Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №2-2717/11 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/14931/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

за участі: адвоката Чебанова О. О. в інтересах заявника ТОВ «Дебт Форс»,

адвоката Демиденко Г. О. в інтересах боржника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Демиденка Григорія Олександровича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Подільського районного суду міста Києва у складі судді Войтенко Т. В.

від 30 червня 2026 року

за заявою Подільського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про видачу дубліката виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва 27 травня 2016 року на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року

та за апеляційною скаргою адвоката Демиденка Григорія Олександровича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Подільського районного суду міста Києва у складі судді Войтенко Т. В.

від 30 червня 2026 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»

про заміну сторони виконавчого провадження,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Подільський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у цивільній справі № 2-2717/11 Подільського районного суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» (замінено стягувача на ТОВ «Вердикт Капітал»)

до ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року у межах цивільної справи номер 2-2717/11 Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва 27 травня 2016 року на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 129,84 доларів США. Заява мотивована тим, що у відділі перебуває відкрите 15 грудня 2016 року виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо боржника ОСОБА_1 , однак оригінал виконавчого листа було втрачено під час примусового виконання, про що складено довідку від 16 грудня 2025 року, що унеможливлює вчинення подальших виконавчих дій.

Також до суду першої інстанції звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, мотивуючи свої вимоги тим, що первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відступив право вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заміну якого як стягувача у виконавчому провадженні вже було здійснено ухвалою суду від 15 лютого 2021 року. Надалі Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за договором від 10 березня 2023 року відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», а останнє за договором від 16 травня 2023 року відступило право вимоги заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». Посилаючись на перехід матеріальних прав вимоги, заявник просив суд провести заміну стягувача за виконавчим листом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року у провадженні номер 6/758/184/26 заяву відділу державної виконавчої служби задоволено та постановлено видати дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року у провадженні номер 6/758/185/26 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задоволено та замінено сторону виконавчого провадження - стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» за зазначеним виконавчим листом номер 2-2717/11.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, боржник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Демиденка Г. О., подав дві апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати обидві ухвали суду першої інстанції від 30 червня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про повну відмову у задоволенні заяви органу державної виконавчої служби про видачу дубліката виконавчого листа та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони.

В обґрунтування апеляційних скарг по суті вирішених питань апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права. Зауважує, що постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року скасовано як заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2011 року, так і рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року, на виконання якого і видавався виконавчий лист від 27 травня 2016 року на суму 145 129,84 доларів США. Вказує, що Верховний Суд ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнив лише частково та виключно щодо ОСОБА_1 , стягнувши заборгованість у розмірі 30 682,26 доларів США, а в іншій частині вимог та в позові до ОСОБА_2 відмовив повністю. Таким чином, судове рішення на суму 145 129,84 доларів США перестало існувати у правовому полі ще у січні 2019 року, що позбавило первинний виконавчий лист будь-якої юридичної сили.

Апелянт підкреслює, що скасування судового рішення є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення документа до суду, а інститут видачі дубліката покликаний забезпечити виконання дійсного судового рішення, а не створення підстав для протиправного стягнення вже скасованого боргу за нечинним документом. Крім того, апелянт зазначає, що заява про видачу дубліката подана неповноважною особою - головним спеціалістом відділу, а факт реальної втрати виконавчого листа не доведений належними доказами, зважаючи на неодноразове безрезультатне звернення відділу до суду протягом багатьох років та безпідставне невиконання обов`язку закінчити провадження ще у 2019 році. Щодо заміни сторони виконавчого провадження апелянт акцентує, що процесуальне правонаступництво на стадії виконання не може здійснюватися у правовідносинах, які спираються на недійсний виконавчий документ та скасоване судове рішення, а здійснення заміни стягувача за відсутності предмета примусового виконання порушує правову визначеність та створює штучну загрозу подвійного стягнення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» подало відзив на апеляційну скаргу на ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, в якому заперечує проти доводів апелянта та просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, мотивуючи свою позицію тим, що матеріальне правонаступництво за кредитним зобов`язанням відбулося на законних підставах і презюмується дійсним, а заміна кредитора за статтею 442 ЦПК України є імперативним обов`язком суду, який не залежить від стадії провадження, факту його зупинення або наявності чи відсутності оригіналу виконавчого листа. Заявник вважає, що скасування попередніх рішень судом касаційної інстанції не нівелює обов`язку боржника виконати кредитне зобов`язання, встановлене постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року, а здійснена заміна сторони дає можливість новому кредитору реалізувати право на отримання нових виконавчих документів.

Відзиви від інших учасників на апеляційні скарги не надходили.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Демиденко Г. О., в інтересах боржника ОСОБА_1 , підтримав апеляційні скарги із викладених у них підстав та доводів.

Адвокат Чебанов О. О. в інтересах заявника ТОВ «Дебт Форс» заперечив проти задоволення скарги на ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження з підстав та доводів, наведених у відзиві.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши позиції учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2011 року у справі № 2-2717/11 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 51 230,07 доларів США. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, задоволено позовні вимоги у цій частині та визначено солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за тілом кредиту, процентами та пенею на загальну суму 145 129,84 доларів США.

На виконання цього судового рішення Подільським районним судом міста Києва 27 травня 2016 року видано виконавчі листи, на підставі одного з яких щодо боржника ОСОБА_1 постановою державного виконавця від 15 грудня 2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року у цій справі касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2011 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року скасовано повністю та ухвалено нове судове рішення. Новим судовим рішенням позов банку задоволено частково: стягнуто лише з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» борг за кредитом та процентами у розмірі 30 682,26 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на дату ухвалення постанови становило 852 107,72 грн, а в задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_1 та позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено повністю. Крім того, стягнуто з позивача на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Задовольняючи заяву відділу державної виконавчої служби про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року, суд першої інстанції виходив із того, що виконавче провадження триває, оригінал документа втрачено, а отже, з метою забезпечення здійснення виконавчого провадження наявні підстави для видачі дубліката.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» за виконавчим листом номер 2-2717/11, суд зазначив, що правонаступництво у матеріальних правовідносинах підтверджено належними доказами, а процесуальний закон дозволяє вирішувати питання заміни стягувача незалежно від наявності відкритого виконавчого провадження та дійсності виконавчого листа, чим забезпечується право нового кредитора на повернення старого документа або звернення за новими виконавчими листами.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, і судове рішення є обов`язковим до виконання. Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу та невіддільною частиною права на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Правовий аналіз зазначеної норми свідчить, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первинного виконавчого документа. Відтак видача дубліката покликана забезпечити примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає реалізації. Водночас виконавчий лист є суто похідним процесуальним актом, зміст та чинність якого цілковито обумовлені існуванням відповідного судового рішення по суті спору. Скасування судового рішення судом вищої інстанції з ухваленням нового рішення автоматично позбавляє виконавчий лист, виписаний на підставі скасованого рішення, юридичної сили.

Відповідно до пункту 5 частини першої та частини третьої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов`язковому закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, при цьому виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду, який його видав. Тобто настання зазначених обставин тягне за собою безумовне матеріально-правове та процесуальне припинення примусового виконання за таким документом.

Суд першої інстанції, достовірно знаючи про скасування рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року, припустився взаємовиключних міркувань. Погодившись із тим, що виконавчий лист підлягав безумовному поверненню суду разом із постановою про закінчення виконавчого провадження, суд першої інстанції водночас ухвалив видати дублікат виконавчого листа на суму 145 129,84 доларів США мотивуючи це тим, що виконавче провадження «триває», а паперовий оригінал втрачено. Такий підхід суперечить засадам правової визначеності та принципу обов`язковості судових рішень. Видача дубліката документа, в основі якого лежить скасоване судове рішення, фактично створює протиправну ілюзію чинності стягнення солідарного боргу у розмірі 145 129,84 доларів США, щодо якого існує остаточна судова відмова суду касаційної інстанції.

Аналогічно колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц та постанові Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 646/5771/18, згідно з якими розгляд процесуальних питань, пов`язаних із виконанням рішень, спрямований виключно на реалізацію обов`язковості судового рішення та здійснення захисту порушеного права, а видача дубліката можлива лише за наявності реальних підстав для примусового виконання рішення.

Оскільки судове рішення апеляційного суду від 25 жовтня 2012 року скасоване, матеріально-правова підстава для видачі дубліката виконавчого листа, оформленого на виконання цього рішення, відпала повністю. Чинним у цій справі є судове рішення Верховного Суду від 30 січня 2019 року на суму 30 682,26 доларів США, на виконання якого стягувач не позбавлений права отримати новий виконавчий лист у встановленому процесуальним законом порядку. Видача ж дубліката виконавчого документа на скасовану суму створює неприпустимий ризик незаконного повторного чи надмірного стягнення з боржника, а тому ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви органу державної виконавчої служби про видачу дубліката є помилковою та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в її задоволенні.

Розглядаючи вимоги щодо заміни сторони виконавчого провадження, апеляційний суд зазначає, що відповідно до частини першої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; зазначені положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно зі статтею 512 та статтею 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні нерозривно пов`язане з матеріальним правонаступництвом і має на меті забезпечення належного примусового виконання дійсного зобов`язання, підтвердженого чинним судовим рішенням. Заміна сторони виконавчого провадження можлива лише тоді, коли існує чинне судове рішення та відкрите або належне до відкриття виконавче провадження за дійсним виконавчим документом.

Суд першої інстанції, задовольнивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», замінив стягувача у виконавчому листі номер 2-2717/11, виданому на підставі судового рішення, яке ще 30 січня 2019 року скасоване Верховним Судом. Заміна стягувача у виконавчому документі, що втратив юридичну силу внаслідок скасування рішення суду, або у виконавчому провадженні, яке в силу прямої вказівки пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» підлягало безумовному закінченню, є порушенням норм процесуального права. Процесуальний закон не передбачає можливості заміни стягувача за фактично недійсним виконавчим листом або у провадженні, яке не підлягало подальшому здійсненню.

Більше того, розгляд питання про заміну стягувача судом першої інстанції відбувався у взаємозв`язку із видачею дубліката цього ж самого скасованого документа, утворюючи штучну правову конструкцію відновлення виконання анульованого боргу. Твердження суду першої інстанції та заявника про те, що заміна стягувача забезпечує Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» можливість звертатися до суду за новими виконавчими листами на підставі постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року, є помилковими. Набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» прав грошової вимоги за кредитним договором надає новому кредитору право порушувати питання про процесуальне правонаступництво на стадії виконання чинної постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року, а не вступати у процесуальний статус стягувача за скасованим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року та виданим на його виконання виконавчим листом.

З огляду на повну відсутність матеріально-правових та процесуальних підстав для чинності виконавчого листа від 27 травня 2016 року за скасованим судовим рішенням, ухвала суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження за цим документом суперечить завданням цивільного судочинства та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 та статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та ухвалив процесуальні рішення всупереч вимогам закону і встановленим обставинам справи, оскаржувані ухвали підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні обох заяв.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги адвоката Демиденка Григорія Олександровича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року за заявою Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2717/11 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов