Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №334/2986/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №334/2986/25

Суддя: Добрєв М. В.

Дата документу 29.09.2026

Справа № 334/2986/25

Провадження № 2/334/151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участю секретаря Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що 20.11.2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 501086790 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 51 050,00 грн. строк кредиту 30 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 18.99%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 51 050,00 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.09.2021 загальний розмір заборгованості становив 47652,47 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 24 618,59 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 23 033,88 грн.

20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС набуло статусу кредитора за кредитним договором 501086790 від 20.11.2018 року. Згідно з розрахунком заборгованості за ОСОБА_1 станом на 20.09.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 47652,47 грн.

Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 47652,47 грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді від 01.05.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз`яснено право на подачу відзиву відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

Відповідач у встановлений судом строк подала додаткові пояснення (заперечення), в яких проти задоволення позовних вимог заперечувала.

У ході розгляду справи представник відповідача — адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про витребування доказів. У клопотанні зазначалося, що позивачем надано договір факторингу та кредитний договір не в повному обсязі, без належних додатків (зокрема Додатків № 1-1, № 1-2, № 2–7 до Договору факторингу № 3, підтвердження сплати за Договором факторингу, а також Додатку № 4 до Оферти та Тарифів Банку), що унеможливлює належну оцінку умов договору та факту переходу права вимоги.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2026 року клопотання відповідача було задоволено та витребувано у ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» оригінали Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 р. з додатками, докази здійснення оплати, а також оригінал відповіді Банку на оферту та Додаток № 4 до Договору від 20.11.2018 р.

16 березня 2026 року позивач ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» надав суду Письмові пояснення щодо неможливості надання витребуваних оригіналів документів. Позивач повідомив, що оригінали договорів факторингу та додатків містять банківську таємницю щодо інших боржників, а первісні додатки та відповіді Банку на оферту від 20.11.2018 року Банком згідно з договором факторингу не передавалися.

Також від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв`язку з розглядом судом іншої цивільної справи № 334/8609/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про визнання недійсним пункту оферти про нарахування комісії.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача та від представника відповідача до суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності (без їх участі). На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України та ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 20 листопада 2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було підписано власноруч Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501086790, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Зі змісту поданої Оферти вбачається, що її невід`ємними частинами є Додаток № 4, а також Тарифи Банку, розміщені на офіційному вебсайті.

В оферті на укладення угоди про надання кредиту передбачені істотні умови, а саме: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; ліміт кредитної лінії -200000 грн; процентна ставка 26,00 % річних, тип процентної ставки фіксована, обов`язковий мінімальний платіж 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Таким чином, підписана відповідачем оферта містить конкретні запропоновані умови та правила банківських послуг, домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, а тому може розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Підписуючи Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії сторони чітко узгодили розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

На вказану оферту того ж дня позивачем «АТ Альфа Банк» надано акцепт.

Відповідно до виписки по рахунку з 20.11.2018 по 20.09.2021 вбачається, що банк надав відповідачу кредитні кошти.

20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 3, за яким позивач набув право вимоги заборгованості за кредитними договорами.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем до матеріалів справи додано:

?копію Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 року з підписами сторін;

?копію Акта приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу № 3;

?Виписку з додатка до Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 року (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються), відповідно до якої сума заборгованості ОСОБА_1 становить 47 652,47 грн;

?копію платіжного доручення № 559 від 20 вересня 2021 року про перерахування ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» коштів у розмірі 12 844 800,00 грн із призначенням платежу: «за право вимоги згідно договору факторингу № 3 від 20.09.2021 Без ПДВ». Водночас вказане платіжне доручення № 559 не містить підпису платника, відтиску печатки (М.П.), а також підпису та штампа банківської установи про проведення платіжної операції у графах «Підпис банку» та «Проведено банком».

Згідно з випискою з додатку до договору факторингу № 3 від 20.09.2021 реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами право грошової вимоги за кредитним договором №501086790, за яким боржником є ОСОБА_1 (загальна сума заборгованості 47652,47 грн).

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 95 ЦПК України).

У постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд зазначає, що додані до позову копія Договору факторингу № 3 з підписами, Акт приймання-передачі реєстру боржників та Виписка з додатка до договору факторингу № 3 подані не в повному обсязі, оскільки не містять усіх обов`язкових додатків, передбачених умовами самого Договору факторингу № 3 (зокрема Додатків № 1-1, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7).

Крім того, додана позивачем копія платіжного доручення № 559 від 20.09.2021 року на суму 12 844 800,00 грн не містить підписів платника, печатки, а також штампа й підпису банківської установи у графі «Підпис банку» та «Проведено банком». У розумінні Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та вимог ст. 95 ЦПК України, розрахунковий документ без підписів уповноважених осіб та відмітки банку про його виконання не є підтвердженням фактичного здійснення платіжної операції, а відтак не може вважатися належним та допустимим доказом здійснення розрахунку за Договором факторингу № 3.

Ухвалою суду від 26.02.2026 року у позивача витребовувалися оригінали вказаних документів та докази проведення оплати. Однак позивач ухилився від виконання ухвали суду та оригіналів Договору факторингу № 3 з усіма додатками, оригіналів розрахункових документів про його сплату, а також усіх складових частин кредитного договору (Додаток № 4) суду не надав.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, у разі ненадання учасником справи без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин, враховуючи наявність обґрунтованих сумнів відповідача щодо відповідності доданих копій оригіналам та відсутність доказів проведення оплати за відступлення права вимоги, позивач не довів належними та допустимими доказами факт реального переходу до нього права вимоги за кредитним договором № 501086790 та обґрунтованість заявленого розміру заборгованості.

У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» слід відмовити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 11, 15, 16, 512, 514, 526, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76–81, 84, 95, 141, 247, 259, 263–265, 274–279 ЦПК України, суд —

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача — Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_1 .

Суддя: Добрєв М. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua