Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №442/2426/23 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2426/23

Провадження №2/442/23/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

з участю секретаря судових засідань Фіцяк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

10.04.2026 адвокат Якимів І.П. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 65936 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що протягом січня 2023 року ОСОБА_2 позичено кошти в сумі 65936 грн. у ОСОБА_1 . Відповідач, в свою чергу, за договором зобов`язався повернути позикодавцю таку ж суму грошей. Факт укладення договору підтверджується скріншотами переписки та квитанціями з банку. Вказані кошти були позичені відповідачу наступними платежами: 08.01.2023 – 3000 грн., 08.01.2023 – 5024 грн., 09.01.2023 -12000 грн., 09.01.2023 -12000 грн., 09.01.2023 -700 грн., 10.01.2023 -10200 грн., 10.01.2023 – 1940 грн., 11.01.2023 – 4000 грн., 11.01.2023 – 400 грн., 13.01.2023 – 2100 грн., 14.01.2023 – 2400 грн., 15.01.2023 – 3050 грн., 15.01.2023 – 2412 грн., 15.01.2023 – 3015 грн., 16.01.2023 – 3000 грн., 16.01.2023 – 3500 грн., 17.01.2023 – 1500 грн., 20.01.2023 – 970 грн., 21.01.2023 – 725 грн., 22.01.2023 – 5000 грн., 23.01.2023 – 1000 грн.

Вважає, що доказами факту позичання грошових коштів є знімки екранів (скріншоти) листування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у месенджері Telegram, а також банківські квитанції та виписки з рахунку позивача на підтвердження пересилання коштів на рахунок відповідача.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку від 23.02.2023, яку ОСОБА_3 отримав 02.03.2023. У вимозі відповідачу було надано семиденний строк на повернення грошових коштів з моменту отримання вимоги.

Проте, відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, грошові кошти в розмірі 65936 гривень позивачу – не повернув.

Стислий виклад позиції (заперечень) відповідача.

26.05.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити через його необгрунтованість та безпідставність. Зокрема покликається на відсутність доказів укладення між сторонами саме договору позики, а також на відсутність доказів того, що скріншоти із соціальних мереж є підтвердженням листування саме із ним.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.04.2023 позов прийнято до розгляду, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 04.05.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін.

Ухвалою суду від 14.06.2023 провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі.

На підставі ухвали суду від 22.07.2026 провадження в справі відновлено, призначено справу до розгляду на 07.08.2026.

Позивач в судове засідання не з`явився, попередньо подавши до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Водночас, зазначив, що відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 20000 грн., а тому позовні вимоги підтримує в частині непогашеної заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, не повідомив суду про причини неявки.

Представник відповідача адвокат Даньків О.В. в судове засідання не з`явився, подавши до суду чергову заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.

Особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов`язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні цивільної справи, проте зобов`язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

У ч.1 ст.210 ЦПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Зважаючи на визначені законодавцем строки розгляду справи, а також те, що судом забезпечено сторонам можливість для врегулювання спору в позасудовому порядку, в тому числі й шляхом відкладення розгляду справи, розгляд справи зупинявся за клопотанням відповідача у зв`язку з перебуванням останнього в лавах ЗСУ, а також беручи до уваги те, що сторона відповідача виклала свою позицію щодо заявлених позовних вимог у відзиві, долученому до матеріалів справи, суд вважає заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи – зловживанням такого права, та ухвалив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У своєму рішенні у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява №20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський Суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Протягом січня 2023 року ОСОБА_2 позичав у ОСОБА_1 кошти, а саме: 08.01.2023 – 3000 грн., 08.01.2023 – 5024 грн., 09.01.2023 -12000 грн., 09.01.2023 -12000 грн., 09.01.2023 -700 грн., 10.01.2023 -10200 грн., 10.01.2023 – 1940 грн., 11.01.2023 – 4000 грн., 11.01.2023 – 400 грн., 13.01.2023 – 2100 грн., 14.01.2023 – 2400 грн., 15.01.2023 – 3050 грн., 15.01.2023 – 2412 грн., 15.01.2023 – 3015 грн., 16.01.2023 – 3000 грн., 16.01.2023 – 3500 грн., 17.01.2023 – 1500 грн., 20.01.2023 – 970 грн., 21.01.2023 – 725 грн., 22.01.2023 – 5000 грн., 23.01.2023 – 1000 грн.

Відтак, судом встановлено наявність між сторонами цивільно-правових відносин, які виникли на підставі договору позики.

Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи фотокопіями переписки між сторонами та випискою з банківського рахунку позивача.

Як стверджує позивач, відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання, а саме: повернув борг в сумі 20000 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Згідно із частиною першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

Всупереч укладеному договору позики та вказаним нормам відповідач у встановлений строк не виконав покладені на нього зобов`язання в повному обсязі та лише частково повернув борг, а тому з відповідач на користь позивача слід стягнути вказану суму основного боргу з урахуванням частини погашеної заборгованості.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд стоїть на позиції, що порушене право позивача має бути відновленим.

Щодо розподілу судових витрат.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 45936 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень за договором позики.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1073,60 (одну тисячу сімдесят три гривні 60 коп.) судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 29.09.2026.

Суддя Павлів З.С.