Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №755/8679/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/8679/24 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/4008/2026 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

в режимі відеоконференції захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч Луганської обл., громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, який є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та призначено йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з 05.03.2024 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено без зміни.

Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.

Згідно вироку, у невстановлений час, однак не пізніше 18 години 30 хвилин 05.03.2024 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 18 години 30 хвилин 05.03.2024 року, отримав від невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, чим незаконно придбав її та почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.

05.03.2024 року приблизно о 18 годині 30 хвилин за адресою: м. Київ, бул. Перова, 8, працівниками УКР ГУНП у м. Києві було затримано ОСОБА_7 , який повідомив, що зберігає при собі 14 паперових коробок, всередині яких знаходяться прозорі зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, які в період часу з 20 години 40 хвилин до 21 години 15 хвилин, під час особистого обшуку ОСОБА_7 , було вилучено.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/14835-НЗПРАП від 06.03.2024 року, у наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 3, 001 г.

Крім того, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/16416 від 23.04.2024 року, у наданих на дослідження кристалоподібних речовинах білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Maca PVP в наданих речовинах становить 3,125 г, 3,028 г, 3,162 г, 3,385 г, 3,179 г, 3,237 г, 3,130 г, 3,090 г, 30,713 г, 2,992 г, 3,005 г, 3, 187 г, 3,251 г відповідно.

Отже, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, загальною масою 71, 485 г, з метою збуту.

Крім того, 05.03.2024 року в період часу з 22 години 02 хвилин до 23 години 07 хвилин, за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , було проведено обшук, у ході якого було виявлено та вилучено ряд прозорих пакетів з вмістом речовини світлого кольору, речовини помаранчевого кольору, речовини рослинного походження та речовини рослинного походження зеленого кольору.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/15525-НЗПРАП від 02.04.2024 року, надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить: 0,22 г, 0,21 г, 0,37 г, 2,44 г, 2,19 г, 53,94 г, 60,08 г, 48,74 г, 74,89 г, 46,98 г, 45,31 г. Надані на дослідження кристалоподібні речовини та порошкоподібні речовини, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4- метилметкатинон). Маса 4-ММС (4-метиметкатинону) в речовинах становить: 259,61 г, 0,861 г, 0,499 г, 0,114 г. Надані на дослідження порошкоподібні речовини, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах становить: 11,832 г, 90,63 г, 0,579 г, 3,907 г, 0.172 г, 0,213 г. Надані на дослідження кристалоподібні речовини, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовинах становить: 0,653 г, 0,393 г, 0,391 г, 2,945 г, 12,086 г, 439.963 г.

Отже, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав за місцем проживання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, у великих розмірах, загальною масою 335,37 г, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-ММС (4-метилметкатинон), в особливо великих розмірах, загальною масою 261,084 г, психотропну речовину обіг якої обмежено, амфетамін, в особливо великих розмірах, загальною масою 107,333 г, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, загальною масою 456,431 г, з метою їх збуту.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, що за своїм видом є явно несправедливим через його м`якість, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність (застосування закону, який не підлягає застосуванню). Виключити з мотивувальної частини вироку пом`якшуючі обставини: а) активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, б) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.307 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В іншій частині вирок залишити без змін.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог звертає увагу, що судом визнано як пом`якшуючі обставини при призначенні покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки обвинувачений з 3 років виховувався у неповній сім`ї лише з батьком у зв`язку зі смертю матері, та є внутрішньо переміщеною особою, що на переконання суду першої інстанції істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, а тому суд вбачав за доцільне призначити покарання обвинуваченому із застосуванням ч.1 ст.69 КК України. Однак, прокурор не погоджується з такими висновками суду, зважаючи на наступне.

Вироком суду встановлено три пом`якшуючі обставини при призначенні покарання, серед яких активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, але даним вироком не обґрунтовано у чому проявилась така обставина, оскільки ОСОБА_7 під час здійснення слідчої дії у виді його допиту не визнав своєї вини у інкримінованих правопорушеннях, а стороною захисту не наведено переконливих обставин, які б свідчили про наявність такої пом`якшуючої обставини під час судового розгляду.

Крім того, сторона обвинувачення не погоджується з тим, що судом визнано пом`якшуючою обставиною - вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки судом встановлено, що обвинувачений вчинив інкриміновані правопорушення з корисливих мотивів, а також займався такою незаконною діяльністю до його затримання декілька місяців поспіль, при цьому збуваючи велику кількість наркотичних та психотропних речовин.

Вказане свідчить про об`єктивний сумнів в істотності зниження ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Більше того, завдяки такій діяльності обвинувачений ОСОБА_7 фінансово забезпечував своє життя на постійній основі, в тому числі орендуючи собі житло, в якому, поряд з іншим, займався незаконною діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.

На думку прокурора, дані, встановлені судом щодо ОСОБА_7 , не дозволяють суду зробити обґрунтоване припущення, що призначене покарання у виді трьох років позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України - без змін.

Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року частково задоволено касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 . Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч.3 ст.349 КПК України, а тому, згідно з ч.2 ст.394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються.

За встановлених судом фактичних обставин, кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, вчиненому повторно, є правильною.

За змістом положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий. Також, суд врахував вік та стан здоров`я ОСОБА_7 .

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

В апеляційній скарзі прокурор вважав, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання безпідставно застосував положення ч.1 ст.69 КК України, оскільки не погоджується з визнанням судом пом`якшуючих покарання обставин, а саме - активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із такими доводами прокурора виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.69 КК за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за певні кримінальні правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, обставини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, роль обвинуваченого при їх вчиненні, дані, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема, його молодий вік (на момент вчинення кримінального правопорушення йому було 19 років), посткримінальну поведінки обвинуваченого, ставлення до вчиненого та наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки обвинувачений з 3 років виховувався у неповній сім`ї лише з батьком у зв`язку із смертю матері та є внутрішньо переміщеною особою, що у своїй сукупності, на переконання суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд вважав за доцільне призначити ОСОБА_7 покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. Таке покарання суд вважав необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 , а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Водночас, з урахуванням зазначених обставин, суд не знайшов підстав для застосування щодо ОСОБА_7 положень ст.75 КК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо помилковості врахування ОСОБА_7 при призначенні покарання таких пом`якшуючих обставин, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, є необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення як обставини, що пом`якшує покарання, треба розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу правозастосовним органам у встановленні істини у справі, з`ясуванні тих фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття кримінального правопорушення. Конкретно така поведінка може полягати у повідомленні про всі відомі епізоди й обставини злочинного діяння, викритті інших співучасників тощо.

Зокрема, відповідно до матеріалів кримінального провадження, в ході розгляду справи судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 правдиво повідомив про безпосередні фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, тобто сприяв у встановленні обставин регламентованих ст.91 КПК України, а у зв`язку з визнанням обвинуваченим фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення розгляд справи проведено судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, що на думку колегії суддів, дає обґрунтовані підстави визнати активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого.

Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин означає наявність таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки. Перелік вказаних обставин законом не визначено. Судова практика визнає ними, зокрема: смерть або тяжку хворобу рідної чи близької особи; хворобу винного; втрату ним роботи; складні житлові умови; подружню зраду або іншу подію, що спричинила конфлікт у сім`ї; важкий матеріальний стан; проживання підлітка в сім`ї п`яниць чи наркоманів. Ці обставини нерідко стимулюють девіантну поведінку особи.

Всупереч доводів апеляційної скарги прокурора, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність такої пом`якшуючої покарання обставини, як вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_11 у зв`язку зі смертю матері з трьох років виховувався в неповній сім`ї, лише з батьком, та є внутрішньо переміщеною особою.

Колегія суддів вважає висновок місцевого суду про призначення ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.307 КК із застосуванням ст.69 цього Кодексу правильним та таким, що ґрунтується на матеріалах провадження.

Натомість, суд першої інстанції неналежним чином врахував дані про особу обвинуваченого та конкретні обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, у тому числі їх характер і ступінь суспільної небезпечності.

Зокрема, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, оскільки за рахунок незаконного збуту психотропних речовин і наркотичних засобів у великих та особливо великих розмірах ОСОБА_7 забезпечував фінансово своє життя та займався незаконною діяльністю до його затримання кілька місяців поспіль.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що суспільна небезпека злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів визначається, насамперед, згубним впливом на свідомість людей, їх мораль і спосіб життя, що може призводити до порушення ними правопорядку. Незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому.

Зважаючи на характер вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, які він зберігав з метою збуту, у тому числі в особливо великому розмірі, вказані обставини свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, у зв`язку з чим вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.

При ухваленні вироку в цій частині колегія суддів відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, його вид та суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема, його вік, те, що він не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий. Разом з тим, суд враховує корисливий мотив вчинення кримінального правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, зумовлену незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту, у тому числі в особливо великих розмірах.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про призначення ОСОБА_7 остаточного покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.

Разом з тим, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, сукупність пом`якшуючих обставин, з урахуванням викладених раніше даних про особу обвинуваченого та відсутності обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і приходить до висновку про можливість призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України, тобто нижчого від найнижчої межі, визначеної санкцією ч.3 ст.307 КК України, а саме у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Саме таке покарання, відповідатиме вимогам ст.65 КК України та принципу невідворотності покарання, а також буде необхідним для досягнення його мети, тобто необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Необхідності у призначенні обвинуваченому остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, як про це просить прокурор, суд апеляційної інстанції не вбачає, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 409, 420, 615 КПК України колегія суддів,-

З А С У Д И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Судді:

_______________ _______________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4