан, документацію, комплектацію транспортного засобу Беларус-920, державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом 2 ПТС-4 державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснив його випуск на лінію в технічно несправному стані та не укомплектованому згідно ПДР України, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 128 КУпАП.

27.11.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Дозорцевою К.С. винесено постанову серія ЕНА №6232773 про накладення адміністративного стягнення на позивача по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 27.11.2025 о 07:50:49 у м. Горішні Плавні, вул. Соборна, 1, ОСОБА_1 будучи посадовою особою КП «СпецЕко», відповідальним за експлуатаційне отримання за технічний стан, документацію, комплектацію транспортного засобу Беларус-82П, державний номерний НОМЕР_4 з причепом державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 , здійснив його випуск на лінію в технічно несправному стані, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про дорожній рух" та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 128 КУпАП

03.12.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Дозорцевою К.С. винесено постанову серія ЕНА №6270724 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 03.12.2025 о 07:50:49 у м. Горішні Плавні, вул. Соборна, 1, ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за технічний стан, документацію, комплектацію транспортного засобу Беларус-920, державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом 2 ПТС-4 державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснив його випуск на лінію 03.12.2025, в якого комплектація не відповідала нормам, вимогам та правилам безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинене повторно протягом року, постанова серії ЕНА 6227109 від 26.11.2025, чим порушив п 31 ПДР – повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч 1 цієї статті.

04.12.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Дозорцевою К.С. винесено постанову серія ЕНА №6277562 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 04.12.2025 о 07:50:28 у м. Горішні Плавні, вул. Соборна, 1, ОСОБА_1 будучи посадовою особою КП «СпецЕко», відповідальним за експлуатаційне утримання, технічний стан, документацію, комплектацію транспортного засобу Беларус-920, державний номерний знак НОМЕР_6 з причепом ПТС-4, державний номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_3 здійснив його випуск на лінію в технічно несправному стані, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 128 КУпАП.

Не погоджуючись із даними постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.128 КУпАП.

В решті позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції в частині задоволення позови вимог про скасування постанов ЕНА №62327730, ЕНА №6270724, ЕНА №6277562 відповідачем під сумнів не ставляться. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

На виконання пункту 11 частини першої статті 23 Закону 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Визначення правових та соціальних основ дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища здійснює Закон України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі по тексту Закон № 3353-XII).

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлено Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі по тексту ПДР України).

За пунктом 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Пунктом 1.5. ПДР України визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 3353-XII посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов`язані: забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров`я і дотриманням режиму праці та відпочинку; забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації; не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов`язкового технічного контролю.

Колегію суддів встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 128 КУпАП, як особу, яка відповідає за технічний стан, експлуатацію ТЗ Беларус-920, державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом 2 ПТС-4 державний номерний знак НОМЕР_3 , який здійснив його випуск на лінію в технічно несправному стані та не укомплектованому згідно ПДР України.

Згідно з частиною 1 статті 128 КУпАП випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов`язкового технічного контролю або без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п`ятсот кілометрів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб`єктів господарської діяльності в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статті 128 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб`єктів господарської діяльності в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).

На виконання приписів статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Зі змісту спірної постанови ЕНА № 6227109 встановлено, 26.11.2025 о 13:40:23 у м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 34, ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за технічний стан, документацію, комплектацію транспортного засобу Беларус-920, державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом 2 ПТС-4 державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснив його випуск на лінію в технічно несправному стані, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про дорожній рух». У пункті 7 цієї постанови «До постанови додаються» мається напис: «інші матеріали справи, БК470898, 465175».

Колегія суддів наголошує, що апелянт, як державний орган, наділений повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності зобов`язаний керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.

Так, дослідивши спірну постанову, колегія суддів зазначає, що зміст самої постанови не дає змоги встановити, які саме технічні несправності були встановлені відповідачем на ТС. Також відповідачем не конкретизовано, вимогам яких саме правил і стандартів не відповідав транспортний засіб, яким керував позивач.

Отже, в оскаржуваній постанові нечітко викладено суть адміністративного правопорушення, що унеможливлює встановлення в діях позивача наявності такого елементу складу адміністративного правопорушення як об`єктивна сторона.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення адміністративного стягнення щодо позивача винесена за складом адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 128 КУпАП.

В той же час, у спірній постанові, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, не зазначено відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною 2 ст. 128 КУпАП, оскільки у графі «суть правопорушення» відповідачем не встановлено, що позивача протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, що передбачено диспозицією саме частини 2 ст. 128 КУпАП.

Тобто, контролюючим органом не встановлена та не описана така кваліфікуюча ознака, як повторність вчинення адміністративного правопорушення.

Також досліджена постанова серії ЕНА №6727109 від 26.11.2025 не містить жодних посилань на наявність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів, які б досліджувалися в ході розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення. Вказані обставини підтверджуються графою 8 спірної постанови «До постанови додаються», в якій вказано: «інші матеріали справи, БК 470898, 465775». Колегія суддів наголошує на тому, що ДПП зобов`язано вказувати конкретні документи, на яких ґрунтується його рішення.

Також у графі 5 оскаржуваної постанови серії ЕНА №6227109 від 26.11.2025 поліцейським не зазначено відповідну частину ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», а посилання на саму статтю є неповним.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови належним чином не задокументував наявність правопорушення, що унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні, а тому постанова серії ЕНА № 6727109 підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, проте колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно з частиною четвертою статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково

Рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.06.2026 по справі № 534/3423/25 змінити в частині мотивів і підстав задоволення позовних вимог щодо скасування постанови від 26.11.2025 серії ЕНА №6227109 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 850,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 128 КУпАП, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.06.2026 по справі №534/3423/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua