Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №442/5901/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5901/26

Провадження № 1-кп/442/403/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141140000188 від 04.07.2026, №12026142140000061 від 01.08.2026, №12026141140000218 від 12.08.2026 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Трускавець, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.11.2018 за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 3 роки, який було скасовано в частині призначення покарання вироком Львівського апеляційного суду від 08.07.2019 та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 29.06.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, який не сплатив, вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 (з врахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 22.09.2026) за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України до 150 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України,-

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

зі сторони обвинувачення: прокурора – ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 , його захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в :

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026, термін дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Судом визнано доведеним, що 03 липня 2026 року приблизно о 12.00 год, ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за чужий рахунок, переконавшись у тому, що його дії не будуть викриті іншими особами, перебуваючи в гаражному приміщенні домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 умисно, таємно, в умовах воєнного стану, повторно, шляхом вільного доступу, викрав із гаражного приміщення повітряний компресор марки «Metabo Basic 250-50W» вартістю 5495 гривень після чого, покинув домоволодіння, тобто привласнив викрадене та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 повторно умисно таємно викрав чуже майно (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

Крім цього, ОСОБА_2 31.07.2026 приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, вступив із своїм батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в словесну суперечку, в ході якої вирішив умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в коридорі на першому поверсі вищевказаного будинку, стоячи напроти свого батька діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому один удар твердою основою долоні правої руки в ділянку лівого ока.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, синця в ділянці очниці зліва, які відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В такий спосіб ОСОБА_2 вчинив дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.

Таким чином, ОСОБА_2 умисно заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, пов`язаний з домашнім насильством.

Крім цього, ОСОБА_2 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до своєї гідності, та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи з 02.07.2026 на профілактичному обліку у відділенні поліції №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, як кривдник, 11 серпня 2026 року приблизно о 00 год 30 хв, будучи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де переслідуючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання своїй матері ОСОБА_6 , яка проживає за цією ж адресою, вчинив з нею словесний конфлікт, в ході якого голосно кричав, принижував матір та ображав її нецензурними словами, погрожував та залякував, розмахуючи перед нею кухонним ножем, допоки його дії не були припиненні батьком ОСОБА_2 , який повідомив, що викличе поліцію.

Такими умисними протиправними діями ОСОБА_2 спричинив своїй матері ОСОБА_6 психологічні страждання та зміни в її емоційно-вольовій сфері у вигляді пригніченого настрою, переживання за власне здоров`я, тривожності, напруженості, емоційної лабільності, астенії, порушенні звичного рівня життєдіяльності та соціального функціонування.

Вищевказані дії ОСОБА_2 є умисними та систематичними, оскільки він неодноразово притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення насильства відносно своєї матері, а саме:

вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 29.06.2026 ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 04.06.2026 він заподіяв своїй матері ОСОБА_6 умисне легке тілесне ушкодження, за що його засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн,

вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 26.06.2026 він заподіяв своїй матері ОСОБА_6 умисне легке тілесне ушкодження, за що його засуджено за ч. 1 ст.125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт,

постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2026 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні 02.07.2026 о 20:47 год домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_6 та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.,

постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2026 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні 02.07.2026 о 22:15 год домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_6 та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисне систематичне психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що познайомився з дівчиною, почав з нею співпроживати і вживати спиртне, шо призвело до вчинення ним ряду кримінальних правопорушень. Так, дійсно, при обставинах вказаних в обвинувальному акті, 03.07.2026 в обідній час, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, маючи вільний доступ, викрав із гаражного приміщення повітряний компресор марки «Metabo Basic 250-50W» та розпорядився ним на власний розсуд, а саме – заклав у ломбард, а виручені кошти витратив на придбання мобільного телефону своїй дівчині.

Крім цього, 31.07.2026 вночі, перебуваючи за місцем свого проживання, у нього виник конфлікт з дівчиною, вони кричали, шарпались, на що прийшов батько, намагався їх роз`єднати, а тому він вступив із своїм батьком ОСОБА_5 в словесну суперечку, під час якої наніс йому один удар твердою основою долоні правої руки в ділянку лівого ока.

Крім цього, 11.08.2026, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання, вступив із своєю матір`ю ОСОБА_6 в словесну суперечку, під час якої кричав на матір, ображав її нецензурними словами, погрожував, тримаючи в руках кухонний ніж.

У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати. Просить врахувати, що він перебуває на наркозалежній терапії, злочини вчиняв під впливом дівчини, з якою вживав спиртні напої. Матеріальну шкоду батькові не відшкодував, щиро розкаюється у вчиненому, просить не позбавляти його волі, має намір виправитись.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим ОСОБА_2 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена показанями потерпілого ОСОБА_5 , який суду пояснив, що його син постійно перебуває на наркозалежній терапії. Коли син познайомився з дівчиною, вони разом почали вживати спиртні напої і син став дуже агресивним. В один із днів липня йому подзвонив знайомий і повідомив, що син перебуває біля ломбарду і має при собі компресор. Він приїхав, син сказав що здав компресор у ломбард. Він просив сина віддати гроші і забрати компресор. Проте, той відмовився, а тому він викликав поліцію. Після цього, у нього залишився прикрий осадок з приводу поведінки сина.

Крім цього, наприкінці липня він почув крики сина і його співмешканки на нижньому поверху будинку. Коли він вийшов, побачив. Що вони шарпаються, а тому він почав відтягувати сина, просив, щоб вони заспокоїлись, на що син вдарив його правою рукою в ділянку ока.

Зазначив, що син звільнився з місць позбавлення волі в 2022 році і з того часу ніде не працював, інколи допомагав йому по господарству, працював у гаражі, допоки не познайомився з цією дівчиною, з якою, крім приймання препаратів на програмі, почав вживати спиртне, став агресивним. Він довго терпів таку поведінку сина, просив його змінитись, однак, син, хоч і обіцяв, проте це не дало жодного результату. З приводу покарання покладається на думку суду. Погоджується з видом покарання, яке запропонувала прокурор – позбавлення волі.

Також потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений є її сином, який є наркозалежним і перебуває на програмі. В той же час, син, відколи познайомився з дівчиною, почав з нею вживати спиртне, став агресивним і вона почала від цього потерпати. Син постійно до неї агресує, висловлює погрози. 11 серпня вночі син, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив з нею черговий конфлікт після її відмови виконати його прохання. Під час конфлікту син вхопив кухонного ножа і почав ним розмахувати перед нею, погрожував, що відправить її на «той світ», що вона «не доживе» тощо. Вона боїться сина, не хоче повертатись додому, вона боїться спати, постійно переживає за своє життя. Після судового засідання син палицею вдарив її по руці і зламав її, з приводу чого вона подала заяву до правоохоронних органів, було розпочато досудове розслідування, яке триває до сьогодні. З приводу покарання покладається на думку суду. Погоджується з видом покарання, яке запропонувала прокурор – позбавлення волі.

В ході судового розгляду всі учасники процесу погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження інших доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з`ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з`ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.

Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними.

При таких обставинах суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України, оскільки він:

-за ч. 4 ст. 185 КК України умисно повторно таємно викрав чуже майно (крадіжка), в умовах воєнного стану;

-за ч. 2 ст. 125 КК України - умисно заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, пов`язаний з домашнім насильством.

-за ст. 126-1 КК України – вчинив умисне систематичне психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди потерпілим.

Обставинами, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та рецедив злочинів.

При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини їх вчинення, особу винного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав себе винним повністю, розкаюється, завдану шкоду не відшкодував.

Враховуючи вищенаведене, особу винного, а також беручи до уваги позицію прокурора та потерпілих, які вважають, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України до постановлення вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України, яким його засуджено до покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Разом з тим, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2026 у справі №607/9097/20 зазначено про те, що якщо після постановлення вироку у справі (вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушень, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші - після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст. 70 КК, так і ст. 71 цього Кодексу в такій послідовності:

1) спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1;

2) далі - за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК;

3) потім - призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1;

4) далі - за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1;

5) після цього - за правилами ст. 71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п.2.

Якщо стосовно особи було постановлено два вироки (вирок 1 та вирок 2) і буде встановлено, що нею вчинено кримінальні правопорушення до постановлення вироку 1 та після нього, а також після постановлення вироку 2, то покарання призначається з урахуванням дотримання вказаного вище порядку.

За таких обставин, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_2 слід призначити покарання шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України та даним вироком.

Крім того, судом встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України, ОСОБА_2 вчинено після постановлення вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026, а тому суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Враховуючи, що суд призначає обвинуваченому реальне покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а також особу обвинуваченого, який під час виконання ухвалених щодо нього вироків продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, з метою забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та виконання вироку суду, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд вважає за доцільне змінити ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Разом з тим, обвинуваченому ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 27.08.2026 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком з 27 серпня 2026 року.

Даним вироком ОСОБА_2 змінено запобіжний захід на тримання під вартою, а відтак, до набрання вироком законної сили зазначений запобіжний захід необхідно залишити без змін.

За ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Таким чином період з 27 серпня 2026 року до 29 вересня 2026 ОСОБА_2 необхідно час його перебування під цілодобовим домашнім арештом зарахувати у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 7 ст. 72 КК України.

З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не вживались.

Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому, з обвинуваченого необхідно стягнути витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні в загальній сумі 1925,44 грн.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - п`ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 (з врахуванням ухвали Львівського апеляційного суду) за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України та даним вироком і визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) день.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 125 КК України - один рік обмеження волі;

-за ст. 126-1 КК України – один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити ОСОБА_2 покарання – один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до даного покарання у виді позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за даним вироком та остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Змінити ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, на тримання під вартою та взяти його під варту в залі суду негайно після проголошення вироку.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня часу взяття під варту.

Зарахувати до строку призначеного покарання, час перебування ОСОБА_2 під цілодобовим домашнім арештом з 27 серпня 2026 року до 29 вересня 2026 року за правилами, передбаченими ч. 7 ст. 72 КК України.

Речові докази:

СД-R диск з камер відео спостереження, коробку з під компресора та чек, - зберігати при матеріалах кримінального провадження, які залишились у прокурора;

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1925,44 грн. витрат за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же термін з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1