Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №308/10646/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10646/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В СТ А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 07.09.1995 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадського стану Ужгородської міської Ради за актовим записом № 544, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим у вересні 1995 року.

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.2009 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 08.10.1996 року.

Діти зареєстровані та проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначає, що з 2015 року вони з чоловіком не спілкуються, хоч і проживають разом, їх сім`я перестала існувати. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не має, так як протягом останніх років відповідач зловживає алкогольними напоями, не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків. Постійно виявляє до неї неповагу, вчиняє сварки. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з вини відповідача.

У подальшому позивачка не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і хоче розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згодна.

Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя у них не має. Після розірвання шлюбу діти будуть проживати з нею.

За таких обставин, позивачка просить суд шлюб, який був укладений 07.09.1995 року, між нею та ОСОБА_2 розірвати.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, в тому числі і СМС повідомленням, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

З оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 07.09.1995 року слідує, що у відділі реєстрації актів громадського стану Ужгородської міської Ради було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що було складено відповідний актовий запис за № 544.

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.2009 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 08.10.1996 року.

Судом встановлено, що сторони мають протилежні погляди на життя, спільного господарства не ведуть, подружнім життям не проживають. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Спору щодо визначення місця проживання дітей та поділу спільного майна подружжя сторонами не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 178, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Шлюб, укладений 07.09.1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадського стану Ужгородської міської Ради, про що зроблений відповідний актовий запис № 544 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 29.09.2026 року.

Суддя В.М.Малюк