Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №360/36/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року справа №360/36/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 р. у справі № 360/36/25 (головуючий І інстанції Н.М. Басова) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Солонець Сергія Миколайовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі- відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Луганській області Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 23.01.2024 №13/12-32- 24-05-11-2403216015; зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області прийняти Рішення щодо неможливості ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) своєчасно виконувати свої податкові обов`язки в частині реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів, нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у період з 24.02.2022 по 28.11.2022; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень та сплачені витрати на професійну правову допомогу.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 360/36/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлінням ДПС у Луганській області від 23.01.2024 №13/12-32-24-05-11-2403216015 щодо можливості своєчасного виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 свого податкового обов`язку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.01.2024 №09/01-002 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у відповідності до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення.

17.12.2025 від адвоката Машніцького Владислава Анатолійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 через підсистему “Електронний суд” надійшла заява, в якій просить: визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015, як таке, що прийняте без урахування висновків, викладених у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 по справі №360/36/25.

Окремою ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року задоволено заяву адвоката Машніцького Владислава Анатолійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 360/36/25 за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановлено окрему ухвалу в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, якою суд:

Визнав протиправним рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015, прийняте на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Луганській області у двадцяти денний строк з дня отримання даної ухвали повідомити Луганський окружний адміністративний суд про заходи, вжиті на усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: щодо повного та належного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25.

Відповідач, з окремою ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені заяви.

В обґрунтування скарги зазначено наступне.

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 360/36/25 Комісією повторно розглянуто заяву ФОП ОСОБА_1 від 10.01.2024 №09/01/-002 (вх. №59/6/ЕКП від 11.01.2024) про неможливість виконання податкових обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у відповідності до вимог «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 .

За результатами засідання Комісії складено протокол від 27.11.2025 № 29.

В протоколі засідання Комісії зазначено, що Комісією розглянуто та враховано при повторному розгляді Заяви ФОП ОСОБА_1 документи, які останній надав до суду, але вони не були подані до ГУ ДПС у Луганській області разом із Заявою для розгляду питання можливості чи неможливості виконання своїх податкових обов`язків, а саме: лист АТ “УКРПОШТА” від 03.12.2024 №1.10.004.-34597 24; лист АТ КБ “ПРИВАТБАНК” від 11.12.2024 №20.1.0.0.0-7-241205-38653-БТ; лист АТ “РАЙФАЙЗЕНБАНК” від 09.12.2024 №81-15-9-11925; лист АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО” від 04.12.2024 №17-47-8697; лист НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ, РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ`ЯЗКУ від 04.12.2024 №06-8909-102; лист МІНІСТЕРСТВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ від 12.12.2024 №1-06-2-20582; лист Чмирівської сільської військової адміністрації від 29.11.2024 №01-03-1958; лист Шевченківської селищної військової адміністрації від 16.12.2024 №02-20-2825.

ГУ ДПС у Луганській області при повторному розгляді Заяви проведено аналіз фактичної діяльності ФОП ОСОБА_1 , зокрема, згідно даних підсистеми «Облік платежів» ІКС «Податковий блок» протягом 2022-2023 років у ФОП ОСОБА_1 була наявна можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, протягом 2022-2023 років ФОП ОСОБА_1 подавав податкові декларації: з податку на додану вартість (за період лютий 2022 року - грудень 2023 року), починаючи з 26 грудня 2022 року; акцизного податку (за період лютий 2022 року - листопад 2023 року), починаючи з 21 серпня 2023 року; з плати за землю (на 2023 рік) – 18.02.2023 року; про майновий стан і доходи з розрахунком сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (за 2022 рік) – 17 квітня 2023 року; розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (за I - IV квартали 2022 року та I - III квартали 2023 року) - починаючи з 30 листопада 2022 року; повідомлення про прийняття працівників на роботу ( від 28.11.2022 №9253746986 та від 30.11.2022 №9256810975), в яких зазначено про працевлаштування 5 осіб.

Згідно даних ЄРПН платником після 24.02.2022, а саме з 28.11.2022 та протягом грудня 2022 року та січня 2023 року було здійснено реєстрацію податкових накладних на постачання товарів/послуг складених в лютому-грудні 2022 року. Складені податкові накладні за 2023 рік, які зареєстровані в ЄРПН згідно строків встановлених чинним законодавством.

Згідно даних СЕАРП та СЕ за період з 26.02.2022 по 31.12.2023 зареєстровано акцизні накладні/розрахунки коригування в кількості 884 шт. (отриманих) та 3201 шт. ( виданих), починаючи з 10.12.2022.

За результатами встановлених на засіданні Комісії обставин, 08.12.2025 ГУ ДПС у Луганській області прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №139/12-32-24-04-11 2403216015.

Підставами для прийняття Рішення стало: заява про неможливість виконання податкових обов`язків подана з порушенням строків передбачених абз. 2 п. 4 розділу ІІ «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - «Порядок №225). За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС та адміністративного позову у справі № 360/36/25 ФОП ОСОБА_1 відновив можливість виконувати свої податкові зобов`язання з 28.11.2022, а саме: здійснив реєстрацію податкових накладних на постачання товарів/послуг складених у лютому-листопаді 2022 та подав повідомлення про прийняття працівників на роботу (від 28.11.2022 № 9253746986). Однак, заява про неможливість виконання податкових обов`язків подана до контролюючого органу з порушенням абз. 2 п. 4 розділу ІІ Порядку № 225 – 11.01.2024; відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 225 ФОП ОСОБА_1 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконання якого покладено на контролюючі органи у період з 24.02.2022 по 28.11.2022.

Скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права, що визначені п. п. 4, 7 розділу ІІ Порядку № 225.

Дотримання контролюючим органом імперативних норм п. 7 розділу ІІ Порядку № 225 не може кваліфікуватися як надмірний формалізм.

Судом першої інстанції оцінки вищезазначеним доводом контролюючого органу надано не було.

ГУ ДПС у Луганській області в повному обсязі виконано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 360/36/25 щодо повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 від 10.01.2024 №09/01-002 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у відповідності до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Сам факт прийняття рішення, зміст якого не збігається з очікуваннями позивача, не може свідчити про невиконання судового рішення.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що за результатом судового оскарження рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 23.01.2024 №13/12-32-24-05-11-2403216015 було визнано протиправним та зобов`язано повторно розглянути заяву від 10.01.2024 №09/01-002 про неможливість виконання платником податків обов`язків з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Контролюючий орган на виконання рішення суду прийняв рішення від 08.12.2025 № 139/12-32-24-04-11-2403216015 про можливість позивача виконувати свої податкові обов`язки без урахування висновків Луганського окружного адміністративного суду, викладених у мотивувальній частині Рішення від 11.03.2025 по справі №360/36/25.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 360/36/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.01.2024 №09/01-002 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у відповідності до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Приймаючи вищевказане рішення, суд виходив з наступного: “…. позивачем до ГУ ДПС в Луганській області надано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок від 10.01.2024 №09/01-002, зміст якої відповідає вимогам пункту 3 розділу ІІ Порядку №225.

В якості підстави для підтвердження неможливості виконання спірного податкового обов`язку у поданій заяві було зазначено перебування на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) та окупований збройними формуваннями Російської Федерації починаючи з 26.02.2022 і по теперішній час, а саме: АДРЕСА_1 , на території Чмирівської сільської територіальної громади, що належить до Старобільського району, Луганської області

До заяви платником податків документів не додано.

За результатами розгляду наданої позивачем заяви в довільній формі, як це передбачено Порядком №225, із зазначенням всієї необхідної для її розгляду інформації, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 “Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків”, попереднє рішення не приймалось.

