Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №361/11493/25 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

справа № 361/11493/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/14882/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Червонописького В.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області, третя особа на стороні відповідача: Броварське управління Державної казначейської служби України про стягнення заробітної плати, на захист конституційних прав,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області, третя особа на стороні відповідача: Броварське управління Державної казначейської служби України про стягнення заробітної плати, на захист конституційних прав, в якому просила, зокрема,:

визнати Броварську міську раду, відповідальною за борги ліквідованого підприємства КП «Джерело» та його власника Княжицької сільської ради ліквідованої шляхом приєднання до Броварської міської ради.

визнати Броварську міську раду відповідальною за компенсацію матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1

стягнути матеріальну шкоду на суму боргу по невиплаченій зарплаті та нарахувань на загальну суму боргу у розмірі 2 799 459,27 грн.

стягнути моральну шкоду на суму 200 000 грн.

зобов'язати Броварський відділ Державної казначейської служби України здійснити виплату на користь ОСОБА_1 з Броварської міської ради грошових коштів на загальну суму 2 999 459,27 грн., що складається із матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2026 року клопотання представника відповідача про залишення позовної без руху задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не сплати судового збору за вимогами майнового характеру та надано строк для виправлення недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.

20 травня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що предмет спору безпосередньо пов`язаний із порушенням конституційного права на оплату праці та незаконними діями посадових та службових осіб органу місцевого самоврядування щодо ліквідації свого підприємства-боржника під час дії рішення суду та тривалого невиконанням рішення суду. Вважає, що суд має керуватися ч. 9 ст. 10, ст. 11, ст. 18, ч. 4 ст. 263, ч. 2 ст. 2 і ч. 2 ст. 3 ЦПК України, ст.ст. 13,15,16 ЦК України та п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області, третя особа на стороні відповідача: Броварське управління Державної казначейської служби України про стягнення заробітної плати, на захист конституційних прав залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що судом ухвалено судове рішення, яким звужено її право на звернення за захистом порушених прав до суду та порушено право на доступ до суду.

Зазначає, що вона має прав на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки заявлені нею вимоги є похідними від трудового спору щодо невиплати заробітної плати, а не самостійним спором.

Вказує, що суд безпідставно не застосував п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, посилається на те, що суд не визначив точний розмір судового збору, який підлягає сплаті, порушивши вимоги ст. 185 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Броварська міська рада Броварського району Київської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи позивачки грунтуються на невірному тлумаченні норм права.

В судовому засіданні представник Броварської міської ради - Сенько О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належно, тому враховуючи ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не виправила недоліки позовної заяви, на які було вказано судом в ухвалі суду від 15 травня 2026 року, оскільки підтвердження сплати судового збору до суду позивач не надала, тому наявні підстави для застосування наслідків, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, заявивши, зокрема, вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

18 грудня 2025 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

17 квітня 2026 року Броварська міська рада Броварського району Київської області звернулася із клопотанням про залишення позовної заяви без руху.

15 травня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору.

20 травня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що суд не надав правової оцінки положенням п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», суд не врахував майновий стан позивача та засади співмірності.

Разом з тим, ОСОБА_1 не було додано до позову документу, що підтверджує сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, які були зазначені в ухвалі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом ухвалено судове рішення, яким звужено її право на звернення за захистом порушених прав до суду та порушено право на доступ до суду, колегія суддів відхиляє, оскільки залишення позову з означених підстав, не позбавляє права позивача повторно звернутися з позовом, про що суд першої інстанції повідомив в оскаржуваній ухвалі.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач має право на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки заявлені нею вимоги є похідними від трудового спору щодо невиплати заробітної плати, а не самостійним спором, колегія судді вважає безпідставними, оскільки вони грунтуються на власному тлумаченні позивачем норм Закону України «Про судовий збір».

Помилковим є посилання на безпідставне незастосування судом п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», тоді як підстави для звільнення позивача у даній справі на підставі вказаного пункту відсутні.

З урахуванням встановлених обставин справи, доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування оскарженої ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права та з врахуванням наявних матеріалів справи, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: