Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №445/658/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/658/26

Провадження № 1-кп/445/285/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Золочівський районий суд Львівської області у складі :

головуючого- судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Золочеві об`єднані

кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142450000016 від 04.03.2026 року та №12026142450000023 від 7 квітня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Глиняни Золочівський район, Львівська обл.; українеця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, має на утриманні 3 дітей віком 9, 11 і 13 років, не є депутатом, раніше судимого: Золочівським районним судом Львівської області 08.07.2019 за ч.1 ст.126 КК України до громадських робіт на строк 150 годин (відбув 13.11.2019); Золочівським районним судом Львівської області 28.12.2019 за ст.126-1 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з іспитовим строком ; Львівським апеляційним судом 20.04.2021 за ч.1 ст.125 КК України (із застосуванням ст.71 КК України) до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців 20 днів (відбув 05.05.2022); Золочівським районним судом Львівської області 09.07.2024 за ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 і ст.126-1 КК України до обмеження волі на строк 1 рік (відбув 21.11.2024); Золочівським районним судом Львівської області 25.09.2025 за ст.126-1 КК України до обмеження волі на строк 1 рік (відбув 18.11.2025); зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 )

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ст. 390-1 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 02.03.2025 не виконав обмежувальні приписи Золочівського районого суду Львівської області від 24.11.2025р.

Золочівський районний суд Львівської області своїм рішенням від 24 листопада 2025 року (справа №445/3107/25) видав обмежувальний припис щодо тимчасового обмеження прав ОСОБА_4 строком на 6 місяців (до 24 травня 2026 року) у вигляді таких заборон:

- перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 );

- наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 );

- повне обмеження будь-якого спілкування з ОСОБА_5

26 грудня 2025 року поліцейські особисто під розпис ознайомили ОСОБА_4 з цим рішенням суду, однак останній всупереч вимогам частини 4 статті 350-6 ЦПК України умисно не виконав згадані заборони.

Так, близько 18 години 5 хвилин—18 години 9 хвилин 2 березня 2026 року ОСОБА_4 перебував у місці проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) та спілкувався із нею.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 умисно не виконав обмежувальні приписи, видані рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2025 року, чим порушив нормальну діяльність органів правосуддя.

Окрім цього, Золочівський районний суд Львівської області своїм рішенням від 24 листопада 2025 року (справа №445/3107/25) видав обмежувальний припис щодо тимчасового обмеження прав ОСОБА_4 строком на 6 місяців (до 24 травня 2026 року) у вигляді таких заборон як перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) та наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування) ОСОБА_5

26 грудня 2025 року поліцейські особисто під розпис ознайомили ОСОБА_4 з цим рішенням суду, однак останній всупереч вимогам частини 4 статті 350-6 ЦПК України у рамках єдиного кримінально-протиправного наміру умисно не виконував згадані заборони.

Так, близько 17 години 32 хвилин—17 години 36 хвилин 6 квітня 2026 року ОСОБА_4 перебував у місці проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).

Своїми умисними діями ОСОБА_4 умисно повторно не виконав обмежувальні приписи, видані рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2025 року, чим порушив нормальну діяльність органів правосуддя.

Тобто, ОСОБА_4 вчинив кримінальні проступки, передбачені ст.390-1 КК України, а саме умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до неї судом.

В судовому засіданніОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю та показав, що обставини зазначені в обвинувальних актах відповідають дійсності.

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Судо встановлено, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1 КК України - доведена повністю.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є кримінальним проступком.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, які пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 КК України, є скоєння кримінального проступку повторно та рецидив злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд бере до уваги конкретні обставини вчинених правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в психоневрологічному диспансері чи наркологічному диспансері не перебуває, відтак суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього, у відповідності до ст. 59-1 КК України, відповідних обов`язків.

З огляду на вимоги ч.2 ст.65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч. 2 ст. 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.

Керуючись ст.ст.368-371,373-374,376,381-382КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ст.390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду відповідно до ст.49-2 КВК України обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1