Натомість, позивач надав до суду документи, які дійсно не були подані до відповідача для розгляду питання можливості чи неможливості виконання ФОП ОСОБА_1 своїх податкових обов`язків, а саме: лист АТ “УКРПОШТА” від 03.12.2024 №1.10.004.-34597-24; лист АТ КБ “ПРИВАТБАНК” від 11.12.2024 №20.1.0.0.0-7-241205-38653-БТ; лист АТ “РАЙФАЙЗЕНБАНК” від 09.12.2024 №81-15-9-11925; лист АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО” від 04.12.2024 №17-47-8697; лист НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ, РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ`ЯЗКУ від 04.12.2024 №06-8909-102; лист МІНІСТЕРСТВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ від 12.12.2024 №1-06-2-20582; лист Чмирівської сільської військової адміністрації від 29.11.2024 №01-03-1958; лист Шевченківської селищної військової адміністрації від 16.12.2024 №02-20-2825.

Однак, при належному виконанні контролюючим органом Порядку №225, вказані документи мали бути ним витребувані та досліджені під час розгляду заяви позивача, оскільки обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається саме на контролюючий орган, який в силу вищенаведених вимог Порядку №225 приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у прийнятті рішення про відсутність можливості виконання податкових обов`язків останнім, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи, вдався до “надмірного формалізму” через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та не вчинив жодних дій, як того вимагає від нього Порядок №225.

З огляду на вищенаведені норми права, враховуючи, що невчинення відповідачем відповідних дій призвело до порушення права позивача у спірних правовідносинах, суд вважає належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах зобов`язання ГУ ДПС в Луганській області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про неможливість виконання податкових обов`язків у відповідності до вимог Порядку №225 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.”

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25, 27.11.2025 ГУ ДПС в Луганській області відбулось засідання Комісії з розгляду документів, наданих платниками податків у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 “Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження”, яке затверджено Протоколом. Протоколом вирішено надати пропозицію керівнику розглянути можливість прийняття рішення щодо можливості своєчасного виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) свого податкового обов`язку за період з 24.02.2022 по 28.11.2022.

08.12.2025 ГУ ДПС у Луганській області прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №139/12-32-24-04-11-2403216015.

У вищевказаному рішенні вказано, що розглянуто на виконання Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 360/36/25 повторно заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про неможливість виконання платником податків обов`язків від 10.01.2024 № 09/01-002 (вх. №59/6/ЕКП від 11.01.2024), Постанову першого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 360/36/25, надані платником до суду документи у справі № 360/36/25: лист АТ "УКРПОШТА" від 03.12.2024 №1.10.004.-34597-24, лист АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 11.12.2024 №20.1.0.0.0-7-241205-38653-БТ, лист АТ "РАЙФАЙЗЕНБАНК" від 09.12.2024 №81-15-9-11925, лист АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" від 04.12.2024 №17-47-8697, лист НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ, РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ`ЯЗКУ від 04.12.2024 №06-8909-102, лист МІНІСТЕРСТВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ від 12.12.2024 №1-06-2-20582, лист Чмирівської сільської військової адміністрації від 29.11.2024 №01-03-1958, лист Шевченківської селищної військової адміністрації від 16.12.2024 №02-20-2825. У зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, пропонується надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків прийнято рішення “щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку”. Підстави: заява про неможливість виконання податкових обов`язків подана з порушенням строків передбачених абз. 2 п. 4 розділу II “Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Порядок №225). За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПтративного позову у справі № 360/36/25 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відновив можливість виконувати свої податкові зобов`язання з 28.11.2022, а саме: здійснив реєстрацію податкових накладних на постачання товарів/послуг складених в лютому-листопаді 2022 та подав повідомлення про прийняття працівників на роботу (від 28.11.2022 №9253746986). Однак, заява про неможливість виконання податкових обов`язків подана до контролюючого органу з порушенням абз. 2 п. 4 розділу II Порядку №225 - 11.01.2024; відповідно до п. 7 розділу II Порядку № 225 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконання якого покладено на контролюючі органи у період з 24.02.2022 по 28.11.2022. Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Листом від 08.12.2025 №10116/6/12-32-24-04-09 ГУ ДПС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 , що Головне управління ДПС у Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 360/36/25 розглянуло повторно подану заяву від 10.01.2024 (вх. №59/6/ЕКП від 11.01.2024) про неможливість виконання платниками податків обов`язків визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України та відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року №225, направляє рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 08.12.2025 № 138/12-32-24-05-11-2403216015.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

За загальним правилом для захисту чи поновлення своїх порушених прав і законних інтересів позивач, на користь якого ухвалено вказане судове рішення, має право подати заяву до суду першої інстанції. Така форма судового контролю з ініціативи учасника справи встановлена статтею 383 чинної КАС України.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно з частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження, а примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20, від 28 вересня 2021 року у справі №440/2130/21, в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20, зазначено, що указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Отже, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-7 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.

Випадки постановлення окремої ухвали з метою її направлення суб`єкту владних повноважень не можуть відтворювати підстави прийняття судового рішення про задоволення позову. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи у публічно-правових відносинах.

Таким чином, підставою для прийняття окремої ухвали є саме достовірно встановлене судом в ході судового засідання порушення законності та правопорядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 360/36/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.01.2024 №09/01-002 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у відповідності до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25, 27.11.2025 ГУ ДПС в Луганській області відбулось засідання Комісії з розгляду документів, наданих платниками податків у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 “Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження”, яке затверджено Протоколом. Протоколом вирішено надати пропозицію керівнику розглянути можливість прийняття рішення щодо можливості своєчасного виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) свого податкового обов`язку за період з 24.02.2022 по 28.11.2022.

08.12.2025 ГУ ДПС у Луганській області прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №139/12-32-24-04-11-2403216015.

Листом від 08.12.2025 №10116/6/12-32-24-04-09 ГУ ДПС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 , що Головне управління ДПС у Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 360/36/25 розглянуло повторно подану заяву від 10.01.2024 (вх. №59/6/ЕКП від 11.01.2024) про неможливість виконання платниками податків обов`язків визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України та відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року №225, направляє рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 08.12.2025 № 138/12-32-24-05-11-2403216015.

Зі змісту рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015, яке прийнято на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25, вбачається, що Головне управління ДПС у Луганській області, приймаючи рішення від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015, залишило поза увагою та проігнорувало висновки суду зазначені в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі №360/36/25, про врахування яких суд зазначив у своєму рішенні, а саме, з урахуванням висновків суду, належним виконанням рішення суду було дослідження відповідачем доказової бази позивача про неможливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, за результатами якого контролюючий орган був зобов`язаний прийняти Рішення про можливість/неможливість виконання податкових обов`язків.

Так, у рішенні від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015 “про можливість ФОП ОСОБА_1 своєчасно виконувати свої податкові обов`язки у період з 24.02.2022 по 28.11.2022”, та в протоколі, жодного мотивування та обґрунтування врахування чи не врахування перелічених доказів, які до речі були надані суду при розгляді справи, відповідач не зазначив, ніякої оцінки їм не надав взагалі.

У прийнятому Рішенні контролюючим органом лише формально зазначено реквізити документів, що підтверджують неможливість позивача своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, без зазначення зауважень до таких документів, відсутні будь-які спростування або мотиви їх відхилення (неврахування), що суперечить принципу обґрунтованості рішень органів державної влади.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняття Головним управління ДПС у Луганській області рішення від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015 не може свідчити про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25.

Отже, рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 08.12.2025 №139/12-32-24-04-11-2403216015, прийняте на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 360/36/25 є протиправним.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, визначений судом боржником у виконанні судового рішення, з метою виконання судового рішення зобов`язаний вжити всі заходи визначені законодавством з метою виконання рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не надав жодних доказів вжиття ним будь-яких заходів щодо виконання судового рішення, згідно його мотивувальної частини.

Невиконання або неналежне виконання відповідачем та державними ораними своїх обов`язків не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на захист, та не можуть створювати для фізичних осіб негативні наслідки.

Суд зазначає, що неможливість виконання державними органами рішення суду апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невиконання дій з виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 р. у справі № 360/36/25 - залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 р. у справі № 360/36/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повний текст складений та підписаний 29 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

Т.Г. Гаврищук