Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №757/57737/25-ц — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Справа № 757/57737/25-ц

Провадження № 22-ц/824/11742/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.

сторони: позивач Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 03 вересня 2023 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов цього договору.

В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач свої зобов`язання щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом не виконав, унаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 19 927,74 грн.

З огляду на зазначене АТ «Акцент-Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 19 927,74 грн заборгованості за кредитним договором від 03 вересня 2023 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 13 539,80 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 6 387,94 грн, а також 2 422,40 грн у відшкодування судових витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено справу розглядати одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2023 року у розмірі 13 539,80 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі

1 645,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач не надавав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 15 листопада 2025 року має заборгованість яка складається з 13 539,80 грн - заборгованість за кредитом.

Проте, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем заборгованість по відсоткам в сумі 6 387,94 грн стягненню не підлягає оскільки Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Передбачені у вказаному Паспорті споживчого кредиту процентні ставки не містять інформації, тому такий паспорт споживчого кредиту не може вважатись складовою частиною кредитного договору. В Анкеті-заяві процентні ставки не зазначені. Умови та Правила надання банківських послуг, які наявні в матеріалах справи, не містять ані особистого підпису позичальника, ані дати їх складання. Позивачем не надав доказів ознайомлення позичальника саме із такою редакцією Умов та правил надання банківських послуг.

11 травня 2026 року представником АТ «Акцент-Банк» подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувалась кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів і вже повинен сплачувати процентну ставку. Посилання на постанову Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів жодним чином не обґрунтовано. Заяву підписано боржником за допомогою електронного підпису. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надала у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку. В цьому випадку потрібно використовувати постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20. Сумніви суду відносно розрахунку заборгованості є необґрунтованими.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 11 травня 2026 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2026 року клопотання представника АТ «Акцент-Банк» - адвоката Омельченка Є. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року задоволено, строк поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Витребувано з Печерського районного суду м. Києва матеріали справи № 757/57737/25-ц за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

20 травня 2026 року матеріали справи № 757/57737/25-ц надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа в силу закону

є малозначною (пункт 1 частина шоста стаття 19 ЦПК України).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 6 387,94 грн.

В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року не оскаржується, атому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 вересня 2023 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та АТ «Акцент-Банк» кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до п. 2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язується погашати заборгованість та оплачувати послуги банку в повному обсязі відповідно до договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Згідно п. 2.1.3.2.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язується негайно здійснити повне погашення заборгованості (в т.ч. простроченої та овердрафту) за договором в порядку та строки, визначені договором та додатками до договору.

Клієнт зобов`язується контролювати дотримання встановленого кредитного ліміту та всі операції, що здійснюються за Платіжними картками, і звіряти свої дані з деталями Кредиту (в Паспорті кредиту), згідно п. п. 2.1.3.2.2.2. та 2.1.3.2.2.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. п. 2.1.2.1.11 та 2.1.4.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право у разі порушення Клієнтом цих Умов та правил, у разі виникнення простроченої заборгованості за карткою, заборгованості, що перевищує платіжний ліміт, овердрафта (за його наявності) або у разі виникнення ситуації, що може спричинити збиток для Банку або Клієнта (включаючи ризик несанкціонованого використання Картки), або порушення чинного законодавства призупинити або припинити дію Карток(-ки), а також уживати для цього усіх необхідних заходів аж до вилучення Карток (-ки).

Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання Клієнтом та / або Довіреною особою Клієнта зобов`язань за Договором.

Згідно п. 2.1.4.6.9 Умов та правил надання банківських послуг, За порушення строків сплати Обов`язкового щомісячного платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначає в Тарифах, нараховується від суми кредитної заборгованості (в.т.ч. построченної суми кредиту) з моменту виникнення зоборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок невнесення обов`язкового щомісячного платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс обов`язковий щомісячний платіж за звітний місяць після закінчення дії Пільгового періоду за карткою. При цьому, сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною процентної ставки за Договором, що здійснювався банком в одностороньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.

Відповідно до п. 2.1.4.6.4. Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом штрафу та/або пені у встановленому розмірі.

Також, ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «АТБа».

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 15 листопада 2025 року має заборгованість - 19 927,74 грн, яка складається з: 13 539,80 грн - заборгованість за кредитом, 6 387,94 грн - заборгованість по відсоткам.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підпис вчиняється в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

03 вересня 2023 року ОСОБА_1 приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку шляхом підписання заяви цифровим власноручним (на екрані телефону) підписом.

В подальшому, 03 вересня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою цифрового підпису підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку.

У вказаній заяві визначені умови надання кредитного ліміту, а саме визначено, що пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4 % на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8 % в місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні відсотків за кредитом, послався на те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 03 вересня 2023 року шляхом підписання заяви-анкети.

Однак, відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, а отже ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними.

У заяві щодо встановлення кредитного ліміту сторонами погоджено сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3,4 % на місяць. Вказану заяву підписано відповідачем за допомогою електронного підпису. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надав у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20 зазначено:

«…в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Ураховуючи викладене, суди у порушення вимог статей 81, 367, 374 ЦПК України з урахуванням повноважень суду не врахували те, що оскільки сторонами було погоджено, зокрема процентну ставку, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, то суду слід було визначити й стягнути таку заборгованість відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту.

Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.».

Аналізуючи викладені обставини у справі, колегія суддів доходить висновку про те, що сторонами узгоджено відсоткову ставку за договором шляхом підписання заяви електронними підписами сторін.

Відповідно до розрахунку заборгованості нарахування відсотків відбувалося за відсотковою ставкою 40,8 річних (3,4% х 12), тобто за ставкою узгодженою з позичальником.

ОСОБА_1 правильність розрахунку заборгованості по кредиту наданого банком не спростовано та не надано іншого розрахунку на спростування нарахованої банком суми заборгованості по кредитному договору.

З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що договір підписано в електронній формі шляхом підписання його сторонами електронними цифровими підписами та містить умови щодо встановленої відсоткової ставки за користування кредитом.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в укладеному правочині погоджених сторонами умов щодо нарахування та сплати процентів за кредитом, у зв`язку з чим апеляційну скаргу позивача належить задовольнити, а рішення суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України у цій частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги.

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року в частині позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 6 387,94 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено повністю.

Виходячи з положень статті 141 ЦПК України та враховуючи вже стягнену судом першої інстанції суму судового збору, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судові витрати у розмірі 776,90 грн за розгляд справи судом першої інстанції.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати понесені АТ «Акцент-Банк» за подання апеляційної скарги в сумі 3633.60 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на його користь.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам скасувати і ухвалити у справі в цій частині нове судове рішення про задоволення цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» аборгованість по відсоткам в розмірі 6 387,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 776,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3633.60 грн.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна