Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №332/3267/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3267/26

Провадження №: 2/332/3286/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марченко Н.В., при секретарі судового засідання Волкові Д.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №22031000090729 від 16.10.2018 в сумі 18600,00 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 16.10.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №22031000090729, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами.

При укладанні кредитного договору АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме: ознайомив відповідача з умовами кредитного договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі.

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за кредитним договором №22031000090729 від 16.10.2018.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором становить: - 18600,00 грн., яка складається з: - суми боргу за тілом кредиту 11112,94 гривень; - суми боргу за відсотками 1795,49 грн.; - заборгованості по комісії 5692,5 грн.

З метою захисту своїх прав ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2026 провадження по справі відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.10.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22031000090729, відповідно до умов якого банк надав відповідачу споживчий кредит.

Відповідно до умов договору сума кредиту становила 14785,74 грн., строк кредитування – 24 місяців. Кінцева дата повернення – 16.10.2020. Договором також передбачено сплату процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення між сторонами кредитних правовідносин підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, зокрема кредитним договором, графіком платежів та випискою по особовому рахунку позичальника.

28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22031000090729 від 16.10.2018.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло статусу нового кредитора за спірним кредитним договором та має право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові кредит, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 1048, 1050 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, а у разі порушення позичальником строків повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості.

С удом встановлено, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати платежів, передбачених кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором № 22031000090729 від 16.10.2018 становить 18600,93 грн., з яких: 11112,94 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1795,49 грн. – заборгованість по відсотках та 5692,50 грн. – заборгованість по комісії.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 11112,94 грн. та 1795,49 грн. – заборгованість по відсотках є доведеними, підтверджуються матеріалами справи, відповідають умовам кредитного договору та вимогам закону, а тому підлягають задоволенню.

Разом із тим, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 5692,50 грн., суд виходить із такого.

Спірний кредитний договір є договором споживчого кредиту, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент його укладення.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний безоплатно, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, надавати інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір повернутої суми кредиту, виписки з рахунку щодо погашення заборгованості та іншу інформацію, передбачену законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблено висновок про те, що умови договору споживчого кредиту щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, яка фактично передбачає оплату інформації про стан кредитної заборгованості або інших дій, що відповідно до закону повинні надаватися споживачу безоплатно, є нікчемними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 09 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Дослідивши умови кредитного договору, суд встановив, що щомісячна комісія передбачена саме за обслуговування кредиту, при цьому договір не містить конкретного переліку додаткових послуг, які надаються позичальнику за таку плату, а позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових самостійних послуг, за які могла б справлятися відповідна комісія.

За таких обставин суд доходить висновку, що умова кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредиту суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 5692,50 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 43453613 від 01.04.2026, додаткову угоду № 22031000090729 від 13.05.2026 та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги № 22031000090729 від 13.05.2026.

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує критерії, визначені статтею 137 ЦПК України, а також правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, відповідно до яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг або не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Разом з тим матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу професійної правничої допомоги та понесення відповідних витрат.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до положень статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу також підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено на 69,39 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2428,65 грн., що відповідає принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1847,43 грн.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись статтями526,625,651,1046,1049,1050,1054 ЦК України, статтями3,4,5,12,13,76-81,141,206,223,247,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) заборгованість за Кредитним договором № 22031000090729 від 16.10.2018 у сумі 12908,43 грн., з яких: 11112,94 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1795,49 грн. – заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346), понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1847,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346), понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2428,65 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 29.09.2026.

Суддя Н.В. Марченко