Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №360/72/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року справа №360/72/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі № 360/72/24 (головуючий І інстанції Н.М. Басова ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення розрахунку розміру пенсії позивача з врахування ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок розміру пенсії позивача з врахуванням ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з дати її призначення, тобто з 05.08.2022 з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі № 360/72/24 задоволено адміністративний позов , а саме суд:

Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення ОСОБА_1 розрахунку розміру пенсії із застосуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з врахуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з дати її призначення, тобто з 05.08.2022, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.

Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Адвокат Галкін Вячеслав Леонідович в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою в якій просив встановити судовий контроль за виконанням Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі 360/72/24, зобов`язавши відповідача протягом 30 днів подати звіт про повне виконання рішення суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №360/72/24 за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, прийняти нове рішення яким задовольнити заяву.

В обґрунтування скарги зазначив, що після набуття рішенням суду чинності представник позивача отримав виконавчий лист у справі та звернув його до примусового виконання. Однак до цього часу рішення суду в частині виплати різниці суми недоотриманою пенсії не виконано, відтак представник позивача звернувся з заявою про встановлення судового контролю за виконанням вказаного вище рішення суду.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Зазначена редакція ст.382 КАС України діє з 19 грудня 2024 року та фактично встановлює обов`язок суду, а не право, за заявою пенсіонера зобов`язати пенсійний орган подати звіт про виконання судового рішення у справах щодо пенсійних виплат.

Повертаючись до обставин справи, з огляду на характер спірних правовідносин, звертає увагу, що дана адміністративна справа стосується перерахунку пенсійних виплат, тобто встановлення судового контролю в такій справі, у порядку ст.382 КАС України, є імперативом.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі № 360/72/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з врахуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з дати її призначення, тобто з 05.08.2022, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 р. у справі № 360/72/24 – повернуто заявникові.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі № 360/72/24 набрало законної сили 01.05.2024.

06.06.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову ВП № 75093022 про відкриття виконавчого провадження щодо “Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з врахуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з дати її призначення, тобто з 05.08.2022, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії”.

23.05.2024 рішенням № 122950002338 Управління ПФУ в м. Вінниці здійснило перерахунок пенсії та розмір пенсії з надбавками становить 29171,70 грн.

Доплата, що нарахована на виконання рішення суду за період з 05.08.2022 по 31.05.2024 становить 96796,87 грн, виплату якої розпочато з 01.10.2025 в сумі 187,35 грн, з 01.11.2025 в сумі 187,35 грн.

Станом на 01.11.2025 ОСОБА_1 проводиться щомісячна виплата пенсії в розмірі 23610,00 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області вказано, що сума заборгованості у розмірі 96796,87 грн за період з 05.08.2022 по 31.05.2024 була внесена до переліку боргів відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1-3, 5-6 статті 382-1 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19 та від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі № 360/72/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з врахуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з дати її призначення, тобто з 05.08.2022, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання позивачем заяви про встановлення судового контролю, рішення суду не було виконано у повному обсязі.

З огляду на встановлені судом обставини у справі та наведені норми права, висновки суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає передчасними та не достатньо обґрунтованими, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при цьому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказували на невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили.

На переконання колегії суддів, оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було.

Лише посилання на відсутність бюджетного фінансування без вчинення відповідних дій з метою виконання судового рішення в повному обсязі не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови особі у захисті (реалізації) її порушених прав.

Суд першої інстанції під час розгляду заяви про встановлення судового контролю не надав належної правової оцінки тому, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням рішення суду першої інстанції - шляхом зобов`язання подати до суду першої інстанції звіт про його повне виконання у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили, що обумовлює задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції підлягає задоволенню.

При цьому, Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі № 360/72/24 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі № 360/72/24 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №360/72/24 шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі № 360/72/24 у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді: А.А. Блохін

І.В. Геращенко