Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №760/4896/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №760/4896/25

Суддя: Саліхов Віталій Валерійович

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року місто Київ

справа №760/4896/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/9816/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Аксьонової Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «УСГ»про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену частину страхового відшкодування в сумі 117 435,99 грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн, витрати на проведення судової експертизи в розмірі 8880 грн та витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10 листопада 2024 року орієнтовно о 11 год. 00 хв. у м. Рівне по вул. Київська, 56В, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювала маневр заднім ходом, була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, внаслідок чого допустила наїзд на нерухомий припаркований транспортний засіб BMW IX XDRIVE 50, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Як наслідок, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Рівненського районного суду від 24 січня 2025 року у справі №569/22561/24 встановлено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, притягнено її до адміністративної відповідальності, піддано останню адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована згідно Договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218123796 в ПрАТ «СК «УСГ».

ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» із повідомленням про ДТП.

В подальшому, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , залученим відповідачем, проводився огляд пошкодженого автомобіля позивачки для визначення вартості завданих ОСОБА_1 матеріальних збитків та суми страхового відшкодування.

12 грудня 2024 оцінювачем складено звіт № 178312 про оцінку колісного транспортного засобу, що належить позивачці. Оцінкою встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власникові BMW IX XDRIVE 50 держномер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає: 42564,01 грн. без ПДВ на запасні частини.

09 січня 2025 року визначена у звіті сума коштів була виплачена відповідачем позивачу у якості страхового відшкодування.

В результаті ДТП на автомобілі позивача було пошкоджено передній бампер, ліве переднє крило, колісний диск, рульовий механізм та захисну плівку. Як вбачається зі звіту про оцінку та доданої калькуляції, визначають вартість відновлювального ремонту, оцінювач врахував вартість ремонту та фарбування кузовних деталей, фарбування колісного диска, заміни захисної плівки та діагностику рульового механізму. Однак за результатами діагностики рульового механізму автомобіля було встановлено необхідність його заміни. Вартість нового рульового механізму та робіт його заміни не відображено у звіті про оцінку.

Не погоджуючись із розміром виплаченого страхового відшкодування, ОСОБА_1 було замовлено судовому експерту Картавову Ю.О. проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи пошкодженого автомобіля. На вирішення експертизи поставлено таке питання: «Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля BMW IX XDRIVE 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП 10.11.2024 року, станом на момент ДТП?».

Висновком експерта №541.24СЕ від 14 січня 2025 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля BMW IX XDRIVE 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП 10.11.2024 року, станом на момент ДТП, становить: 179339,64 грн.

Експерт за результатами огляду також встановив необхідність заміни рульового механізму досліджуваного автомобіля, врахував у калькуляції вартість такої запчастини.

Враховуючи, що ліміт відповідальності страхової компанії становить 160 000 грн, а відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 42564,01 грн, відтак потрібно стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» невиплачену частину страхового відшкодування у сумі 117435,99 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування - задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 117 435, 99 грн.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 29 768,96 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення висновок експерта № 541.24СЕ від 14 січня 2025 року. Так, у вказаному висновку експерта не зазначено в чому саме полягає економічна недоцільність ремонту рульового механізму, тобто не вказує чому замінити рульовий механізм доцільніше ніж його ремонт.

Оскільки експерт не обгрунтував у висновку необхідність заміни рульового механізмі та неможливість його ремонту, рульовий механізм не включається до вартості відновлювального ремонту.

Вказує, що суд першої інстанції без підтвердження здійснення ремонту транспортного засобу позивачки стягнув 20% ПДВ, які не можуть бути стягнуті зі страхової компанії.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача витрати на проведення експертизи, не врахувавши, що позивач не набула правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру збитків.

Крім того, вважає, що сума гонорару адвоката в розмірі 20 000,00 грн. є значно завищеною та не підтвердженою належними та допустимими доказами і не могла бути стягнута з відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Беляновський Р.Ю. просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не свідчать про ухвалення рішення з порушенням норм матеріального чи процесуального права, що стали б підставою для його скасування.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Беляновський Р.Ю. не скористався наданою апеляційним судом можливістю проведення засідання в режимі відеоконференції, оскільки не підключився до розгляду даної справи в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, 08 листопада 2024 року о 20 год. 47 хв. у м. Рівне по вул. Київська, 56 В, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом, не переконалась в безпечності маневру, не звернулась за допомогою до сторонніх громадян, внаслідок чого допустила наїзд на автомобіль «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився у нерухомому стані. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/22559/24 від 17 січня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Nissan X Trail» була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218123796.

18 листопада 2024 року позивач звернулася до ПрАТ «CК «УСГ» із повідомленням про ДТП та із заявою про виплату страхового відшкодування.

12 грудня позивач звернулася до ПрАТ «Страхова Компанія «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу №178312 від 12 грудня 2024 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, колісного транспортного засобу BMW IX XDRIVE 50, р.н. НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає: 42564,01 грн без ПДВ на запасні частини.

09 січня 2025 ПрАТ «Страхова Компанія «УСГ» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 42 564,01 грн.

Не погоджуючись із розміром виплаченого страхового відшкодування, позивач звернулася досудового експерта Картавова Ю.О. для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи пошкодженого автомобіля. На вирішення експертизи поставлено таке питання: «Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля BMW IX XDRIVE 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП 10.11.2024 року, станом на момент ДТП?».

З висновку експерта №541.24СЕ судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля BMW XDRIVE 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BMW XDRIVE 50, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 10 листопада 2024 року становить 179339,64 грн.

Представник позивача звернувшись до суду з указаним позовом просив стягнути з відповідача на її користь недоплачену частину страхового відшкодування в сумі 117435,99 грн, яка визначена як різниця між лімітом відповідальності страховика у розмірі 160 000 грн та сплаченою сумою страхового відшкодування у розмірі 42 564,01.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218123796, відповідач у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, повинен відшкодувати позивачу шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

При визначені розміру збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, суд взяв до уваги висновок експерта №541.24СЕ судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля BMW XDRIVE 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BMW XDRIVE 50, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 10 листопада 2024 року становить 179339,64 грн.

Разом з тим звіт про оцінку колісного транспортного засобу №178312 від 12 грудня 2024 року суд вважає неналежним та недостовірним доказом, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача визначена без урахування вартості ремонту пошкодженого рульового механізму або його заміни.

Колегія суддів погодилася з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 979, ч. 1 ст. 988 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик зобов`язаний: 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент виникнення спірних правовідносин регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Як встановлено ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно пункту 22.1. ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, згідно пунктів 9.1., 9.2., 9.4. ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Як встановлено ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням транспортного засобу; з пошкодженням майна потерпілого.

Крім того, як встановлено ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 3 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з вимогами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановлено ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218123796, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що відповідач у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, повинен відшкодувати позивачу шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З висновку експерта №541.24СЕ судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля BMW XDRIVE 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BMW XDRIVE 50, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 10 листопада 2024 року становить 179339,64 грн.

При цьому, звіт про оцінку колісного транспортного засобу №178312 від 12 грудня 2024 року суд вірно вважав неналежним доказом, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача визначена без урахування вартості ремонту пошкодженого рульового механізму або його заміни. Оцінювачем було виявлено пошкодження рульового механізму, що відображено у п.3.2., де вказано, що автомобіль має пошкодження рульового механізму (помилка ел.сист), вид робіт - діагностика. Також у ремонтній калькуляції до звіту №178312 зазначено вартість перевірки рульового механізму - 1280 грн.Однак у вказаному звіті не визначено вартості ремонту рульового механізму.

З акта огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 24.11.2024 року, встановлено, що в описі пошкоджень транспортного засобу зазначено, що рульова рейка згідно діагностики пошкоджена, рульове кермо не крутиться, характер ушкоджень - Е, тобто заміна.

Надавши належну оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з ПрАТ «СК «УСГ» на користь позивача підлягає стягненню невиплачена частина страхового відшкодування в розмірі 117 435,99 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення висновок експерта № 541.24СЕ від 14 січня 2025 року, оскільки експерт не обгрунтував у висновку необхідність заміни рульового механізмі та неможливість його ремонту, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Висновок про пошкодження рульового механізму зроблено не лише судовим експертом, залученим позивачкою. Наявність такого пошкодження прямо підтверджується документами, складеними під час огляду автомобіля представником відповідача.

Так, у пункті 3.2 звіту про оцінку колісного транспортного засобу №178312 від 12 грудня 2024 року оцінювач відповідача зазначив про пошкодження рульового механізму, а саме про наявність помилки електронної системи, та передбачив необхідність його діагностики. У ремонтній калькуляції до цього ж звіту оцінювач включив вартість перевірки рульового механізму в сумі 1 280 грн.

Водночас зі складеного 24 листопада 2024 року акту огляду транспортного засобу - дефектної відомості, який був долучений саме відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається: рульова рейка згідно з результатами діагностики пошкоджена; рульове кермо не повертається; характер усунення пошкодження позначений літерою «Е», тобто передбачає заміну.

Таким чином, необхідність заміни рульового механізму підтверджується одночасно: актом огляду, складеним за участю представника страховика; результатами діагностики, відображеними в дефектній відомості; звітом оцінювача відповідача, у якому зафіксовано несправність рульового механізму; висновком атестованого судового експерта; ремонтною калькуляцією до експертного висновку.

При цьому, сам звіт відповідача містить очевидну внутрішню суперечність, з одного боку, в ньому зафіксовано несправність рульового механізму та передбачено його діагностику, з іншого боку, після встановлення несправності до вартості відновлювального ремонту не включено ані ремонт рульового механізму, ані його заміну.

