Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №332/4772/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4772/26

Провадження № 2/332/4136/26

Рішення

Іменем України

29 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8646966, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн строком на 14 днів. За користування кредитом передбачено нарахування процентів відповідно до умов кредитного договору в розмірі 7,00 грн (0,01%) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладений договір факторингу № 26-07/2024, за яким ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Отже, позивач вважає, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8646966 від 19.01.2022 в розмірі 10 257,00 грн, що просить стягнути з відповідача на свою користь разом із судовим збором в розмірі 2 662,40 грн та правничою допомогою в розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторонам надані строки для подання заяв по суті.

Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без фіксації судового процесу технічними засобами. Позовні вимоги не визнає, заперечує щодо розмірів тіла та процентів, адже цей кредитний договір він не укладав ані фізично у відділенні Товариства, ані он-лайн через мережу Інтернет. Зазначає, що потрапив на шахраїв, які скористалися його даними.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та документально підтверджено, що 19.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8646966, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн строком на 14 днів. За користування кредитом передбачено нарахування процентів відповідно до умов кредитного договору в розмірі 7,00 грн (0,01%) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним (а.с. 8-12).

Цей договір підписано електронним підписом відповідача, як і додаток до нього – графік платежів (а.с. 12-зворот).

Перерахування коштів в розмірі 5 000,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 підтверджується квитанцією з сервісу он-лайн платежів Liqpay (а.с. 19).

Відповідач ідентифікований ТОВ «Мілоан», що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 18-зворот).

Приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Підписавши спірний договір, відповідач фактично погодився із запропонованими кредитодавцем умовами договору, що свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, які вони повинні виконувати.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладений договір факторингу № 26-07/2024, за яким ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором (а.с. 21-23).

Вказане також підтверджується копіями актів приймання-передачі реєстру боржників, копією витягу з цього акта (а.с. 25-зворот – 27-зворот).

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідач порушив умови кредитного договору, а тому станом на день звернення до суду з даним позовом має заборгованість в загальному розмірі 10 257,00 грн, що складається з наступного: 5 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 5 257,00 грн – заборгованість по нарахованим процентам на дату відступлення права вимоги, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с. 19-зворот – 20).

Суд, перевіривши долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості, дійшов до наступного висновку.

З рахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що з боку відповідача існує невиконання зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем. Відтак, тіло заборгованості в розмірі 5 000,00 грн підлягає до стягнення у повному обсязі.

В частині процентів суд зазначає таке. Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 ЦК України та ст. 625 ЦК України.

У постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Вимог щодо нарахування процентів згідно ст. 625 ЦК України, у позові не заявлено. Таким чином, до розгляду підлягають проценти за користування кредитами в межах строку кредитування.

Пунктом 1.5.2 Договору передбачено, що проценти нараховуються в розмірі 7,00 грн (0,01%) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним. Це ж вбачається і з розрахунку заборгованості, складеного позивачем. Строк кредитування становить 14 днів з 19.01.2022 (п. 1.3 Договору).Доказів на підтвердження тих обставин, що після строку, визначеного п. 1.3 Договору, кредитний договір було пролонговано та строк користування кредитом було продовжено, позивачем суду не надано, як і не містять таких доказів матеріали справи, а несплата та/або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для продовження строку користування кредитом без наявності волевиявлення сторін, зокрема вчинення відповідних дій.

Вимог щодо нарахування процентів згідно ст. 625 ЦК України, у позові не заявлено.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, що підлягає стягненню з відповідача, складає 7,00 грн, що прямо передбачено умовами договору в п. 1.5.2.

Доводи відповідача в частині того, що договір був укладений не ним, а шахраями не мають жодного документального підтвердження, в тому числі й відсутні докази на підтвердження звернення відповідача до правоохоронних органів з цього питання задля захисту його порушених прав.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі та факт надання правової допомоги підтверджено наступними документами: копією договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», копією документа про вартість послуг, копією заявки № 1742 на надання юридичної допомоги від 01.06.2026, копією витягу з акта № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на суму 9 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Мілоан» підлягають задоволенню частково, на 48,82%, то розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 4 393,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «Мілоан» задоволені частково, на 48,82%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 299,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцерозташування: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 8646966 від 19.01.2022 в розмірі 5 007,00 грн, судовий збір в розмірі 1 299,78 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 393,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун