Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №443/1910/26
Суддя: РАВЛІНКО Р. Г.
Справа №443/1910/26
Провадження №3/443/750/26
ПОСТАНОВА
іменем України
28 вересня 2026 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 05.09.2026 о 15 год 00 хв в с. Лютинка, траса Р84 км, між населеними пунктами с. Лютинка та с. Мельнич, керуючи транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Forte 200 R», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги пунктів 2.10 «а», 12.1, 12.3, ПДР України, внаслідок чого не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху транспортного засобу, при виникненні перешкоди у русі, а саме вибоїни, яку водій об`єктивно спроможна була виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки, або безпечного об`їзду перешкоди, у зв`язку з чим в`їхала у вибоїну, в результаті чого відбулось падіння (перекидання), внаслідок чого мотоцикл під її керуванням отримав механічні пошкодження, після чого ОСОБА_1 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна, вчинивши адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду не з`явилася, хоча про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлялася, про причини неявки суд не повідомила. При цьому остання належним чином повідомлялася про розгляд справи у суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 764477 від 06.09.2026 та серії ЕПР1 № 764471 від 06.09.2026 судом скеровувались судові повістки. Проте, направлений на її адресу конверт з рекомендованим повідомленням повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.
Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 враховую, що остання була добре обізнана з фактом складення на неї протоколів про адміністративні правопорушення за ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що остання не заявляла жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлювала своїх міркувань щодо законності складення на неї протоколів.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Приписами п. 12.3 ПДР встановлено, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Відповідно до диспозиції частини ст. 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 2.10 «а» ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764477 від 06.09.2026, згідно якого ОСОБА_1 05.09.2026 о 15 год 00 хв в с. Лютинка, траса Р84 км, між населеними пунктами с. Лютинка та с. Мельнич, керуючи транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Forte 200 R», д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши ДТП, а саме здійснила перекидання транспортного засобу на дорожнє покриття, після чого місце пригоди залишила. Своїми діями порушила п. 2.10 «а» ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП;
- схемою місця ДТП від 05.09.2026 на якій схематично зображено місце ДТП за участю транспортного засобу, а саме мотоциклу марки «Forte 200 R», д.н.з. НОМЕР_1 , по відношенні до інших об`єктів;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.09.2026, згідно яких остання пояснила, що 05.09.2026, керуючи мотоциклом «Forte 200 R», д.н.з. НОМЕР_1 , та, рухалась з с. Лютинка в с-ще Журавно, для того, щоб заправити мотоцикл, між населеними пунктами с. Лютинка та с. Мельнич, автодорога Р84, у зв`язку з тим, що асфальтне покриття було мокре та падав дощ, знаючи, що попереду вибоїни та нерівності, вона почала гальмувати, та не впоралась із керуванням та впала на асфальт. У зв`язку з тим, що в останньої відсутнє посвідчення водія, вона не стала телефонувати в поліцію та поїхала додому. Згодом їй стало погано, а саме почала боліти рука та голова, тому 06.09.2026 вона самостійно звернулась в Жидачівську міську лікарню для обстеження;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764471 від 06.09.2026, згідно якого ОСОБА_1 05.09.2026 о 15 год 00 хв в с. Лютинка, траса Р84 км, між населеними пунктами с. Лютинка та с. Мельнич, керуючи транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Forte 200 R», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху транспортного засобу, при виникненні перешкоди у русі, а саме вибоїни, яку водій об`єктивно спроможна була виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки, або безпечного об`їзду перешкоди, у зв`язку з чим в`їхала у вибоїну, в результаті чого відбулось падіння (перекидання), внаслідок чого мотоцикл під її керуванням отримав механічні пошкодження. Своїми діями порушила п. 12.1, 12.3 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7838643 від 06.09.2026, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адмінстягнення за адмінправопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП та яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковані як адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та залишення водієм транспортного засобу, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини, не надано, тому вищевикладені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суддя, дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП наклавши стягнення за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно з якою особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, за таких обставин накладаю стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua