Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №463/6069/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Суд: Личаківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №463/6069/26

Суддя: Ціпивко І. І.

Справа № 463/6069/26

Провадження № 2-др/463/53/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/додаткове/

29 вересня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Шишки Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

встановив:

21 вересня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Шишки Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якій представник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 14804,50 грн.

В обгрунтування поданої заяви покликається на те, що в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №463/6069/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. 16.09.2026 р. судом ухвалено рішення, яким шлюб між сторонами розірвано. 13.08.2026 р. представником відповідача на адресу суду направлено відзив на позовну заяву. На виконання п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК стороною відповідача зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Одночасно повідомлено суд, що докази витрат відповідача на правничу допомогу щодо супроводу справи в суді першої інстанції будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначила, що не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем. Натомість, подання відзиву на позовну заяву з боку відповідача та залучення останньою адвоката до участі в цивільній справі №463/6069/26 була зумовлена необхідністю надання заперечень щодо тверджень позивача відносно дати припинення фактичних шлюбних відносин з 23.01.2025 р. Таким чином фактичне визнання позову відбулося до початку розгляду справи по суті, проте надання заперечень та участь в судовому засіданні 14.09.2026 р. були вимушеною мірою з боку відповідача внаслідок неправильних дій позивача та введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, зокрема щодо дати припинення фактичних шлюбних відносин. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 141 ЦПК). Вважає, що саме дії позивача, зокрема викладення у позовній заяві тверджень щодо припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами з 23.01.2025 р., зумовили необхідність для відповідача здійснювати захист своїх прав та інтересів у суді, надавати відповідні заперечення, готувати та подавати відзив на позовну заяву, а також залучити професійного представника – адвоката. При цьому відповідач не заперечувала проти розірвання шлюбу як такого, а отже, необхідність участі відповідача у судовому розгляді та понесення нею витрат на професійну правничу допомогу була обумовлена саме наявністю спірного питання щодо дати фактичного припинення шлюбних відносин та необхідністю захисту від відповідних тверджень позивача. 28.07.2026 р. між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги. 28.07.2026 р. між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої затверджено порядок оплати послуг за надання правової допомоги. Додатковою угодою №1 від 28.07.2026 р. до договору про надання правничої допомоги від 28.07.2026 р. встановлено, що за складання та направлення відзиву на позовну заяву Клієнт сплачує адвокату 6 000,00 грн., за складання кожного процесуального документу по цивільній справі, Клієнт сплачує адвокату 50% від прожиткового мінімуму на одну особу встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» за одну годину роботи адвоката, а саме 1 604,50 грн., також встановлена вартість одного судодня – 4 000,00 грн., вартість консультацій та узгодження правової позиції складає – 3 200,00 грн.

Таким чином, загальна вартість витрат позивача на правову допомогу справи становить 14804,50 грн.

23 вересня 2026 року представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Богуцьким Іваном Олександровичем надіслано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить відмовити у задоволенні такої заяви, зважаючи на те, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також її дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, дії позивача, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою її обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. Зазначення позивачем дати 23.01.2025 року як дати фактичного припинення шлюбних відносин є його послідовною позицією щодо обставин припинення сімейних відносин між сторонами, яка ґрунтується на фактичних обставинах та підтверджується доказами, наявними в матеріалах цивільної справи. При цьому, вказана дата фактично була підтверджена Відповідачкою під час судового засідання. Вчинені у процесі розгляду справи позивачем процесуальні дії, подання доказів, письмових пояснень, не суперечать положенням ЦПК України, які надають стороні право вчиняти дії з метою захисту своїх прав. Окрім цього, наведені у заяві про ухвалення додаткового рішення доводи сторони Відповідача викликають обґрунтовані сумніви щодо добросовісності процесуальної поведінки, оскільки фактично йдеться про намагання покласти на Позивача обов`язок з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесення яких не підтверджується доказами про оплату. Саме дії Відповідача стали передумовою виникнення необхідності у зверненні Позивача за професійною правничою допомогою, оскільки 13 березня 2026 року Відповідач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу. У межах розгляду зазначеної справи №761/9974/26 сторони надавали письмові пояснення, в яких підтвердили відсутність заперечень щодо розірвання шлюбу.

Суд, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 16.09.2026 року Позов задоволено.

Ухвалено розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14 липня 2011 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 370.

Після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) грн судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

14.08.2026 року представником відповідачки ОСОБА_4 адвокатом Шишкою Ю.О. надіслано до суду відзив на позовну заяву, у якому, крім зазначення своєї позиції щодо позовних вимог, представниця повідомила про те, що докази витрат відповідача на правничу допомогу будуть подані пртягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

В справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Оглядом матеріалів справи встановлено, що 28.07.2026 р. між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги. 28.07.2026 р. між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 відповідно до якої затверджено порядок оплати послуг за надання правової допомоги. Додатковою угодою №1 від 28.07.2026 р. до Договору про надання правничої допомоги від 28.07.2026 р. встановлено, що за складання та направлення відзиву на позовну заяву Клієнт сплачує адвокату 6 000,00 грн., за складання кожного процесуального документу по цивільній справі, Клієнт сплачує адвокату 50% від прожиткового мінімуму на одну особу встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» за одну годину роботи адвоката, а саме 1 604,50 грн., також встановлена вартість одного судодня – 4 000,00 грн., вартість консультацій та узгодження правової позиції складає – 3 200,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподіл судових витрат між сторонами . Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Верховним Судом у складі колегії судців Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.01.2021р. у справі № 521/3011/18 було зазначено, що: «З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необгрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами». У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Подібні висновки викладені у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18

Як на підставу для відшкодування судових витрат на правничу допомогу сторона відповідача покликається на зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами щодо обгрунтування доводів позовної заяви.

Судом критично оцінюються такі твердження, так як звернення позивача до суду за захистом порушеного права не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, дії позивача, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися достатніми, в силу вимог ч.9 ст. 141 ЦПК України, для встановлення судом обставин, які свідчили про зловживання стороною своїми процесуальними правами визнання таких дій неправильними, що призвели до виникнення спору.

Вчинені у процесі розгляду справи позивачем процесуальні дії, подання доказів, письмових пояснень, не суперечать положенням ЦПК України, які надають стороні право вчиняти дії з метою захисту своїх прав.

За таких обставин, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення та відмовити у стягненні із позивача на користь відповідача, понесених останнім судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 141, 258-265, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу в розмірі 14804,50 грн. у справі № 463/6069/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення надіслати сторонам.

Додаткове рішення складено та підписано суддею 29.09.2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua