Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №335/8130/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8130/26 2/335/4206/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Санфорд Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив наступне.

02.06.2017 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 010/0857/82/0549447, за умовами якого Кредитодавець надав кредитні кошти Позичальнику, який зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов договору.

У зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, за ним виникла заборгованість за основним боргом в сумі 52 555,48 гривень та нарахованими та несплаченими процентами в сумі 115 649,62 грн., що разом становить 168 205,10 гривень.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь у судовому порядку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 168 205,10 гривень та покласти на відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та на правничу допомогу у розмірі у розмірі 11 200 гривень.

Ухвалою судді від 27.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових викликів поштовим відправленням за адресою реєстрації його місця проживання. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 28.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.06.2017 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 010/0857/82/0549447.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору, відповідно до умов Договору з Дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій за КР. Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає двісті тисяч гривень В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту. Ha дату укладення Договору поточний ліміт кредиту складає 12 000,00 гривень, в подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 1 Договору.

Пунктом 1.5. Договору встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 45.0% річних.

Згідно з п. 1.7. Договору, рахунок Клієнта, до якого встановлюється ліміт Кредиту (KP) відкритий на умовах Договору банківського обслуговування поточний рахунок, операції, за яким можуть здійснюватися використанням електронних платіжних засобів № 26255107550/1257495400, розрахунково-касового обслуговування якого здійснюється Банком з застосуванням умов Договору банківського обслуговування та Договору. З моменту укладання Договору, схема обслуговування Банком КР Клієнта змінюється з дебетової на дебетово-кредитну.

Відповідно до положень статті 3 Договору, за користування Кредитом Клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати Банку проценти за ставкою, зазначеною в пункті 1.5. Договору (п. 3.1.).

Проценти нараховуються Банком щомісяця в будь-який день в період, що починається за п`ять робочих днів до кінця місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше двадцять п`ятого числа кожного місяця (далі - Дата розрахунку процентних платежів). Нарахування процентів здійснюється за період з дати отримання Кредиту по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди з дня, наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів по Дату розрахунку процентних платежів в поточному календарному місяці включно (п. 3.2).

Проценти нараховуються за фактичне користування Кредитом на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується Пільговий період. Під «Пільговим періодом» в цій статті розуміється проміжок часу, який починається з дати використання Кредиту шляхом здійснення розрахунків за товари/роботи/послуги з використанням ПК та закінчується двадцятогого календарного числа, що слідує за наступною Датою розрахунку процентних платежів включно. Пільговий період застосовується (проценти за користування Кредитом не нараховуються протягом цього періоду) за умови, що наявна сума заборгованості за Кредитом станом на наступну після проведення операції з використанням ПК Дату розрахунку процентних платежів буде сплачена Клієнтом до кінця цього Пільгового періоду. У разі несплати Клієнтом заборгованості за Кредитом згідно вищевказаних умов, Пільговий період не застосовується та на суми здійснених використанням ПК операцій, що передбачають використання Кредиту, нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в пункті 1.5. Договору (п. 3.3).

Погашення процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з КР в Дату розрахунку процентних платежів, у тому числі за рахунок збільшення заборгованості за Кредитом в рамках встановленого Поточного ліміту. У випадку перевищення суми заборгованості за Кредитом над розміром Поточного ліміту, заборгованість за Кредитом збільшується на суму заборгованості за нарахованими процентами. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів Клієнту. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за Кредитомв порядку, передбаченому пунктом (п. 3.4.).

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджено виконання Кредитодавцем умов укладеного між сторонами Кредитного договору. Згідно з долученою до позову випискою по рахунку ОСОБА_1 , встановлено, що останній користувався наданими йому кредитними коштами.

З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не надано даних щодо зміни умов укладеного договору, при цьому, з матеріалів справи встановлено, що умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконувалися.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору станом на 17.12.2020 року за позичальником ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором №010/0857/82/0549447 від 02.06.2017 року за основним боргом в сумі 52 555,48 гривень та відсотками в сумі 1 356,96 гривень, що разом становить 53 912,44 гривень.

Пунктом 7.2. Договору передбчено, що у разі відступлення прав вимоги за Договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки Банку за Договором, що стосуються умов кредитування, в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення Кредиту, процентів за користування ним, неустойок.

Згідно з Договором про відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ЄДРПОУ 41240530) набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017.

Згідно з Реєстром Боржників від 21.12.2020 року за вказаним Договором про відступлення права вимоги, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ЄДРПОУ 41240530) перейшло право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017 року у загальному розмірі 53 912,44 гривень.

Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. 4.1.11. Договору про відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року, новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами з Дати відступлення Прав Вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України. При цьому Новий кредитор має право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору.

У зв`язку із неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017, відповідно до його умов, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» за період з 17.12.2020 по 30.09.2025 було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом за вказаним кредитним договором на суму боргу 52 555,48 гривень, загальний розмір яких, з урахуванням нарахованих первісним кредитором відсотків в сумі 1 356,96 гривень, становить 115 649,62 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

Таким чином, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017 року становила 168 205,10 гривень та складається з наступного: заборгованість за основним боргом - 52 555,48 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 115 649,62 гривень.

Крім того, згідно з Договором про відступлення права вимоги № 1-07/10 від 07.10.2025, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ЄДРПОУ 41240530) відступило, а ТОВ «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ 43575686) набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017.

Згідно з Реєстром Боржників від 07.10.2025 року за вказаним Договором про відступлення права вимоги, до ТОВ «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ 43575686) перейшло право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017 року у загальному розмірі 168 205,10 гривень.

Відповідачем досліджені судом розрахунки заборгованості по кредиту не спростовано і не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості за кредитним договором у встановленому розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За викладених обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, якими підтверджено порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 168 205,10 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Факт надання правової допомоги позивачу підтверджено Ордером та Договором про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року.

Представником позивача суду надано витяг з Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 110196 від 07.05.2026 року, у якому викладено розрахунок вартості та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який складається з наступного: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника – 1 200 грн; складання, підписання та подання до суду позовної заяви – 10 000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Разом з тим, виходячи з обставин справи, з огляду на зміст позову, предмет спору в цій справі, який не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що зазначений розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову.

Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, яка є типовою, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, у розмірі 2 000,00 гривень, вартість яких підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, що документально підтверджені платіжною інструкцією № 905 від 21.07.2026 року.

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 137, 141, 247, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ 43575686, адреса: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором № 010/0857/82/0549447 від 02.06.2017 року у загальному розмірі 168 205 гривень 10 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок, а всього стягнути 172 867 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна