Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №446/500/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/500/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківської Л.Б.

справа №446/500/26,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»;

відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

25.02.2026 представник позивача – адвокат Усенко М.І. подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору № 1288383 від 27.11.2020 у розмірі 32800,00 грн, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначаю, що 27.11.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1288383, відповідно до умов якого Відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн., а остання зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши Відповідачу кредитні кошти. Водночас Відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконала, передбачені договором платежі не здійснювала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 21.04.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №ККЛУ-21042021, за яким до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №1288383 від 27.11.2020 року. Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості Відповідача становить 32 800 грн., з яких 10 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 22 800 грн. – заборгованість за процентами. Таким чином, у зв`язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та наявністю непогашеної заборгованості, Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 800 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву в якій просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. При цьому на одне із судових засідань, а саме 07.05.2026 подала заяву про його відкладення, яка була судом розглянута. Після цього відповідачка в наступні судові засідання не з`являлася, про причини своєї неявки суд не повідомляла, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про дату, час та місце розгляду справи відповідачка була належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заперечень проти позовних вимог, доказів на їх спростування чи доказів погашення заборгованості відповідачкою до суду не подано. За таких обставин суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами та наданими сторонами доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 27 листопада 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1288383, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Факт укладення кредитного договору підтверджується копією Договору №1288383 від 27.11.2020 року, паспортом споживчого кредиту, додатком №1 до кредитного договору та довідкою про ідентифікацію.

З умов договору вбачається, що його укладення здійснювалося в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Відповідно до умов договору електронна ідентифікація клієнта здійснювалася шляхом перевірки даних, у тому числі коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, а підписання договору здійснювалося шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом-повідомленням про успішне перерахування коштів №1288383.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язалася у встановлені договором строки повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Однак відповідач належним чином свої зобов`язання не виконала, передбачених договором платежів у повному обсязі не здійснила, унаслідок чого виникла заборгованість.

Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №1288383 від 27.11.2020 року, відповідно до якого станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 32 800,00 грн., з яких 10 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 22 800,00 грн. – заборгованість за процентами.

Судом також встановлено, що 21 квітня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №ККЛУ-21042021.

Згідно з умовами зазначеного договору факторингу та доданими до нього витягом з Реєстру боржників, актом приймання-передачі Реєстру боржників і платіжною інструкцією, до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №1288383 від 27.11.2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є належним кредитором за вказаним кредитним зобов`язанням та має право вимагати від відповідача виконання її обов`язків щодо погашення заборгованості.

На підтвердження наявності простроченої заборгованості позивачем також надано копію досудової вимоги про погашення кредитної заборгованості.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення споживчого кредиту, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів, однак відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

Відтак, у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32 800,00 грн., яка складається з 10 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 22 800,00 грн. заборгованості за процентами.

Встановлені судом обставини підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем, а саме кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, додатком до договору, довідкою про ідентифікацію, доказами перерахування кредитних коштів, розрахунком заборгованості, договором факторингу, витягом з Реєстру боржників, актом приймання-передачі Реєстру боржників та іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення відповідачем кредитного договору, отримання нею кредитних коштів, невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів, а також перехід права вимоги за цим зобов`язанням до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». З огляду на наведене, заявлена позивачем заборгованість у розмірі 32 800,00 грн. є документально підтвердженою.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п`ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України – договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було надано кредит, однак відповідачка свої зобов`язання перед позивачем не виконує і не сплачує кошти згідно умов договору, через що у неї наявна заборгованість у сумі 32 800,00грн.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором позики та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, що не заперечила відповідачка, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.

А враховуючи той факт, що ТОВ «Лінеура» відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та 513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення повністю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн..

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Вирішуючи таку вимогу позивача, суд з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку, що такі підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, що підтверджується актом наданих послуг № 1282 від 13.02.2026; детальним описом наданих послуг за договором про надання правової допомоги.

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та вивчено матеріали справи, суд вважає, що розмір гонорару в 8 000, 00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» суму заборгованості за кредитним договором №1288383 від 27.11.2020 року у розмірі 32 800,00 грн., що складається з:

-Заборгованості за тілом кредиту – 10 000,00 грн.,

-Заборгованості за процентами – 22 800,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.

Суддя У.І. Костюк