Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №939/2766/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Справа № 939/2766/25

Провадження № 22-ц/824/9393/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.

сторони: позивач Житлово-комунальне підприємство «Пісківське»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року у справі за позовом Житлово-комунального підприємства «Пісківське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Житлово-комунальне підприємство «Пісківське» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позов мотивований тим, що ЖКП «Пісківське» з 06 травня 2021 року є надавачем послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади. На виконання вимог законодавства ЖКП «Пісківське» запропонувало споживачам укласти публічний договір від 01 травня 2021 року про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднанням або шляхом вчинення споживачем дій, що свідчать про його намір укласти договір (фактичне користування послугою, оплата за надану послугу тощо). Вказаний договір було опубліковано на офіційному вебсайті територіальної громади. Згідно із законодавством договір на надання послуг з вивезення побутових відходів вважається укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію оферента у формі конклюдентних дій та не висловив заперечень проти його укладення.

Позивач вказував, що ОСОБА_1 належним чином отримує житлово-комунальні послуги, до яких входять вивіз твердих побутових відходів, та які надаються ЖКП «Пісківське» за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на липень 2025 року за зазначеною адресою обліковується заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з травня 2021 року до липня 2025 року у розмірі 3 298,96 грн.

Посилаючись на викладене, а також на статтю 625 ЦК України, ЖКП «Пісківське» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі

3 298,96 грн, інфляційне збільшення у розмірі 33,82 грн, 3 % річних в розмірі 8,31 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ЖКП «Пісківське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року позов ЖКП «Пісківське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ЖКП «Пісківське» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі

824,74 грн, інфляційні втрати у розмірі 9,27 грн і 3 % річних у розмірі 2,12 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ЖКП «Пісківське» судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач не надав доказів про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, він як споживач комунальної послуги повинен сплатити вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Суд не у повній мірі погодився із розрахунком заборгованості, оскільки, як вбачається з умов публічного договору, тариф на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення приватного сектору становить 19,18 грн з одного мешканця на місяць, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період з грудня 2021 року до липня 2025 року у розмірі 824,74 грн (19,18 грн х 43 місяці).

При цьому, виходячи із заборгованості в розмірі 824,74 грн, суд уважав за необхідне стягнути інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

17 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року та визнати дії ЖКП «Пісківське» щодо нарахування плати за послугу з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що між ОСОБА_1 і ЖКП «Пісківське» не виникло фактичних договірних відносин. Безпідставно прирівняв відсутність письмового договору з ЖКП «Пісківське» до факту вчинення правопорушення. Сам по собі факт відсутності договору не може бути достатньою підставою для притягнення до відповідальності за порушення правил благоустрою, якщо не доведено сам факт засмічення території або вивезення сміття особою. Фактичне користування послугами ЖКГ «Пісківське» позивач не довів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2026 року апеляційну скаргу скарги ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року залишено без руху. Надано строк десять днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків: щодо виконання вимог статті 356 ЦПК України (надати докази сплати судового збору); щодо виконання вимог статті 357 ЦПК України (подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 травня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року задоволено, строк поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року у справі за позовом ЖКП «Пісківське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа в силу закону

є малозначною (пункт 1 частина шоста стаття 19 ЦПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу ЖКП «Пісківське» поти доводів апеляційної скарги заперечувало.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ЖКП «Пісківське» надає житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, в тому числі й за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Пісківка, вул. Тетерівська, 81.

ЖКП «Пісківське» розробило публічний договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01 травня 2021 року, який розміщено на офіційному веб-сайті Пісківської селищної ради.

Згідно з умовами вказаного договору, виконавець зобов`язується надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором; виконавець здійснює вивезення твердих побутових відходів згідно договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади від 29 квітня 2021 року, рішень виконавчого комітету Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади від 18 лютого 2021 року № 28, від 23 березня 2021 року № 30, рішення від 05 січня 2021 року № 1/5-П; тариф на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення приватного сектору становить 19,18 грн з одного мешканця на місяць; у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складення акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо; договір набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення в мережі інтернет на офіційному веб-сайті Пісківської селищної ради за електронною адресою: https://piskivska-gromada.gov.ua, поширюється на всіх споживачів послуг з поводження з твердими побутовими відходами на території Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади (пункти 1.1, 1.2, 4.1, 8.3, 10.1, 10.2).

Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за надані ЖКП «Пісківське» послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з грудня 2021 року до липня 2025 року становить 3 298,96 грн.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`'єктивності з`'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`'єктивне з`'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Індивідуальним споживачем є фізична чи юридична особа, яка власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV та ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Спеціальними законами в сфері поводження з побутовими відходами є Закон України «Про відходи» (втратив чинність 09 липня 2023 року) та Закон України «Про управління відходами» (набрав чинності 09 липня 2023 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про відходи» поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`'язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами.

Побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств;

Утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`'єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

Частинами 2, 3 статті 31 Закону України «Про управління відходами» встановлено, що утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`'єкта оброблення відходів. Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "«Про житлово-комунальні послуги"».

Відповідно до ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір про управління побутовими відходами та оплатити надання таких послуг.

При цьому аналіз наведених норм чітко вказує на те, що в контексті житлово-комунальних правовідносин, суб`єктом - виконавцем комунальної послуги із вивезення побутових відходів (поводження з побутовими відходами) може вважатися лише той суб`єкт господарювання, який визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, зокрема органом місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦПК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 599 ЦК України, виконання зобов`язання, проведеного належним чином, припиняє його.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 7 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21, від 31 липня 2025 року у справі № 947/25386/23.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у частинах першій, другій статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Установивши, що відповідач зареєстрований та проживає у будинку АДРЕСА_1 , за вказаною адресою йому надаються послуги з вивезення твердих побутових відходів. Позивач оприлюднив на офіційному сайті селищної ради Публічний договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, до якого приєднався відповідача шляхом отримання ним наданих послуг, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 . Наявності заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів та 3 % річних і інфляційних втрат відповідно до частини другої статті 625 України.

Доказів про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, ОСОБА_1 як споживач комунальної послуги не надав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

При цьому апеляційний суд не розглядає вимоги апеляційної скарги про визнання дій ЖКП «Пісківське» щодо нарахування плати за послугу з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, оскільки такі вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Бородянський районний суд Київської області від 26 січня 2026 року - без змін, оскільки підставидля його скасування немає.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Бородянський районний суд Київської області від 26 січня 2026 року -залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна