Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №336/7950/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7950/26

Провадження №: 2/336/5355/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника за довіреністю Кудіну А.В. звернулось до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №78212377 від 07.04.2023 у розмірі 15000,00 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 4000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 11000,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №78212377.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №78212377 від 07.04.2023, укладеним між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк. Тому, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новим кредитором, за кредитним договором №78212377 в розмірі 15000,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено судом на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, а також на адресу його електронної пошти.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що 07.04.2023 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78212377, за умовами якого відповідачу надані грошові кошти у кредит. Відповідно до умов кредитного договору, сума позики становила 4000,00 грн. (п.2.1.Договору) строком на 20 днів (п.2.2. Договору), датою повернення кредиту – 27.04.2023, фіксованою процентною ставкою – 2,5% в день, зниженою процентною ставкою – 0,75% (п.2.3. договору).

Згідно з умовами Договору, а саме п.1 Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W6amEGRHbL.

Кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн. були перераховані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес», вих. № КД-000175850/ТНПП від 06.07.2026.

14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «!Безпечне агентство необхідних кредитів».

В підтвердження переходу Права Вимоги до Боржника ОСОБА_1 позивачем надано витяг з Реєстру боржників №10 від 21.09.2023, відповідно до якого сума заборгованості за кредитним договором №78212377 від 07.04.2023 становить 15000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11000,00 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк.

При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.

Дослідивши розрахунок заборгованості, наданих позивачем, встановлено, що відсотки за користування позикою нараховані відповідачу за період з 07.04.2023 по 26.07.2023 в сумі 11000,00 грн. Між тим, умовами договору позики №78212377 від 07.04.2023 визначено, що позика надається строком на 20 днів з кінцевою датою її повернення – 27.04.2023.

При цьому у пункті 6 Договору позики сторони погодили, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатору кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Однак, суду не надано додаткової угоди, укладеної між сторонами з метою пролонгації строку користування позикою, а отже, відсотки нараховані після 27.04.2023 є безпідставними та стягненню з відповідача не підлягають.

Тому, на думку суду, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн. та нарахованих відсотків за період з 07.04.2023 по 27.04.2023 в сумі 600,00 грн. підтверджені й доведені в повному обсязі. Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, не повернув кредитні кошти у строк, встановлений договором, ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 30,67%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 816,56 грн. (2662,40 грн. * 30,67%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №78212377 від 07.04.2023, яка становить 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок та складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 гривень 00 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 600 гривень 00 копійок , нарахованих за період з 07.04.2023 по 27.04.2025 включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 816 (вісімсот шістнадцять) гривень 56 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернень боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Савеленко

29.09.26