Сама по собі діагностика не усуває виявленого пошкодження та не відновлює можливості безпечної експлуатації автомобіля.

Отже, звіт №178312 не визначає повної вартості робіт і запасних частин, необхідних для приведення транспортного засобу у стан, який існував до ДТП.

У цій справі несправність підтверджена результатом проведеної діагностики: рульова рейка пошкоджена, кермо не повертається, необхідний вид відновлення - заміна.

Відповідач не надав суду іншого висновку експерта, документа спеціалізованого підприємства про технічну можливість ремонту відповідної рульової рейки, калькуляції вартості ремонту, доказів справності рульового механізму чи доказів того, що встановлена несправність виникла з інших причин і не пов`язана з ДТП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що визначена експертом сума відновлювального ремонту включає ПДВ, який не може бути виплачений позивачці до документального підтвердження фактичного проведення ремонту у платника такого податку, колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що визначена експертом сума відновлювального ремонту нібито включає ПДВ, який не може бути виплачений позивачці до документального підтвердження фактичного проведення ремонту у платника такого податку.

На підтвердження цього відповідач посилається виключно на позначення «ЦІНИ +20,00%», яке міститься в роздруківці ремонтної калькуляції.

Разом з тим зі змісту самої калькуляції не вбачається, що вказаний показник є саме податком на додану вартість.

У калькуляції відсутній окремий рядок «ПДВ», не визначено базу оподаткування, суму податку та його включення до кожного конкретного складника ремонту.

Позначення про збільшення цін є параметром розрахунку вартості запасних частин у програмному комплексі.

Саме по собі воно не є податковою накладною, рахунком платника ПДВ чи іншим документом, із якого можна встановити наявність у підсумковій сумі конкретно визначеного податку.

Пункт 36.2 статті 36 Закону №1961-IV передбачав зменшення виплати потерпілій особі не на будь-які умовні 20 відсотків, а саме на суму податку на додану вартість, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, для застосування такого зменшення необхідно встановити: чи включено ПДВ до визначеної експертом вартості; до яких саме складників калькуляції його включено; яка точна сума такого податку; чи є відповідні продавці запасних частин та виконавці робіт платниками ПДВ.

Жодної з наведених обставин відповідач належними доказами не підтвердив. Апелянт не подав висновку спеціаліста, додаткової експертної калькуляції чи іншого розрахунку, який би відокремлював конкретну суму ПДВ від вартості матеріалів, запасних частин і робіт.

Доводи апеляційної скарги про те, що сума гонорару адвоката в розмірі 20 000,00 грн. є значно завищеною та не підтвердженою належними та допустимими доказами і не могла бути стягнута з відповідача, колегія суддів вважає безпідставними.

На підтвердження відповідних витрат до суду першої інстанції було подано:

договір про надання правничої допомоги від 5 грудня 2024 року;

додаток №2 до договору, яким сторони погодили фіксований розмір гонорару в сумі 20 000 грн; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 8 квітня 2025 року;

перелік виконаних адвокатом робіт і наданих послуг;

ордер на надання правничої допомоги.

Заявлена сума включала збирання документів; вивчення, аналіз та юридичну оцінку матеріалів; аналіз законодавства та судової практики; формування і погодження правової позиції; підготовку та подання позовної заяви; вивчення доводів відзиву; підготовку та подання відповіді на відзив; надання консультацій та інформування клієнта про перебіг справи.

Таким чином, твердження апелянта про відсутність опису виконаних робіт спростовується матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України розподілу підлягає вартість правничої допомоги, яка вже сплачена або підлягає сплаті стороною відповідно до умов договору.

Отже, відсутність окремого платіжного документа не свідчить про відсутність витрат, якщо обов`язок клієнта сплатити фіксований гонорар підтверджений договором та актом. Гонорар у цій справі визначено у фіксованому розмірі. Тому його розмір не залежить від погодинного обліку часу адвоката.

Разом з тим навіть за фіксованого гонорару позивачкою було подано конкретний перелік робіт, який давав відповідачу та суду можливість оцінити їх обсяг, складність і пов`язаність із розглядом справи.

Суд першої інстанції дослідив відповідні докази, врахував ціну позову, характер спору, обсяг підготовлених процесуальних документів та дійшов обгрунтованого висновку про співмірність витрат у сумі 20 000 грн.

Відповідач не подав власного розрахунку розумного, на його думку, розміру витрат, не зазначив, які саме роботи були зайвими або не пов`язаними зі справою, та не навів конкретних обставин, які б свідчили про неспівмірність гонорару. Загальне твердження про «завищеність» суми не є належним виконанням обов`язку доведення її неспівмірності.

Тому правових підстав для скасування або зменшення присуджених витрат на професійну правничу допомогу у суду першої інстанції не було.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»- залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua