Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №577/4318/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. Справа № 577/4318/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.08.2026 суддя Гетьман В.В. по справі № 577/4318/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив суд постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7578416 від 19 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.132-1 ч.1 КУпАП у вигляді 510 грн. штрафу скасувати, а справу - закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач діяв всупереч Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, без залучення працівників Укртрансінспекції, не в місцях габаритно-вагового контролю, не проводячи жодної перевірки, жодних замірів, не залучивши фахівців з Укртрансбезпеки притягнуто до відповідальності.

Крім того, наголошує, що комбайн був безпідставно зупинений поліцейським, який здійснював патрулювання, а не знаходився у місцях габаритно-вагового контролю. Поліцейський всупереч Порядку №879 жодного акту не складав. Згідно оскаржуваної постанови, комбайн, яким керував позивач, за шириною перевищував 2,6 м, однак згідно п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: зовнішніх габаритів (максимальне значення параметра, метрів) зовнішній габарит ширина 2,6 м, сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населенних пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на сумугу зустрічного руху 3,75 м. Згідно технічних характеристик комбайна “Lexion 560 Claas” його ширина складає 3,0 м, що не є порушенням. Постанову винесено на місці вчинення правопорушення, а тому ОСОБА_1 не міг скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КупАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. У відображеній постанові ніяким чином його пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. До постанови не долучено доказів, передбачених ст.251 КупАП.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.08.2026 по справі № 577/4318/26 позов ОСОБА_1 – задоволено.

Постанову серії ЕНА №7578416 від 19 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.132-1 ч.1 КУпАП у вигляді 510 грн. штрафу скасовано, а справу закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. понесених судових витрат.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2026 року по справі № 577/4318/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що поліцейським Конотопського РУП ГУП в Сумській області старшим сержантом поліції Клименком Я.В. при складенні оскаржуваної постанови дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси позивача. Під час винесення оскаржуваної постанови позивачу роз`яснено права визначені статтею 268 КУпАП та статті 289 КУпАП, що підтверджується його підписом у оскаржуваній постанові та відеозаписом від 19.07.2026 № 0000КОЫ_00000820260719204118 0013. Зазначає, що позивачем не надано доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП. Відповідно до принципу змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Проте, позивач не надав жодних доказів наявності у нього на момент винесення оскаржуваної постанови чинного дозволу органів Національної поліції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2026 р. поліцейським Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. Клименком Я.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7578416, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. З вказаної постанови вбачається, що 19.07.2026 р. о 18.40 год. ОСОБА_1 в с. Раки вул. Центральна керував великогабаритною технікою комбайн марки КЛАСС дн. 00771 ВМ без дозволу на проїзд великогабаритних техніки на відповідній ділянці дороги, чим порушив п.22.5. ПДР (а.с.9).

Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи докази вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1КУпАП відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частин першої статті 8 Закону України “Про Національну поліцію” поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктів 8, 11 частини першої статті 23 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

Пунктом 1.9. розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Так, згідно до матеріалів справи, встановлено, що 19.07.2026 р. поліцейським Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. Клименком Я.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7578416, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.

З вказаної постанови вбачається, що 19.07.2026 р. о 18.40 год. ОСОБА_1 в с. Раки вул. Центральна керував великогабаритною технікою комбайн марки КЛАСС дн. 00771 ВМ без дозволу на проїзд великогабаритних техніки на відповідній ділянці дороги, чим порушив п.22.5. ПДР.

Відповідно до ст. 132-1 КупАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно з п. 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах- 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів- 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів- понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах- до 46 т), навантаження на одиночну вісь- 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі- 18 т, строєні- 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Колегія суддів зауважує, що наведена норма законодавства містить зауваження щодо допустимої ширини транспортних засобів та їх составів, які відносяться до сільськогосподарської техніки, зокрема, ширини зовнішніх габаритів без винесення габариту на смугу зустрічного руху не більше 3,75 м.

При цьому, такий транспортний засіб має рухатись або за межами населених пунктів, або дорогами сіл, селищ, міст районного значення.

Натомість, жодних вимог до габариту ширини сільськогосподарської техніки у співвідношенні до виду автодороги (державного чи місцевого значення) наведений пункт ПДР України не встановлює.

Колегія суддів наголошує, що в оскаржуваній постанові взагалі не вказано ширину зовнішніх габаритів комбайна.

Крім того, ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі відповідач також не зазначає жодних габаритів комбайна.

Відсутність в оскаржуваній постанові конкретного обвинувачення має наслідком порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантованих ст. 268 КУпАП, в тому числі і права на захист.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. ст. 245, 246КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Ст. 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.251 КУпАП адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час суду відповідачем не надано жодного доказу вини позивача, окрім оскаржуваної постанови.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку № 879).

За правилами пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Аналіз наведених положень Порядку №879 свідчить, що при здійсненні габаритно-вагового контролю здійснюється перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 2.4-2 ПДР України у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Отже, доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач належить чи не належить до категорії великогабаритних є акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів.

Колегія суддів наголошує, що з дослідженого відеозапису вбачається, що позивач керував комбайном в населеному пункті, при цьому поліцейським не здійснювались жодні заміри габаритів (довжини, висоти, ширини, ваги) т/з, не досліджувалась документація щодо технічних характеристик комбайна. Внаслідок чого, у самій постанові не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме який з габаритів комбайну перевищує встановлені законом норми.

Враховуючи, що відповідачем суду не надано доказів, які б достовірно підтверджували факт перевищення нормативних параметрів транспортним засобом під керуванням позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення позивачем пункту 22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 132-1 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови серії ЕНА №7578416 від 19.07.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-1 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.08.2026 по справі № 577/4318/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва