Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №445/762/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/762/26

провадження № 2/445/1198/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивак В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , яка ще за життя склала заповіт, за яким житловий будинок "за церквою" (зараз АДРЕСА_1 заповіла позивачу. Останнім місцем проживання померлої було АДРЕСА_1 . На час смерті вона проживала одна. Після смерті бабусі спадкова справа була відкрита її сином від першого шлюбу, ОСОБА_4 відносно конкретно визначеного майна - земельного паю, що є відмінним від заповіданого майна позивачу. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємців не мав. Залишив заповіт в користь матері позивача - ОСОБА_2 , щодо всього майна, яка спадщину після нього прийняла та отримала відповідні свідоцтва. Станом на момент смерті ОСОБА_3 діяв Цивільний кодекс Української РСР, 1963 року. Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернулася до нотаріуса, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки після смерті баби залишилось також спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Виявилось, що це спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , на праві власності ні за ким не зареєстроване. Причини, з яких вказане майно не зареєстроване за бабою на праві власності не відомі. Даний житловий будинок побудований в 1951 році. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої та претендували на спірне майно, чи заявили б у встановленому законом порядку про своє право на спадкування щодо вказаного майна немає.

Вищевикладені обставини, а саме відсутність реєстрації права власності на даний будинок за померлою бабою є перешкодою для оформлення спадщини, тому позивач вважає своє право на спадкування порушеним, відсутність правовстановлюючих документів на вищевказане майно унеможливлює реалізацію нею права на спадкування, тобто отримати свідоцтво про право на спадщину, тому остання звернулась до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явилася подала заяву, у які просила про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не прибула, однак подала заяву, у якій позов визнала та просила про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача, Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Красносільці Золочівського району Львівської області.

Як вбачається з копії заповіту, посвідченого у Полянській сільській раді 12.09.1997 та зареєстрованого в реєстрі за № 111, ОСОБА_3 все своє майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться у с. Красносільці Золочівського району Львівської області "за церквою", заповіла ОСОБА_5 , а житловий будинок, що знаходиться в с. Красносільці Золочівського району Львівської області, біля сусідів ОСОБА_6 - заповіла ОСОБА_7 .

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 31.10.2009 зареєстрували шлюб, після чого ОСОБА_5 змінила прізвище на " ОСОБА_1 ".

Згідно довідки № 302 від 30.07.2024, виданої Поморянською селищною радою Золочівського району Львівської області, останнім постійним місцем проживання та реєстрації померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , було АДРЕСА_2 , згідно господарської книги № 1.

З довідки № 139 від 26.06.2025, виданої Полянським старостинським округом Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, останнім місцем проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було АДРЕСА_2 . Заповіт від її імені посвідчувався 12.09.1997 в Полянській сільській раді Золочівського району Львівської області за реєстром № 111 в користь ОСОБА_5 відносно житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в користь ОСОБА_7 , відносно житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . По відомостях Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, даний заповіт не змінений і не скасований. Спадщину після ОСОБА_3 фактично прийняв її син - ОСОБА_4 , який у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном померлої, взявши в користування речі її домашньої обстановки та вжитку та згідно відомостей, наявних в селищній раді, успадкував після померлої земельну ділянку (пай).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 171 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 08.04.2002 ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_3 , зареєстроване в реєстрі за № 1108, а саме: на право на земельну частку (пай) розміром 1,55 в умовних кадастрових гектарах.

Рішенням місцевого суду Золочівського району Львівської області від 22.03.2002 встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно заповіту від 03.03.2015, посвідченого в реєстрі за № 101, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповів все належне йому майно на день смерті своїй сестрі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є відповідачем у справі.

16.05.2023 ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 298, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яке складається з: земельної ділянки площею 1,0237 га, яка розташована на території Полянської сільської ради Золочівського району Львівської області.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьки: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 469175059, відомості щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відсутні, що свідчить про те, що житловий будинок за вказаною адресою на правах власності не зареєстрований.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ФОП ОСОБА_13 на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що такий складено на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки № 139 від 26.06.2025, виданої Полянським старостинським округом Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчувався 12.09.1997 в Полянській сільській раді Золочівського району Львівської області за реєстром № 111 в користь ОСОБА_5 відносно житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . По відомостях Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, даний заповіт не змінений і не скасований.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Про факт завершення будівництва свідчить чинний технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, з врахуванням того, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна (прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, закінчені будівництвом до 05.08.1992 року) є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації (Лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 року №8.4-35//18/1 «Щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, збудованих до 05 серпня 1992 року»).

28.05.2025 ФОП ОСОБА_13 було виготовлено технічних паспорт на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 469175059, відомості щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

Листом ВССУ (від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13) надано роз`яснення, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105" Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5- 24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно Листа міністерства юстиції України від 21.02.2005 року за № 19- 32/319, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З врахуванням того, що відповідачами позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що спадкодавець не оформила право власності на спадковий будинок, однак про належність їй будинку свідчать надані позивачем докази, а також, враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна після смерті бабусі, вона є спадкоємцем за заповітом, вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, то суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спірний будинок.

Керуючись ст.328, 331, 1218, 1261, 1268 ЦК України, 2, 4, 5, 11, 13, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 524, 525, 548, 549 ЦК УРСР, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування, на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами загальною площею 42,6 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя В. М. Сивак