Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №335/942/16-к — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/942/16-к 1-кп/335/375/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015080000000434 від 01.12.2015 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Веселе Запорізької області, громадянки України, не одруженої, приватного підприємця, яка зареєстрована та мешкає за адресом АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №144-о від 02.06.2015 ОСОБА_6 призначено на посаду старшого інспектора з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Згідно з посадовою інструкцією №92 гриф обмеження доступу «для службового користування» від 22.08.2008 на старшого інспектора з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_6 покладено обов`язок недопущення необґрунтованого доступу та доступу осіб до відомостей, що становлять державну таємницю, та до відомостей, що містять службову інформацію в пенсійному фонді України та її органах.

Відповідно до наказу Служби безпеки України №440 від 12.08.2005 відомості про персональні переліки, посади, належність до підрозділів, домашні адреси особового складу (персоналу), а також відомості про діючи або перспективні: бойовий склад, організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, чисельність особового складу військових частин (установ) на мирний час становлять державну таємницю.

Відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України №37-8 від 07.12.2009 «Про затвердження Положення про забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення контрольних функцій органами Пенсійного фонду України»:

- увесь комплекс заходів, пов`язаний з організацією та здійсненням доступу працівників органі Пенсійного фонду на підприємства, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, для виконання контрольних функцій, здійснюється режимно-секретними органами відповідних органів Пенсійного фонду;

- про факти несанкціонованого доступу до інформації, що становить державну таємницю, або перевищення своїх повноважень з боку перевіряльників з метою заволодіння відомостями, доступ до яких їм не надано, проводиться службове розслідування та повідомляється відповідний орган Служби безпеки України.

- порядок ознайомлення працівників органів Пенсійного фонду з окремими секретними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації, що міститься у справах, здійснюється відповідно до Постанови.

Відповідно до Інструкції «Про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, в Пенсійному фонді України та його органах», затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України №11-1 від 27.06.2002:

- запобігання розголошенню відомостей, що містяться в документах з грифом «для службового користування», та випадкам втрат таких документів покладається на режимно-секретний сектор Пенсійного фонду України, спеціалістів з питань режимно-секретної роботи в управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділи кадрів або інші структурні підрозділи та спеціалістів, основною функцією яких є проведення кадрової роботи в управліннях Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.

- представники інших організацій допускаються до ознайомлення і роботи з документами з грифом «Для службового користування» з дозволу Керівників, у володінні та розпорядженні яких перебувають ці документи, за наявності письмового запиту організацій, у яких вони працюють, із зазначенням характеру завдання, що виконується.

Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді старшого інспектора з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, виконує організаційно-розпорядчі функції та відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою, яка має доступ до документів, які становлять державну таємницю та гриф обмеження доступу «для службового користування».

Так, 09.11.2015, в робочий час, до ОСОБА_6 , який знаходився в будівлі, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-б, звернулась директор ТОВ «Юридичний цент «Аудит лекс» (ЄДРПОУ:38732471) ОСОБА_5 з пропозицією надання йому неправомірної вигоди за формування, складання та передачу їй відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України, які проживають на території Запорізької області, з метою використання вказаної інформації для надання вищезазначеним особам юридичних послуг по перерахуванню пенсійного забезпечення. При цьому, ОСОБА_5 , маючи на меті схилити ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних незаконних дій, запропонувала останньому грошову винагороду з розрахунку 5 грн. за передачу анкетних даних стосовно однієї особи пенсіонера-військовослужбовця запасу Збройних сил України.

На пропозицію ОСОБА_5 ОСОБА_6 відповів відмовою та повідомив, що вчинення ним вищевказаних дій є порушенням чинного законодавства і покладених на нього обов`язків по забезпеченню охорони державної таємниці.

Надалі, в період з 09.11.2015 по 22.11.2015, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, неодноразово телефонувала ОСОБА_6 і в ході телефонних бесід схиляла ОСОБА_6 до одержання неправомірної вигоди за вчинення вищевказаних дій.

30.11.2015, приблизно о 10:00 год., ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні будівлі, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, буд.158-б, продовжуючи свої злочинні наміри, повідомила ОСОБА_6 , що вона готова на даний момент передати йому неправомірну вигоду в розмірі 10000 грн. за формування, складання та передачу їй відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів 2000 осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України, які проживають на території Запорізької області.

У свою чергу на пропозицію ОСОБА_5 стосовно отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 відповів відмовою.

04.12.2015, приблизно о 12:05 год., ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні будівлі розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , продовжуючи свої злочинні наміри, повідомила ОСОБА_6 , що вона готова на даний момент передати йому неправомірну вигоду в розмірі 10000 гривень за вчинення вищевказаних дій, на що ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 що він може сформувати, скласти та передати їй частину відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів осіб пенсіонерів-військовослужбовців Збройних сил України, які проживають на території Запорізької області, у зв`язку з чим ОСОБА_5 домовилась з ОСОБА_6 про зустріч наприкінці робочого дня.

04.12.2015, приблизно о 17:05 год., ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на надання неправомірної вигоди, передала ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 4000 грн. у якості першої частини неправомірної вигоди за формування, складання та передачу їй відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефоні 2000 осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України які проживають на території Запорізької області, з метою їх подальшого використання у підприємницький діяльності, після чого отримала від ОСОБА_6 сформований перелік із 886 вищевказаних осіб пенсіонерів-військовослужбовців на 12 аркушах.

Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала, пояснила суду, що в 2010-2016 роках працювала юристом, здійснювала захист соціально незахищених громадян. З цього приводу зверталась до УПФУ щодо надання інформації про таких осіб. Крім того, вона є заступником голови громадської організації і «Товариства сприяння обороні України». Зверталась до ОСОБА_7 з проханням познайомити з працівником ПФУ для отримання інформації про осіб, що перебувають на обліку. Він познайомив її з ОСОБА_6 , посаду якого на той час не знала. Мала на меті надати йому запит, щоб він його скорегував. Грошових коштів йому не передавала. Вважає, що під час допиту в суді при розгляді справи попереднім складом суду ОСОБА_6 пояснював, що кошти йому вона не передавала, а він сам просив йому заплатити гроші. Потім він свої покази скорегував. На тій зустрічі з нею ОСОБА_6 взяв запит і повідомив, що йому необхідно поміркувати. Під час другої зустрічі він сказав, що необхідно заплатити по 10 грн. за 1 особу в списку, а всього 10 000 грн. Потім він дзвоним, хотів зустрітися щоб показати що в нього є. Вважає, що це кошти за час що він витратив на сканування списків. Вважає що ОСОБА_6 залежний від СБУ. Під час затримання була велика кількість працівників, був стрес і шок, погано все пам`ятає. Була поміщена до Ізолятора тимчасового тримання, обраний запобіжний захід, сюжет про це було показано в ЗМІ. Коли відновилась, подала заяву в прокуратуру. Знає, що на ОСОБА_6 складався протокол працівниками СБУ за порушення правил державної таємниці. Вважає, що його дії носили провокаційний характер. По своїй діяльності, як адвокат, вела справу про банкрутство «Запорізького металопрокатного заводу», де було рейдерське захоплення, вела розслідування, зверталась з цього приводу до СБУ. Можливо це спровокувало історію з ОСОБА_6 .

Після надання пояснень, обвинувачена ОСОБА_5 відповідати на запитання відмовилась.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченої, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що з ОСОБА_5 мав короткочасне знайомство. Раніше працював у громадській організації «Товариство сприяння обороні України» (ТСОУ). Керівник цієї організації ОСОБА_8 познайомив його з адвокатом ОСОБА_5 та просив познайомити її з кимось з Пенсійного фонду для консультації. Яке саме у неї було питання він не знає. Познайомив її з ОСОБА_6 , посаду якого точно не знав. При їхній розмові присутній не був. Пізніше в розмові ОСОБА_6 сказав, що вона його «підвела», а в чому конкретно не повідомляв. У слідчих діях участі не приймав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює на посаді старшого інспектора з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, має доступ до державної таємниці. Підпорядкований лише керівнику УПФУ в Запорізькій області, такому ж відділу ПФУ України та відділу державної таємниці УСБУ. В його посадові обов`язки входить, в тому числі ведення і облік особових справ пенсіонерів правоохоронних органів та військових. Ця інформація має гриф «для службового користування». На початку жовтня 2015 року до нього звернувся ОСОБА_7 і попрохав познайомитись та надати відповіді адвокату. В кінці жовтня місяця він повторив своє прохання знову. В один з днів на початку листопада 2015 року ОСОБА_7 запросив його до свого кабінету, де була ОСОБА_5 . Вона попросила інформацію про пенсіонерів похилого віку в Запорізькій області для того щоб вона мала можливість надати їм допомогу у збільшенні розміру пенсії. ОСОБА_7 при цій розмові присутній не був. Відповів їй, що така інформація є закритою, розуміючи що її прохання протизаконне. Їй відмовив, а про цю подію повідомив свого керівника ОСОБА_9 . Протягом листопада ОСОБА_5 декілька разів телефонувала, а в кінці того місяця зустрілися з нею і вона запропонувала оплатити 10 000 грн. як оплату по 5 грн. за одну особу в списку. Про це він повторно проінформував керівника Пенсійного фонду ОСОБА_10 , який сказав, що необхідно повідомити СБУ. Тому, приблизно 01.12.2016 року, подав письмову заяву до Служби безпеки України. 04.12.2016 року від правоохоронців отримав диктофон та відеокамеру, яка була вмонтована в піджак, так як хотів викрити злочинні дії. В цей же день перед обідом зустрівся з ОСОБА_5 і показав їй зразок списку, який мав надати в кінці дня. Близько 18 годин, зустрівся з ОСОБА_5 на 8 поверсі будівлі по пр. Леніна (наразі Соборний) в м. Запоріжжя і показав список, який вона хотіла отримати. Скільки осіб було в тому списку вже не пам`ятає. Вона відповіла, що за це дає 4 000 грн., які вона поклала в папку, після чого він їй в руки передав файл зі списками. В цей час в приміщення ввійшли працівники правоохоронних органів. Заяву про злочин писав вже в органах поліції. На стадії досудового розслідування був допитаний слідчим, давав свої покази в суді першої інстанції, але в іншому складі. Працівниками СБУ складався відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за непродовження строку надання дозволу, але він взагалі не стосується цієї справи.

Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 у фактично скоєному кримінальному правопорушенні за встановлених судом обставин, повністю підтверджується письмовими та речовими доказами, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме:

- повідомленням від 01.12.2015 № 59/3/1-2435кт про вчинення кримінального правопорушення (відповідно до ст.214 КПК України), згідно якого Управлінням СБ України в Запорізькій області отримані дані щодо протиправних дій, пов`язаних з пропозицією надання неправомірної вигоди. Зокрема, за одержаними даними, представники однієї з комерційних структур м. Запоріжжя, діючи за попередньою змовою групою осіб, пропонують службовій особі Головного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірну вигоду за надання персоніфікованих даних окремих категорій громадян. Отримані дані свідчать про наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України (т.2, а.с.13);

- рапортом заступника начальника відділу ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 заступнику начальника ГУНП в Запорізькій області - начальнику слідчого управління ОСОБА_12 (зареєстровано 01.12.2015 №84), яким повідомлено, що на адресу СУ ГУНП в Запорізькій області надійшла інформація, що особи за попередньою змовою між собою пропонують службовій особі неправомірну вигоду за вчинення в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданої їй службового становища. Приймаючи до уваги, що в діях осіб містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, пропонується зареєструвати відомості про вчинене кримінальне правопорушення до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення ГУНП в Запорізькій області (т.2, а.с.14);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.12.2015, відповідно до якого, старшим оперуповноваженим УСБУ в Запорізькій області, з дотриманням вимог статей 60,104,214 КПК України прийнято усну заяву від ОСОБА_6 про те, що малознайома особа висуває пропозиції щодо надання неправомірної вигоди за вчинення дій, що входять до його компетенції. Підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 (т.2, а.с.15-17);

- Наказом начальника Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_13 від 02.06.2015 №144-0, яким призначено ОСОБА_6 з 02.06.2015 на посаду старшого інспектора з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (т.2, а.с.18);

- протоколом обшуку від 04.12.2015, відповідно до якого, прокурор відділу прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_14 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015080000000434 від 01.12.2015 на підставі ст.233 КПК України, в зв`язку із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за участю, окрім інших, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , у присутності понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , з застосуванням технічних засобів фіксації: відеокамера Sony DCR-HC52 на відеокасету Panasonic mini DV - DVM60, за місцем проведення слідчої дії, у приміщенні (кабінет секції радіо спорту) який знаходиться на 8-му поверсі будівлі розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.158-б, проведено обшук.

В ході обшуку окрім іншого встановлено, що при вході у вказане приміщення, знаходяться чоловік, який представився як ОСОБА_6 - старший інспектор з питань режимно-секретної роботи ГУ ПФУ в Запорізькій області та жінка, яка представилась як ОСОБА_5 - приватний підприємець, директор фірми «Аудит-LEX». На запитання ОСОБА_6 , чи є при ньому які небудь грошові кошти, останній повідомив, що у нього в руках знаходиться канцелярська папка в якій знаходяться грошові кошти в сумі 4000 гривень, які йому тільки що передала ОСОБА_5 за отримання від нього списку осіб військовослужбовців запасу (пенсіонерів) Міністерства оборони України. На запитання ОСОБА_5 стосовно виявлених грошових коштів, остання повідомила, що вона дійсно передала їх ОСОБА_6 але за вирішення особистих питань.

На запитання до ОСОБА_5 , чи наявні при ній які-небудь документи, списки і т.п., остання повідомила, що при ній ніяких документів не має, після чого їй було запропоновано надати для огляду вміст ручної сумки, на що ОСОБА_5 погодилась. Надалі, в момент пред`явлення вмісту сумки, ззаду, з-під куртки ОСОБА_5 випав полімерний канцелярський файл в якому знаходились документи формату А-4. ОСОБА_5 на зауваження не відреагувала та відмовилась надати пояснення стосовно полімерного файлу та документів, які випала на підлогу.

В ході обшуку оглянуто та повернуто, добровільно виданий, належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_2 , а також виявлено та вилучено:

1. Грошові кошти в сумі 4000 гривень, 8-ма купюрами номіналом по 500 гривень кожна, а саме ВИ 7467298, СГ1033936, МБ0127836, ВА7311368, ЗЗ4417760, МБ7762612, СГ7445780, ВЗ33667652 -поміщено до паперового конверту №1.

2. Полімерний канцелярський файл - поміщено до паперового конверту №2.

3. Документи (список) осіб військовослужбовців запасу (пенсіонерів) Міністерства оборони України на 12 аркушах формату А-4 - поміщено до паперового конверту №3. Від підписання протоколу обшуку ОСОБА_5 відмовилась (т.2. а.с.19-22);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.12.2015 року, з додатком диск DVD-R реєстр №59/3/1-1341т відповідно до якого, старшим оперуповноваженим 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 в рамках кримінального провадження № 12015080000000434 від 01.12.2015 року за ч.3 ст.369 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/11276т від 03.12.2015 року на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-, відео контроль особи, провів огляд магнітних носіїв інформації, отриманої в результаті проведення оперативно-технічного заходу - аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_5 , а саме: диск DVD-R реєстр №59/3/1-1341т, в ході якого встановлено, що він представляють собою розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_6 (т.2, а.с.23-29).

- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.12.2015 року, з додатком диск DVD-R реєстр №59/3/1-1366т відповідно до якого, старшим оперуповноваженим 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_17 в рамках кримінального провадження № 12015080000000434 від 01.12.2015 року за ч.3 ст.369 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/11276т від 03.12.2015 року на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , провів огляд магнітних носіїв інформації, отриманої в результаті проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Київстар» №№ НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 , а саме: диск DVD-R реєстр №59/3/1-1366т, в ході якого встановлено, що вони представляють собою розмови ОСОБА_5 з іншими особами, у тому числі з ОСОБА_6 (т.2, а.с.30-32);

- ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2015 року у справі №335/12325/15-к (провадження 1-кс/335/5873/2015), якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області про проведення обшуку. Визнано наявність підстав для проведення 04.12.2015 року обшуку кабінету секції радіо спорту, який розташований на 8 поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леніна, будинок №158-б , в приміщенні і на прилеглій території вказаної вище будівлі, до постановлення ухвали слідчого судді. Надано дозвіл на проведення обшуку кабінету секції радіо спорту, який розташований на 8 поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леніна, будинок №158-б , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, грошових коштів та майна, здобутого в результаті його вчинення, з метою підтвердження допустимості доказів, виявлених в ході проведення обшуку 04.12.2015 року (т.2, а.с.33-34);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.12.2015 року, відповідно до якого прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_14 , в присутності прокурора відділу ОСОБА_18 , слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 , оперуповноваженого УСБУ ОСОБА_20 , в присутності захисника ОСОБА_21 , 04.12.215 року о 18 годині 35 хвилин, у кабінеті секції радіо спорту, який розташований на 8 поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леніна, будинок №158-б , затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 КК України (т.2, а.с.35-37);

- дорученням прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_18 в адресу заступника начальника Управління - начальнику ГВБКОЗ УСБУ в Запорізькій області від 03.12.2015 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12015080000000434 від 01.12.2015 року за ч.3 ст.369 КК України відповідно до ухвал слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 03.12.2015 року (т.2, а.с.38);

- постановою прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_18 про проведення контролю за вчиненням злочину спеціального слідчого експерименту від 03.12.2015 року у кримінальному провадженні №12015080000000434 від 01.12.2015 року за ч.3 ст.369 КК України з метою перевірки спрямованості намірів цих осіб та спостереження за їх поведінкою, швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення, починаючи з 03.12.2015, строком не більше шістдесяти днів. Проведення спеціально слідчого експерименту доручено слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 (т.2, а.с.39-40);

- протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 18.01.2016, у кримінальному провадженні №12015080000000434 від 01.12.2015 за ч.3 ст.369 КК України, відповідно до якого при проведенні аудіо-, відео контролю особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зафіксовано факт надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у сумі 4000 грн ОСОБА_6 , що було задокументовано в протоколі обшуку будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд.158-б (т.2, а.с.41).

- клопотанням прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_18 до Апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.12.2015 у кримінальному провадженні №12015080000000434 від 01.12.2015 за ч.3 ст.369 КК України, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Билайн» ( НОМЕР_4 ) та «МТС ( НОМЕР_5 ), які використовує ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спостереження за особою, використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аудіо, - відео контроль особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме обстеження публічно недоступних місць - кабінету, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 158-б (т.2, а.с.42-45);

- протоколом огляду від 07.12.2015 року, відповідно до якого слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106,223, 237 КПК України, провів огляд грошових коштів, наданих ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди за вчинення дій, що входять до його компетенції. В ході огляду встановлено, що предметом огляду є грошові кошти в загальній сумі 4000 гривень 8-ма купюрами номіналом по 500 гривень кожна, а саме: ВИ7467298, СГ1033936, МБ0127836, ВА7311368, ЗЗ4417760, МБ7762612, СГ7445780, ВЗ3367651 (т.2, а.с.50-52);

- протоколом огляду від 07.12.2015, відповідно до якого слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106, 223, 237 КПК України, провів огляд грошових коштів, наданих ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди за вчинення дій, що входять до його компетенції. В ході огляду було встановлено, що предметом огляду є грошові кошти в загальні сумі 6000 гривень 3-ма купюрами номіналом по 500 гривень, 22 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, а саме: купюри номіналом 500 гривень: БТ1681623, ЗФ2726757, ЗЗ7600103. Купюри номіналом 200 гривень: ЄЗ8724849, ЕГ0074054, ЄЦ6593105, ВШ5138413, АВ9492007, ЄЕ4228249, ПБ4100246, ЄЮ2920258, ЕБ1514721, ПД6957887, ЕХ9332851, ЕЦ0305692, ПД0845938, ЕШ5655173, ВЧ1243155, ЗВ3949154, ЕД1403382, ЕЕ0514544, КБ8616810, ВЖ2389256, СГ1236094, КИ2103924. Купюра номіналом 100 гривень: КП5328106 (т.2, а.с.53-60);

- протоколом огляду від 07.12.2015, відповідно до якого слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106,223, 237 КПК України провів огляд документів, вилучених в ході проведення обшуку 04.12.2015, яким було встановлено, що предметом огляду є документи формату А-4 в кількості 12 штук. На вказаних документах відображено печатну інформацію, а саме список (перелік) анкетних даних осіб, в який входить ПІБ, повна дата народження, адреса проживання та контактний телефон (т.2, а.с.61);

- протокол огляду від 07.12.2015 з додатком у вигляді фототаблиці з відображенням знімків екрану мобільного телефону належному ОСОБА_5 , відповідно до якого слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106,223, 237 КПК України провів огляд мобільного телефону Nokia ІМЕІ: НОМЕР_6 належний ОСОБА_5 .. В ході огляду, в розділі «телефонна книга» виявлено контакти: ОСОБА_22 , НОМЕР_7 - організація ДСОАФ; ОСОБА_7 , НОМЕР_8 , організація ОСОУ; ОСОБА_6 , НОМЕР_9 , організація - УПВУ Запорізькій області. В розділі «вхідні-вихідні дзвінки» виявлено: 1. Абонент ОСОБА_6 : 03.12.2015 вихідний дзвінок о 18.12.; 02.12.2015 2 вихідні дзвінка о 16.14; 01.12.2015 вхідний дзвінок (без вказання часу); 01.12.2015 вихідний дзвінок (без вказання часу). 2. Абонент ОСОБА_7 : 27.11.2015 вихідний дзвінок (без вказання часу). (т.2, а.с.62-63);

- протоколом огляду від 07.12.2015 з додатком у вигляді фототаблиці з відображенням знімків екрану мобільного телефону належному ОСОБА_5 , відповідно до якого слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106,223, 237 КПК України провів огляд мобільного телефону «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 належний ОСОБА_5 .. В ході огляду вказаного телефону, в розділі «телефонна книга» виявлено контакти: ОСОБА_22 , НОМЕР_10 ; ОСОБА_6 , НОМЕР_11 . В розділі «СМС-повідомлення»: 27.11.2015, абонент ОСОБА_6 направив Погрібній СМС повідомлення з текстом: «Був у стоматолога, відійде наркоз - зателефоную». 03.12.2015 о 16.07 абонент ОСОБА_6 направив ОСОБА_5 СМС повідомлення з текстом: «я на нараді, зателефоную пізніше» (т.2, а.с.64-65);

- витягом, отриманим на запит слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 №6/864/1 від 10.12.2015 з Положення про режимно-секретний орган (РСО) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, затверджений 22.08.2008 начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_23 (т.2, а.с.71-72);

- супровідним листом Запорізького апеляційного суду від 10.06.2019 №11-198 в адресу прокуратури Запорізької області, яким повідомлено, що експертною комісією з питань таємниць Запорізького апеляційного суду на підставі клопотання від 31.05.2019 №04/2/4-1665т, розглянуто питання щодо можливості скасування грифу секретності ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 03.12.2015 реєстраційний номер 08/11276т. Попередній гриф секретності зазначеного матеріального носія інформації «Таємно». За результатами розгляду комісією прийнято рішення про скасування грифу секретності зазначеного носія інформації. Після перегляду ухвалі суду надано реквізит - «Розсекречено» (т.3, ас.130);

- Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області, реєстр. №08/11276т від 03.12.2015, в 1-му примірнику, прим. №2, на 2-х аркушах, нетаємно, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчо-розшукових дій, а саме інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку МТС № НОМЕР_12 та Билайн НОМЕР_3 , які використовує ОСОБА_5 (т.3, а.с.131-132);

- Витягом з ЄРДР кримінального провадження №12015080000000434. Дата надходження заяви: 01.12.2015; Дата внесення до ЄРДР 01.12.2015; Правова кваліфікація ч.1 ст.369 КК України. Фабула: В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 04.12.2015, ОСОБА_5 , діючи умисно, знаходячись в приміщенні будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд.158-Б надала службовій особі - старшому інспектору з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 4000 гривень, за вирішення питання, що входить до його компетенції. (т.3, а.с.162);

- повідомленням від 05.12.2015 про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в наданні службовій особі неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, в якій ОСОБА_5 зробила власноручний напис «пред`явлену підозру визнаю в повному обсязі» (т.3, а.с.167-171);

- списками (переліком) анкетних даних осіб, в який входить ПІБ, повна дата народження, адреса проживання та контактний телефон (т.3 а.с.172-183);

Також, під час судового розгляду 18.02.2026 року судом досліджено речові докази надані стороною обвинувачення: мобільні телефони «Samsung» та Nokia.

В судовому засіданні 14.04.2026 року судом досліджено речові докази надані стороною обвинувачення: грошові кошти 6000 гривень та 4000 гривень.

За клопотанням обвинуваченої ОСОБА_5 та сторони захисту, судом досліджено наступні матеріали:

- копія заяви ОСОБА_5 прокурору Запорізької області від 31.05.2017 про скоєння злочину посадовими особами правоохоронних органів (в порядку ст.214 КПК України) відповідно до якої просила внести відомості до ЄРДР та відкриття кримінального провадження за фактом перевищення влади або службових повноважень з боку посадових осіб прокуратури та поліції Запорізької області та службове підроблення за ст.ст.365, 366 КК України. В обґрунтування заяви вказує на незаконність застосування відносно неї негласних слідчих дій співробітниками правоохоронних органів, а також здійснення відносно неї провокативних дій, щодо неї (т.2, а.с.102);

- копія скарги ОСОБА_5 слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР від 03.08.2017 (т.2, а.с.103-104);

- копія ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2017, якою скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов`язано відповідальних осіб прокуратури Запорізької області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення згідно заяви ОСОБА_5 від 31.05.2017 та розпочати досудове розслідування (т.2, а.с.105-106);

- копія листа Прокуратури Запорізької області від 18.10.2017 №04/2/4-5433-15, яким повідомлено ОСОБА_5 що прокуратурою області на виконання ухвали від 19.09.2017 слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 17.10.2017 внесено відомості до ЄРДР за №42017080000000553за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 КК України та за №42017080000000554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України. Постановою прокурора від 18.10.2017 вказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження (т.2, а.с.108);

- копія ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2018, якою скаргу ОСОБА_5 - задоволено. Постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури Запорізької області від 05.03.2018 про закриття кримінального провадження №420170000000553 від 13.10.2017 за ч.1 ст.365, ч.1 ст.366 КК України - скасовано (т.2, а.с.109-110);

- копія списків (переліку) анкетних даних осіб (чорнобильці 2,3,4 категорій, діти інваліди, сім`ї або батьки, які втратили годувальників), які перебувають на обліку в районних Управліннях пенсійного фонду України, отримані від Прокуратури Заводського району м. Запоріжжя, Управління в Жовтневому районі м. Запоріжжя Пенсійного фонду України на запит ОСОБА_5 , як представника заступника голови Запорізької обласної ланки Всеукраїнської громадської організації «Спілка українських офіцерів» (т.2, а.с.111-118).

За клопотанням сторони захисту адвоката ОСОБА_24 , ухвалою попереднього складу суду від 25.11.2021 року призначалась у кримінальному провадженні судову експертизу технічного дослідження аудіо-відеофайлів та засобів відео звукозапису, проведення якої доручити експерту Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса; Міністерства юстиції України, який розташований за адресою: вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. За допомогою якого, одного чи декількох технічних пристроїв, зафіксовані аудіо-відеофонограми які містяться на DVD-R реєстр №59/3/1-1341т?;

2. Чи є аудіо-відеофонограми які містяться на DVD-R реєстр №59/3/1-1341т оригіналами чи копіями?;

3. Якщо аудіо-відеофонограми які містяться на DVD-R реєстр №59/3/1-1341т не є оригіналами, то чи виготовлені вони таким самим способом, як і їх оригінали?;

4. Чи зазнавали змін аудіо-відеофонограми які містяться на DVD-R реєстр №59/3/1-1341т, якщо зазнавали, то чи можливо відновити в повному обсязі або частково аудіо-відеофонограми із змінного носія інформації?;

5. Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмах та чи відповідає зміст відеофонограм (зображення) запису звуку?;

6. Які відеофонограми (фонограми) містять область видаленої інформації технічного пристрою (цифрового диктофона, змінного носія інформації, іншого пристрою відео-, звукозапису тощо)?;

7. Встановити дати записів, а також дату втручання в аудіо-відеофонограми, якщо такі були?.

Відповідно до висновку експерта №190 за результатами проведення судової експертизи відео-,звукозапису, складеного 30.11.2022:

1-6. Відео-,фонограма №1-12, які зафіксовані в області даних лазерного диску DVD-R реєстр №59/3/1-1341m, є копіями записаними за допомогою комп`ютерної техніки.

Встановити за допомогою якого технічного пристрою записані відео-,фонограми №№1-12 не представилось можливим у зв`язку з тим, що записи є копіями виконаними за допомогою комп`ютерної техніки.

Встановити, чи виготовлені відео-, фонограми № 1-12 таким способом, як і їх оригінали, не представилось можливим з причин наведених у досліджені.

Програмно-апаратними засобами, що є в розпорядженні експерта, при досліджені відео- фонограм №№ 1-12, які містяться в області даних лазерного диску DVD-R реєстр №59/3/1-1341m, ознак монтажу, змін, переривань на в момент запису, ні після нього - не встановлено. Однак, встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/спростувати), не представилось можливим у зв`язку з тим, що відео-,фонограми №№1-12, є копіями записаними за допомогою комп`ютерної техніки.

При досліджені наданих відеозаписів в динаміці встановлено, що взаємодія з предметами та об`єктами відповідають зображеним сюжетам, сценам та темам перемов. На відеофонограмах №№1-5 та 7-11 звук та відео зображення - синхронні.

Методи збереження даних та технологічна конструкція будь-якого лазерного диску не передбачає наявності області видаленої інформації. Тому відновити у повному обсязі або частково аудіо-відеофонограми із змінного носія (а саме, наданого на дослідження лазерного диска DVD-R реєстр №59/3/1-1341m) неможливо, оскільки методи збереження даних та технічна конструкція будь-якого лазерного не передбачає області видаленої інформації.

Встановити, яка саме дата записів відео-, фонограм №№1-12, що містяться в області даних лазерного компакт-диску DVD-R реєстр №59/3/1-1341m, а також чи були втручання у записи, з технічної точки зору не можливо, з причин, наведених у дослідженні (т.3, а.с.68-77);

- відповідь Запорізької обласної прокуратури від 02.10.2025 №09/2-5433-15, згідно

якої всі докази у кримінальному провадженні №12015080000000434 від 01.12.2015 року у відношенні ОСОБА_5 за ст.369 ч.1 КК України, долучені до кримінального провадження, яке розглядається судом (т.5, а.с.148);

- відповідь Запорізького апеляційного суду від 23.04.2025 №10020/11, згідно якої всі

матеріальні носії секретної інформації, які надійшли в 2015 році, знищені комісією у зв`язку із закінченням термінів зберігання (акт №1 від 15.03.2019 (т.5, а.с.151)

За клопотанням сторони захисту адвоката ОСОБА_4 , ухвалою суду від 25.03.2026 року надано захисникам обвинуваченої ОСОБА_5 право тимчасового доступу до документів, з можливістю отримання копій, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора України (01601, Україна, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), а саме усієї інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12015080000000434 від 01.12.2015, із зазначенням повної інформації по розділах «Основні відомості»; «Кримінальні правопорушення»; «Рух провадження»; «Прикріплені файли» у вигляді роздруківок, доступ до якого знаходяться у відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора: рішення щодо призначення слідчих у справі та створення слідчих груп, рішення про визначення групи прокурорів; рішення про кваліфікацію та зміну кваліфікації кримінального правопорушення; рішення щодо вжитих ухвалами слідчих суддів заходів забезпечення кримінального провадження (статті 131, 298-3 КПК України); відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України), дати і часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та особи - реєстратора, що вносив такі відомості, із зазначенням повного змісту вказаних записів (т.5, а.с.132).

Вказані відомості долучено до матеріалів кримінального провадження (т.5, а.с.162-199).

Перевіривши, дослідивши, та оцінивши вказані докази по вказаному кримінальному провадженню у їх сукупності, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення знайшло своє об`єктивне підтвердження, що підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду.

Даний висновок ґрунтується на наступних підставах та доказах.

Частина 1 ст. 93 КПК України встановлює, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 вказаної статті сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Провівши судовий розгляд з додержанням загальних засад та принципів кримінального провадження визначених главою 2 КПК України, оцінюючи письмові докази у вказаному кримінальному провадженні, суд приходить до наступних висновків.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого нею кримінального правопорушення, стороною обвинувачення надано достатні докази, які є достовірними та узгоджуються між собою, які дають підстави для висновку про винуватість обвинуваченої.

Так, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпосередньо в суді надали свої пояснення, які є послідовними та не суперечать один одному.

Твердження ОСОБА_5 та сторони захисту про те, що покази свідка ОСОБА_6 , які він давав при допиті в попередньому складі суду відрізняються від нинішніх, не заслуговують на увагу, так як покази даному складу суду свідок надавав, будучи попередженим про кримінальну відповідальність по ст.384 КК України за завідомо неправдиві показання свідка, а суд, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів (п.16 ч.1 ст.7 КПК України), сприймає їх я к такі, що досліджені судом безпосередньо та вважає їх таким що узгоджуються з показами іншого свідка та іншими матеріалами справи, а тому можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання декількох доказів по справі недопустимими.

Так, в клопотанні від 03.06.2029 року (т.6, а.с.15-24) адвокат ставить питання про визнання недопустимими доказами протоколів за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 10.12.2015 року (реєстр № 59/3/1-5237т) та про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.12.2015 року (реєстр. № 59/3/1-5238т), на підставі того, що орган досудового розслідування штучно завищив кваліфікацію кримінального правопорушення (ч.3 ст.369 КК України) з метою отримання дозволів на проведення негласних слідчих розшукових дій, а згодом справу перекваліфікували на ч.1 ст.369 КК України.

Проте, з аналізу первинних матеріалів досудового розслідування можна зробити висновок про те, що на початковій його стадії після отримання інформації про злочин (покази ОСОБА_6 про прохання ОСОБА_7 для знайомства з ОСОБА_5 та її подальша пропозиція про надання за грошові кошти списків осіб), у органу розслідування були достатні підстави для обґрунтованого припущення, що злочин могло бути вчинено за попередньою змовою групою осіб, що давало можливість для попередньої кваліфікації дій саме за ч.3 ст.369 КК України.

При цьому, перевірити наявність чи відсутність такої кваліфікуючої ознаки як «за попередньою змовою групою осіб», як і складу злочину в цілому, можливо було лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду.

Таким чином, підстав і доказів неправомірності внесення відомостей до ЄРДР за ч.3 ст.369 КК України, суду не надано.

Отже, це давало підстави органу досудового розслідування для звернення до суду про надання дозволу і подальшого проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_5 .

Під час вирішення питання про можливість використання результатів НСРД у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, які не є тяжкими чи особливо тяжкими, Верховний Суд орієнтує судову практику на те, що якщо на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення щодо вчинення особою діяння, яке кваліфікується відповідно до закону про кримінальну відповідальність як тяжкий або особливо тяжкий злочин, а в ході проведення подальшого досудового розслідування кваліфікацію було змінено на таку, що передбачає відповідальність за нетяжкий злочин або проступок, то фактичні дані, отримані в результаті проведення НСРД, можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №758/5719/16-к (провадження №51-5770км21).

В подальшому, при з`ясуванні та аналізуванні зібраних доказів обставин справи і їх оцінці, кваліфікація органом досудового розслідування дійсно була змінена.

Таким чином, підстав для визнання зазначених стороною захисту доказів недопустимими, судом не встановлено.

Що стосується інформації яка міститься в Витягу з ЄРДР, на тимчасовому доступі до якого наполягала і отримала за ухвалою суду сторона захисту, то, як вбачається, сам по собі витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів в розумінні ч.2 ст.84 КПК України.

Посилання сторони захисту на невідповідність хронологічних дат внесення даних до Реєстру (зміни кваліфікації діяння та повідомлення про підозру) саме по собі не може впливати на докази винуватості особи, як такі.

Що стосується питання відкриття ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від 03.12.2015 року в порядку ст.290 КПК України, то як було встановлено судом, прокурор звернувся до апеляційного суду з клопотанням про розсекречення ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД 31.05.2019 та надав суду і стороні захисту 28.11.2023. Під час судового розгляду прокурор надав відповідну ухвалу стороні захисту.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду, процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч.2 ст.99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

Ухвала слідчого судді Апеляційного суду була надана суду першої інстанції прокурором до ухвалення вироку у справі і сторона захисту ознайомилась з нею.

Тому, і суд, і сторона захисту мали можливість пересвідчитись у тому, що негласні слідчі дії було проведено за наявності попереднього дозволу слідчого судді.

Отже, дослідивши під час розгляду справи процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (в тому числі й відповідна ухвала слідчого судді) та надавши їм оцінку в сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що вказані докази, отримані в результаті проведення НСРД, є допустимими.

Що стосується доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах кримінального провадження оригіналів/дублікатів запису НСРД, а наявність лише копій, то судом зазначається наступне.

Як вбачається, предмет неправомірної вигоди й інші речові докази було вилучено органом досудового розслідування після закінчення проведення НСРД відкритим фіксуванням, за результатами чого у присутності ОСОБА_5 складено окремий протокол обшуку від 04 грудня 2015 року, в якому наведено, серед іншого, відомості про вилучені речі і документи.

Відповідно до ч.4 ст.271 КПК України, в таких випадках передбачається складати у присутності викритої особи не протокол за результатами контролю за вчиненням злочину, а протокол, у якому відображено лише закінчення НСРД відкритим фіксуванням. Більш того, складання протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину у присутності викритої особи до розсекречування матеріалів НСРД суперечило б режиму секретності (постанова Верховного Суду від 09 травня 2024 року, справа №496/5125/15-к, провадження №51-4957км23).

Вбачається, що цей протокол на час його оформлення мав гриф обмеження доступу «Таємно», а тому ознайомлення з цим документом осіб, що не мають доступу до державної таємниці, заборонялося законом.

Крім того, судом за клопотанням сторони захисту було призначено проведення судової експертизи технічного дослідження аудіо-відеофайлів та засобів відео звукозапису.

Відповідно до наданого суду висновку експерта №190 відео-, фонограми №1-12, які зафіксовані в області даних лазерного диску DVD-R реєстр №59/3/1-1341т, є копіями записаними за допомогою комп`ютерної техніки. Встановити за допомогою якого технічного пристрою записані відео-, фонограми 1-12 не представилось можливим у зв`язку з тим, що записи є копіями виконаними за допомогою комп`ютерної техніки. Встановити чи виготовлені відео-, фонограми № 1-12 таким способом, як і їх оригінали, не представилось можливим з причин наведених у дослідженні. Програмно-апаратними засобами, що є в розпорядженні експерта, при дослідженні відео-, фонограм №№1-12, які містяться в області даних лазерного диску DVD-R реєстр №59/3/1-1341т, ознак монтажу, змін, переривань ні в момент запису, ні після нього - не встановлено. Однак, встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/спростувати), не представилось можливим у зв`язку з тим, що відео-, фонограми №№1-12, є копіями записаними за допомогою комп`ютерної техніки.

Таким чином, з огляду на такі висновки експерта, твердження ОСОБА_5 про те, що відеозапис, долучений до протоколів НСРД, створено шляхом монтажу, в категоричній формі не спростовані.

Цілком очевидно, що надані відеозаписи є електронними документами в розумінні пунктів 1, 3 частини 2 статті 99 КПК.

У випадку зберігання електронного документу на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ч.2 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Отже, записані на оптичний диск електронні файли з інформацією є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого в ході проведення процесуальної дії. Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Згідно висновку експерта №190, під час дослідження експертом наданих відео-, фонограм ознак монтажу, змін, переривань ні в момент запису, ні після нього - не встановлено.

Твердження сторони захисту про можливе здійснення технічного втручання і редагування відеозапису мали б спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів органами слуху та зору, або переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі, або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі.

Таким чином, підстав вважати недопустимими і виключити із числа доказі у кримінальному провадженні протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) справи від 10.12.2015 реєстр № 59/1/3-15237т та протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.12.2015 реєстр № 59//1-5238т і всі похідні докази, у суду не має.

Аналогічним чином, підстави для задоволення клопотання сторони захисту визнати диск DVD-R реєстр № 59/3/1-1341т не оригіналом, а відповідно і неналежним доказом, у суду відсутні.

Що стосується твердження обвинуваченої про те, що вона є «жертвою системи», так як по своїй діяльності, як юрист, вела справу про банкрутство «Запорізького металопрокатного заводу», де було рейдерське захоплення, вела розслідування, зверталась з цього приводу до СБУ і можливо це спровокувало історію з ОСОБА_6 , то суд зазначає наступне.

Суд у своїх висновках може спиратися лише на конкретні докази по справі.

Заявляючи про можливі гіпотетичні переслідування та провокацію вчинення злочину, ні самою ОСОБА_5 , ні її захисником суду не надано жодного доказу таких подій або обставин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, заявник ОСОБА_6 особисто звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо неправомірних дій, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Цьому хронологічно передувало ініціювання ОСОБА_5 знайомства з ним через ОСОБА_7 , що не заперечується учасниками.

Ця обставина сама по собі вже свідчить про відсутність провокування на вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу

Але, ні самою ОСОБА_5 ні її захисником не зазначалось, які саме активні дії (вплив) правоохоронних органів виходили за межі розслідування кримінального провадження неявним способом і мали ознаки провокації.

Очевидно доказано, і фактично не оспорюється самою обвинуваченою, що вона сама була ініціатором знайомства і зустрічей з ОСОБА_6 з метою отримання інформації про осіб, що перебувають на обліку в ПФУ.

З огляду на це, відповідно до практики ЄСПЛ, суд визнає необґрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08.07.2021).

В цій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції.

Таким чином, вищезазначені твердження обвинуваченої не підтверджуються обставинами кримінального провадження та не можуть бути прийнятими судом до уваги при постановленні вироку по справі.

Більш того, на початковій стадії досудового розслідування ОСОБА_5 сама визнавала свою провину у вчинені кримінального правопорушення, а її доводи про те, що вона була в стані стресу, не спростовує в повній мірі цієї обставини.

Тим більше, що між цими подіями пройшов певний проміжок часу. Так, сама подія відбувалась о 17 год. 05 хв. 04.12.2015, а підозру пред`явлено об 11. год. 20 хв. 05.12.2015 (т.3, а.с.167-171).

Більш того, 29.01.2016, при направленні справи до суду, між прокурором і ОСОБА_5 , за участі захисника адвоката ОСОБА_21 , було укладено угоду про визнання винуватості (т.1, а.с.6-10), від якої вона в наступному відмовилась в судовому засіданні 20.09.2016 (т.1, а.с.84-85, 87).

Сама ОСОБА_5 є фахівцем в галузі права, тому зобов`язана знати всі вимоги КПК України щодо права на захист.

Отже, аналізуючи представлені докази, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченої у вчиненому кримінальному правопорушенні за пред`явленим обвинуваченням знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні показаннями свідків, а також доводиться в повному обсязі матеріалами кримінальної справи, які не суперечать один одному, співвідносяться між собою, узгоджуються в деталях і доповнюють один одного.

Суд оцінює зібрані по справі і представлені докази відносними, допустимими, достовірними і достатніми для правильного вирішення справи по суті, у зв`язку з чим вважає можливим покласти їх в основу вироку.

Невизнання обвинуваченою своєї винності в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні та незгоду його захисника з пред`явленим обвинуваченням суд розцінює як обраний спосіб захисту та бажання уникнути обвинуваченим кримінальної відповідальності за вчинене суспільно небезпечне діяння.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази зібрані по справі, суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, її дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує, що вчинене нею кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружена, раніше не судима, обставин, що пом`якшують покарання, або обтяжують покарання, судом не встановлено, та призначає основне покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.369 КК України.

Щодо звільнення ОСОБА_5 від покарання, заслухавши думку учасників судового розгляду справи, висновок прокурора, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.

Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, а підставою такого звільнення настання певної події, у даному випадку закінчення строків давності. Звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи, а є відмовою держави від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися.

Підставою такого звільнення визнається благополучне закінчення певних строків давності з дня вчинення злочину до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа засуджена за вчинений нею злочин певної тяжкості. Благополучним є таке закінчення зазначених строків давності, при якому особа, що вчинила злочин, протягом цих строків виконала дві умови: 1) не ухилялася від слідства або суду та 2) не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину.

На підставі матеріалів справи, і даний факт не заперечується учасниками судового розгляду, встановлено, що діяння, яке поставлене особі за провину, дійсно мало місце 04 грудня 2015 року, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, який відповідно до ст.12 цього Кодексу, є нетяжким злочином. На день розгляду справи судом минули строки давності, передбачені ст.49 КК України, а саме п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, дані про вчинення нового злочину чи ухилення підсудного від суду в справі відсутні.

Разом з тим, підсудна в судовому засіданні заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності, вважає, що в її діях відсутній склад злочину і її необхідно виправдати.

Відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України, суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою підставою, але може звільнити таку особу від покарання в зв`язку з закінченням строків давності. Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 18.05.2026 року (справа №214/43/19), у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими статтею 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання. У разі спливу строків давності на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.

За таких умов суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а з моменту його скоєння пройшло більше п`яти років, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання згідно із загальними засадами, визначеними КК України, та звільнити її від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

В ході судового розгляду по кримінальному провадженню була проведена судова криміналістична експертиза відео-, звукозапису №190 від 30.11.2022, витрати на яку склало 15101 гривень 60 копійок, які відповідно до вимог ч.2 ст.122 КПК України, необхідно віднести на рахунок Держави.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

При цьому, суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, зокрема, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як убачається з матеріалів справи, грошові кошти в сумі 4000 гривень, 8-ма купюрами номіналом по 500 гривень кожна, а саме ВИ 7467298, СГ1033936, МБ0127836, ВА7311368, ЗЗ4417760, МБ7762612, СГ7445780, ВЗ33667652, які були вилучені 04.12.2015 у ОСОБА_6 , були використані ОСОБА_5 як предмет неправомірної вигоди, тобто є засобами та знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Отже, з урахуванням зазначених вище положень закону та обставин кримінально протиправної діяльності ОСОБА_5 це майно підлягає спеціальній конфіскації.

Такий захід кримінального-правового характеру буде відповідати вимогам ст.1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод та не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».

Керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, передбачених п.3 ч.1 ст.49 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення судової криміналістичної експертизи відео- звукозапису №190 від 30.11.2022, вартість якої складає 15101 гривень 60 копійок - віднести на рахунок Держави.

Скасувати арешт на майно, вилучене під час обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/12324/15-к (провадження 1-кс/335/5872/2015) від 05.12.2015 року, а саме:

- мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_13 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_14 з ознаками зносу;

- мобільний телефон «Nokia» у чохлі рожевого кольору з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС» № НОМЕР_15 з ознаками зносу;

- грошові кошти в сумі 6 000 гривень (в тому числі 3 купюри номіналом по 500 гривень, 22 купюри номіналом по 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень).

Речові докази:

- 4000 гривень, 8-ма купюрами номіналом 500 гривень кожна, а саме: ВИ7467298, СГ1033936, МБ0127836, ВА7311368, ЗЗ4417760, МБ7762612, СГ7445780, ВЗ3367651 - конфіскувати у власність Держави;

- документи на 12 аркушах Формату А-4 в поліетиленовому файлі - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 6000 гривень, 3-ма купюрами по 500 гривень, 22-ма купюрами по 200 гривень, 1 купюра 100 гривень, а саме: БТ1681623, ЗФ2726757, ЗЗ7600103 ЄЗ8724849, ЕГ0074054, ЄЦ6593105, ВШ5138413, АВ9492007, ЄЕ4228249, ПБ4100246, ЄЮ2920258, ЕБ1514721, ПД6957887, ЕХ9332851, ЕЦ0305692, ПД0845938, ЕШ5655173, ВЧ1243155, ЗВ3949154, ЕД1403382, ЕЕ0514544, КБ8616810, ВЖ2389256, СГ1236094, КИ2103924, КП5328106 - повернути ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_13 , мобільний телефон «Nokia», ІМЕІ: НОМЕР_6 , - повернути ОСОБА_5 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на час ухвалення вироку відсутній.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

З огляду на запроваджений в Україні з 24.02.2022 року режим воєнного стану, який діє до цього часу, суд оголошує резолютивну частину вироку. Повний текст вироку буде вручено учасниками провадження негайно після проголошення його резолютивної частини.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій і прокурору.

Суддя ОСОБА_1