Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №461/7061/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7061/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Мисько Х.М.,

секретаря судових засідань Бевзюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в:

АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 58671,18 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання послуг AT «Ідея Банк», відповідачем було підписано договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, та Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної карти.

Так, 06.10.2025 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір №2214460 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

06.10.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М75.4606.012254771. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідачки.

Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловила шляхом його підписання електронним підписом, а саме нею було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п.1.4.1. Договору №2214460. Згідно з кредитним договором, відповідач отримала кредит в розмірі 51 100,00 грн., зі сплатою 64,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим/меморіальним ордером. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором, внаслідок чого станом на 23.07.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 58671,18 грн. Відтак, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 04.05.2026 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до неї будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.09.2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

14.09.2026 року ОСОБА_1 скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позову заперечує, покликаючись на безпідставність таких. В обґрунтування відзиву покликається на те, що факт укладення кредитного договору та отримання 51 100,00 грн, здійснення платежів 07.11.2025 та 07.12.2025 по 6 000,00 грн кожний ним не заперечується. Водночас, позивач не довів належне настання строку дострокового повернення всієї суми кредиту, а заявлений розмір процентів містить внутрішні суперечності та не підтверджений детальним розрахунком, який давав би можливість його перевірити. З банківської виписки, поданої самим позивачем, вбачається надходження двох платежів по 6 000,00 грн, тобто всього 12 000,00 грн. У виписці також відображено розподіл цих коштів між основним боргом та процентами. За даними тієї ж виписки на погашення основного боргу були спрямовані суми 3 080,43 грн, 93,52 грн, 3 242,44 грн та 192,52 грн, а всього 6 608,91 грн. Отже: 51 100,00 грн - 6 608,91 грн = 44 491,09 грн. Арифметичний залишок тіла кредиту 44 491,09 грн відповідає даним банківської виписки. Це, однак, не означає, що вся зазначена сума вже була строковою до стягнення на момент подання позову. Вказує, що згідно із графіком щомісячних платежів кінцевий строк повернення кредиту 06.10.2026 року. Позов сформовано 03.09.2026, тобто до настання погодженого сторонами кінцевого строку кредитування. Вимога Банку від 03.06.2026 сама підтверджує, що на цю дату 25 230,84 грн основного боргу були строковими, а 19 260,25 грн - простроченими. Сума 25 230,84 грн точно відповідає п`яти майбутнім на 03.06.2026 платежам по тілу кредиту за графіком: 4 508,34 грн (06.06.2026) + 4 794,07 грн (06.07.2026) + 5 021,80 грн (06.08.2026) + 5 298,99 грн (06.09.2026) + 5 607,64 грн (06.10.2026) = 25 230,84 грн. На дату звернення до суду - 03.09.2026 - платежі за 06.06.2026, 06.07.2026 та 06.08.2026 вже настали за звичайним графіком. Однак платежі по тілу кредиту 5 298,99 грн зі строком 06.09.2026 та 5 607,64 грн зі строком 06.10.2026, разом 10 906,63 грн, ще не настали. Тому стягнення цієї частини основного боргу до 06.10.2026 можливе лише за умови належної реалізації Банком права на дострокове повернення кредиту. Зазначає, що довідка-розрахунок станом на 23.07.2026 містить лише кінцеві залишки. У ній відсутня розбивка на розрахункові періоди, залишок основного боргу для кожного періоду, кількість днів, сума нарахованих процентів за кожний період та порядок врахування платежів 07.11.2025 і 07.12.2025. За таких умов із самого розрахунку неможливо перевірити, яким саме способом Банк отримав суму 14 180,09 грн. За наведених обставин просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 10 906,63 грн основного боргу, строки сплати якого за графіком станом на дату подання позову ще не настали, якщо позивач не доведе належними доказами одержання мною вимоги від 03.06.2026 та спливу 30 календарних днів Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.09.2026 4 відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», відмовити у стягненні 14 180,09 грн процентів у заявленому розмірі як такого, точний розмір якого не підтверджений послідовним, детальним та таким, що піддається перевірці, розрахунком; у разі встановлення судом частини процентів належно доведеною - врахувати лише суму, підтверджену первинними документами та належним розрахунком за відповідний період.

23.09.2026 року представником позивача АТ «Ідея Банк» скеровано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач із доводами наведеними у відзиві не погоджується та зауважує, що підписанням кредитного договору сторони погодили, що банк має право вимагати дострокового повернення Позичальником кредиту за цим Договором у повному обсязі у випадку затримання Позичальником сплати частину Кредиту та/або процентів на один календарний місяць (п.1.11.2 Кредитного договору). Зазначає, що у зв`язку із затриманням Позичальником сплати частини кредиту (що підтверджується випискою по рахунку, яка наявна у матеріалах справи) АТ «Ідея Банк» 12.06.2026 року надіслав Відповідачу на адресу зазначену Відповідачем як адресу реєстрації у кредитному договорі Вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 03.06.2026 року. Вказує, що не погоджується із позицією відповідача, що розмір процентів у документах Позивача є внутрішньо неузгодженими, що не відповідає дійсним обставинам справи. Так, у зв`язку із порушенням Відповідачем зобов`язань за кредитним договором АТ «Ідея Банк» надіслав на адресу реєстрації Відповідача Вимогу про усунення порушення кредитного зобов`язання, у якій вимагало у строк протягом 30 днів з дня надіслання цієї Вимоги достроково повернути заборгованість за кредитним договором у розмірі 58 671, 18 грн, з яких: строковий основний борг - 25 230,84 грн.; прострочений основний борг - 19 260, 25 грн., а всього 44 491,09 грн., які заявлені до стягнення і відображені у довідці розрахунку. Прострочені проценти - 12 922, 2 грн; Строкові проценти - 1257, 89 грн. Загалом: 14 180, 09 грн, які й заявлені до стягнення і відображені у довідці розрахунку. За наведених обставин просить позов задовольнити.

24.09.2026 року відповідачем скеровано на адресу суду заперечення, в яких зазначає, що Факт отримання відповідачем вимоги 16.06.2026 року не заперечує. Вкаузє, що разом із відповіддю на відзив Позивач уперше подав детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № M75.34606.012254771 від 06.10.2025 та просить долучити його до матеріалів справи. Саме відсутність у матеріалах, поданих разом із позовом, розгорнутого та перевірюваного розрахунку 14 180,09 грн процентів була одним із доводів відзиву. Поданий 22.09.2026 розрахунок стосується саме розміру первісно заявлених позовних вимог та обставин, які існували до подання позову 03.09.2026. У відповіді на відзив Позивач не зазначив причин, з яких цей розрахунок не міг бути поданий разом із позовною заявою, і не навів обставин, що не залежали від нього. у вимозі від 03.06.2026 були зазначені прострочені проценти 12 922,27 грн та строкові проценти 1 257,89 грн, що разом становить 14 180,16 грн, тоді як у довідці-розрахунку та позовних вимогах зазначено 14 180,09 грн. У відповіді на відзив, позивач уже зазначає прострочені проценти у сумі 12 922,20 грн та строкові проценти 1 257,89 грн, тобто разом 14 180,09 грн. Отже, відповідь на відзив не спростовує факт первісної розбіжності, а фактично подає іншу цифру прострочених процентів. Розбіжність у 0,07 грн сама по собі є незначною, однак твердження Позивача про відсутність будь-якої неузгодженості у первісних документах не відповідає їх змісту. При ухваленні рішення у справі просить врахувати доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превілеює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.10.2025 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір №2214460 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.

Також, підписанням цього договору, клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону зазначеного в цьому договорі як фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки.

Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_1 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче ( НОМЕР_1 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації.

06.10.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М75.4606.012254771, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 51 100,00 грн. зі сплатою 64,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Пунктом 2. Кредитного договору №М75.4606.012254771 визначено, що нанесенням електронного підпису під цим договором, погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (надалі-Додаток №1) є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b.

Відповідно до п. 16 Кредитного договору №М75.4606.012254771, всі повідомлення сторін за договором, у тому числі вимоги Кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін чи за адресами, зміненими відповідно до 11.4 цього Договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти , вказану в реквізитах цього Договору чи змінену відповідно до п 11. 4 цього Договору

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіального ордера. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 51 100,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому відповідачем не заперечується сам факт укладення кредитного договору №М75.4606.012254771 від 06.10.2025, отримання кредитних коштів у зазначеному розмірі та здійснення на його виконання платежів 07.11.2025 та 07.12.2025 у розмірі по 6 000,00 грн кожний.

Дійсність кредитного договору, порядок його укладення, факт отримання кредитних коштів та обов`язок щодо їх повернення відповідачем не оспорюються. Відповідних вимог про визнання кредитного договору недійсним, його окремих положень недійсними чи припинення зобов`язань за ним відповідачем не заявлено. Наведене свідчить про те, що між сторонами фактично відсутній спір щодо самого факту виникнення кредитного зобов`язання та його правової підстави.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач ОСОБА_1 фактично визнає наявність у нього невиконаного грошового зобов`язання перед позивачем, однак заперечує проти заявленого банком розміру заборгованості та строку повернення окремої частини основного боргу і нарахованих процентів.

Отже, заперечення відповідача ОСОБА_1 не стосуються факту отримання кредиту чи обов`язку щодо його повернення, а зводяться до незгоди з визначеним позивачем розміром заборгованості та правомірністю пред`явлення до стягнення всієї суми кредиту до закінчення визначеного договором кінцевого строку кредитування.

Суд враховує, що відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до умов укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору №М75.34606.012254771, відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати інші передбачені договором платежі у строки та в порядку, визначених договором і графіком платежів.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

При цьому здійснення відповідачем двох платежів по 6 000,00 грн. кожний саме по собі підтверджує факт виконання ним кредитного договору лише частково та не спростовує наявності невиконаного залишку кредитної заборгованості за договором №М75.34606.012254771.

Таким чином, з урахуванням того, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів та наявність невиконаного грошового зобов`язання не заперечуються відповідачем, суд переходить до оцінки доводів сторін щодо розміру заборгованості, порядку її формування та настання строку виконання відповідної частини зобов`язання.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором кредиту №М75.34606.012254771, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 23.07.2026 року становить 58671,18 грн. та складається із наступного: прострочений борг - 44491,09 грн. та прострочені проценти - 14180,09 грн.

Відповідно до умов кредитного договору та графіка щомісячних платежів кінцевим строком кредитування визначено 06 жовтня 2026 року. Отже, за загальним правилом саме до цієї дати відповідач повинна була виконати зобов`язання з повернення кредиту відповідно до встановленого сторонами графіка.

Разом з тим, встановлений договором кінцевий строк кредитування не виключає можливості дострокового повернення кредиту у випадках, передбачених договором та законом.

Так, пунктом 1.11.2 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення позичальником кредиту у повному обсязі у випадку затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Таким чином, слід розмежовувати кінцевий строк кредитування, встановлений графіком платежів, та строк виконання зобов`язання у разі дострокової вимоги кредитодавця. Сам по собі факт визначення договором кінцевої дати кредитування 06 жовтня 2026 року не позбавляє кредитодавця права, за наявності передбачених договором та законом підстав, вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

03.06.2026 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до неї будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагував на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.

Отже, саме з моменту отримання відповідачем ОСОБА_1 , вимоги виник обов`язок виконати визначені у ній вимоги у встановлений кредитодавцем строк. Водночас, право позивача АТ «Ідея Банк» вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту реалізується з урахуванням наданого позичальнику тридцятиденного строку для усунення порушення.

Таким чином, за умови невиконання відповідачем вимоги банку протягом 30 календарних днів з дня її отримання 16 червня 2026 року, строк для дострокового виконання зобов`язання сплив після закінчення зазначеного тридцятиденного строку, тобто у липні 2026 року.

За таких обставин, після спливу встановленого у вимозі тридцятиденного строку у позивача ОСОБА_1 право вимагати дострокового повернення невиконаної частини кредитного зобов`язання у повному обсязі. Тому, посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що за первісним графіком платежів кінцевий строк кредитування за договором №М75.34606.012254771 визначено 06 жовтня 2026 року, не спростовує настання строку виконання зобов`язання внаслідок належної реалізації банком передбаченого договором права на дострокове повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відтак, на момент пред`явлення позову строк виконання зобов`язання щодо повернення залишку кредитної заборгованості настав, а тому посилання відповідача на те, що відповідно до первісного графіка платежів кінцевий строк кредитування визначено 06 жовтня 2026 року, не спростовує виникнення у неї обов`язку достроково повернути невиконану частину кредиту.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо передчасності вимог позивача в частині стягнення основної суми кредитної заборгованості та переходить до перевірки правильності визначення позивачем її розміру, а також обґрунтованості нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №М75.4606.012254771 від 06.10.2025 року в розмірі 58671 грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя Х.М.Мисько