Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №304/1791/26
Суддя: Гевці В. М.
Справа № 304/1791/26 Провадження № 3/304/716/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерілої ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У С Т А Н О В И Л А:
11 вересня 2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771666 від 08 вересня 2026 року за частиною третьою статті 173-2 КУпАП, складений щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 04 серпня 2026 року близько 23 години 13 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 04 серпня 2026 року між ним та його дружиною ОСОБА_2 сварки не було. Зазначив, що конфлікт із ним розпочав брат його дружини ОСОБА_3 , який і викликав працівників поліції. При цьому пояснив, що ОСОБА_3 неодноразово провокує конфлікти та вчиняє сварки з ним, оскільки не бажає, щоб ОСОБА_1 проживав у будинку, який належить його дружині ОСОБА_2 та її брату ОСОБА_3 . Вважає, що саме небажання ОСОБА_3 щодо проживання ОСОБА_1 у цьому будинку є причиною виникнення між ними конфліктів.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила пояснення свого чоловіка ОСОБА_1 . Зазначила, що претензій до чоловіка не має, вони перебувають у шлюбі, спільно проживають та виховують трьох дітей. При цьому пояснила, що її брат ОСОБА_3 , який проживає разом із ними, систематично провокує конфлікти та вчиняє сварки з ОСОБА_1 . Також просила провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо її чоловіка закрити.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771666 від 08 вересня 2026 року, рапорт інспектора-чергового відділення поліції № 1 А. Оленя від 04 серпня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_3 , електронні копії документів, сформовані за допомогою мобільного застосунку «Дія», копію постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, яка набрала законної сили 07 вересня 2026 року, а також характеристику на останнього.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла такого висновку.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність у її діях (бездіяльності) події та складу адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого сумніву у винуватості особи є підставою для висновку про недоведеність її вини.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню при розгляді справ про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суддя звертає увагу на те, що стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частина третя зазначеної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Отже, для встановлення у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, необхідно довести, зокрема, факт вчинення ним домашнього насильства щодо ОСОБА_2 , характер таких дій, їх умисний характер, заподіяння внаслідок таких дій шкоди її фізичному або психічному здоров`ю, а також те, що ОСОБА_1 на момент вчинення зазначених дій протягом року вже був підданий адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою або другою статті 173-2 КУпАП.
Як убачається з матеріалів справи, постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, а зазначена постанова набрала законної сили 07 вересня 2026 року. Водночас сам по собі факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не підтверджує вчинення ним нового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, а тому підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.
ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечив факт вчинення ним домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_2 та пояснив, що 04 серпня 2026 року між ним та дружиною сварки не було. Зазначив, що конфлікт із ним розпочав брат його дружини ОСОБА_3 , який і викликав працівників поліції. При цьому пояснив, що ОСОБА_3 неодноразово провокує конфлікти та вчиняє сварки з ним, оскільки не бажає, щоб ОСОБА_1 проживав у будинку, який належить його дружині ОСОБА_2 та її брату ОСОБА_3 .
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила пояснення свого чоловіка. Зазначила, що претензій до нього не має, вони перебувають у шлюбі, спільно проживають та виховують трьох дітей. При цьому пояснила, що її брат ОСОБА_3 , який проживає разом із ними, систематично провокує конфлікти та сварки з ОСОБА_1 . Потерпіла також просила провадження у справі закрити.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а обставини, викладені в ньому, підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771666 від 08 вересня 2026 року не може сам по собі слугувати достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності інших належних та достатніх доказів, які б підтверджували викладені в ньому обставини.
Крім того, у самому протоколі від 08 вересня 2026 року зазначено, що свідки події відсутні.
Із рапорту інспектора-чергового вбачається, що повідомлення до поліції 04 серпня 2026 року надійшло від ОСОБА_3 , а не від ОСОБА_2 . Рапорт підтверджує факт звернення до поліції, однак не містить відомостей про безпосереднє сприйняття його автором погроз, нібито висловлених ОСОБА_1 на адресу дружини.
Письмові пояснення ОСОБА_3 суддя оцінила у сукупності з іншими матеріалами справи. Водночас ОСОБА_2 , щодо якої згідно з протоколом було вчинено домашнє насильство, у судовому засіданні не підтвердила висловлювання чоловіком на її адресу погроз чи заподіяння їй шкоди психічному здоров`ю та пояснила, що конфлікт виник між її чоловіком і братом. ОСОБА_1 також заперечив факт сварки з дружиною. Обидва повідомили про конфлікт із ОСОБА_3 з приводу проживання у будинку.
Протокол щодо події 04 серпня 2026 року складено 08 вересня 2026 року після запрошення ОСОБА_1 до відділення поліції. За відсутності інших даних, які б усували наведені розбіжності, сукупність досліджених доказів не дає підстав установити, що ОСОБА_1 умисно вчинив психологічне насильство саме щодо ОСОБА_2 із заподіянням шкоди її психічному здоров`ю.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя дійшла висновку, що під час судового розгляду не здобуто доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 304/1791/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua