Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №753/11247/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22/-ц/824/345/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Справа № 753/11247/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Комаревцевої Л.В.,

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги утримання будинку та прибудинкової території,

встановив:

У червні 2024 року позивач ОСББ «Урлівська 11/44» звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за період з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2024 року в розмірі 24 231,50 грн., в т.ч. 21 430,04 - заборгованість із внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 2028,82 грн. - інфляційні втрати, 772,63 грн. - три проценти річних.

Позов мотивовано тим, що позивач здійснює забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 113 м.кв., право власності на яку за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не зареєстроване.

Рішенням установчих зборів ОСББ «Урлівська 11/44» від 16.07.2020 № 1 визначено управителем вищезазначеного багатоквартирного будинку позивача. В цьому ж рішенні встановлено розмір внесків, що підлягають сплаті співвласниками з розрахунку на 1 м.кв. житлової площі, що складає 6,88 грн.

Позивач утримує будинок АДРЕСА_1 та прибудинкову територію, уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг на постачання електроенергії, технічне обслуговування та ремонт ліфтів, роботи та прибирання в житловому будинку та прибудинкової території, на надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, водночас відповідач зобов`язана щомісячно перераховувати внески відповідно до закону та підзаконних нормативно-правових актів.

Позивач направляв відповідачу квитанції про оплату внесків шляхом їх вкладення до поштової скриньки квартири відповідача, розміщену в холі на першому поверсі будинку, відповідач їх отримував, але не повністю сплачував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що слугувало підставою звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року позов ОСББ «Урлівська 11/44» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуги утримання будинку та прибудинкової території - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Урлівська 11/44» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 21 430,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 2028,82 грн. і три відсотки річних у розмірі 772,63 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Урлівська 11/44» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5371,12 грн.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без повідомлення сторін, чим порушив право відповідача «бути почутою». Також суд не направляв відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Відповідач стверджує, що суд не міг направити ці документи, адже позивач у позовній заяві зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_3 , тоді як з 01 березня 2019 року місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 . Таким чином, суд фактично позбавив відповідача права на участь у розгляді її справи.

Також відповідач посилається на те, що суд стягнув заборгованість з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2024 року, виходячи з того, що відповідач нібито є власником квартири АДРЕСА_2 . Але з 26 грудня 2007 року ця квартира не належить відповідачу на праві власності, оскільки була відчужена на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, а отже відповідач не є співвласником, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім цього, відповідач посилається на те, що суд, не встановивши дійсне зареєстроване місце проживання, вирішив цей юридичний спір з порушенням правил територіальної юрисдикції, а тому оскаржуване судове рішення підлягає безумовному скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСББ «Урлівська 11/44» - Золотопуп С.В. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що суд розглянув справу з дотриманням правил юрисдикції, оскільки спір стосується нерухомого майна, тож застосовуються правила виключної підсудності.

Посилання відповідача на відчуження квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування позивач вважає необґрунтованими, оскільки право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію квартири АДРЕСА_2 у Реєстрі відсутні. Отже, квартира АДРЕСА_2 перебуває на праві власності відповідача.

19 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона стверджує, що правила виключної підсудності не підлягають застосування при вирішенні цього спору, оскільки спір не стосується нерухомого майна.

Відповідач також не погоджується з позивачем, що для відчуження квартири необхідно було здійснити державну реєстрацію права власності, адже за актами цивільного законодавства право власності на подароване майно виникає з моменту прийняття дарунку, під яким розуміється отримання примірнику нотаріально посвідченого договору дарування,. Після укладення договору дарування право власності на домоволодіння припиняється.

Згідно з частиною першою ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , управителем якого є позивач, а отже зобов`язана була сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, проте не повністю виконала зобов`язання зі своєї сторони, внаслідок чого утворилася заборгованість з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2024 року в розмірі 21 430,04.

У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, на переконання місцевого суду з відповідача також підлягали стягненню інфляційні втрати і три відсотки річних від суми заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам і нормам матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 16 липня 2020 року утворено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (п. 2 рішення, а.с. 17) та затверджено Статут об`єднання (п. 3 рішення, а.с. 17).

За Статутом ОСББ «Урлівська 11/44», Об`єднання створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (п. 1.1 Статуту, а.с. 25).

Метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників будинку, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом (п. 2.1 Статуту, а.с. 25).

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками будинку. Господарче забезпечення діяльності Об`єднання може здійснюватися власними силами Об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (п. 2.2 Статуту, а.с. 25).

Завданням та предметом діяльності Об`єднання є забезпечення реалізації прав співвласників будинку на володіння та користування їх спільним майном будинку; забезпечення належного управління будинку; сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками будинку своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (п. 2.3 Статуту, а.с. 25).

Серед джерел фінансування Об`єднання є внески і платежі співвласників будинку, в тому числі відрахування до створених фондів Об`єднання (п. 4.1 Статуту, а.с. 30).

Сплата встановлених відповідно до Статуту внесків і платежів на утримання будинку та його прибудинкової території, в тому числі відрахувань до створених фондів, є обов`язковою для всіх співвласників будинку (п. 4.3 Статуту, а.с. 31).

До обов`язків співвласників будинку належить, з-поміж іншого, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, які визначені відповідно до Статуту (п. 5.4 Статуту, а.с. 32).

Крім цього, рішенням установчих зборів від 16 липня 2020 затверджено кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , на 2020-2021 роки (п. 6, а.с. 18), розмір щомісячних внесків на управління будинком із розрахунку на 1 м.кв. площі житлових приміщень, що складав 6,88 грн./місяць (а.с. 18, 19, п. 7), та розмір щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком із розрахунку 1 м.кв. площі нежитлового приміщення в розмірі 8 грн./місяць (п. 8, а.с. 19).

Листом від 17.03.2021 № 25/4/7/10/8136 ТОВ «Київські енергетичні послуги» керівника ОСББ «Урлівська 11/44» повідомлено про приєднання до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (а.с. 37).

01 лютого 2021 року між ОСББ «Урлівська 11/44» зі сторони замовника та ФОП ОСОБА_2 зі сторони виконавця укладено договір про надання послуг № 01/02-21, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги / виконувати різноманітні ремонтні роботи в житловому будинку та в прибудинковій території а адресою: АДРЕСА_6 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги / виконані роботи (п. 1.1, 1.2 договору № 01/02-21; а.с. 39).

Вартість послуг/робіт складає 18 000 грн. (п. 2.2 договору № 01/02-21; а.с. 39), розрахунок проводиться щомісячно після двостороннього підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п. 2.4, 2.5 договору № 01/02-21; а.с. 39).

Також, 01 лютого 2021 року між ОСББ «Урлівська 11/44» як замовником і ФОП ОСОБА_2 як виконавцем укладено договір № 1/Приб-21 надання послуг з прибирання будинку та прибудинкової території, за умовами якого виконавець зобов`язується виконувати послуги по прибиранню будинку та прибудинкової території замовника, а замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити (п. 1.2 договору № 1/Приб-21; а.с. 42).

Ціна договору складається із загальної вартості наданих послуг та становить 35 000 грн. (п. 2.1 договору № 1/Приб-21; а.с. 42).

Строк договору - 1 рік з можливістю продовження його дії (п. 3.1 договору № 1/Приб-21; а.с. 42).

01 лютого 2021 року між ОСББ «Урлівська 11/44» як замовником та ПП «Експеримент» як підрядником укладено договір № 1/2-2021 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати послуги з повного технічного обслуговування і ремонту ліфтів та об`єктах замовника згідно з додатками № 1 і 2 (п. 1.1 договору № 1/2-2021; а.с. 45).

Ціна договору становить 21 549,42 грн. (п. 3.1, а.с. 45), що підлягає сплаті щомісячно за виконану роботу (п. 4.1. договору № 1/2-2021; а.с. 45).

З додатку № 1 до договору № 1/2-2021 «Відомість обсягів та вартості робіт з технічного обслуговування ліфтів з 01 лютого 2021 року вбачається, що ПП «Експеримент» надало ОСББ «Урлівська 11/44» послуги на загальну суму 21 549,42 грн. (а.с. 49).

01 лютого 2021 року між ФОП ОСОБА_3 як виконавцем та ОСББ «Урлівська 11/44» як замовником укладено договір № 3-2021 про надання послуг, за умовами якого виконавець на замовлення замовника упродовж визначеного у договорі терміну надає послуги з технічного обслуговування існуючих внутрішньобудинкових мереж електропостачання та освітлювальної і вимикаючої арматури згідно з вимогами ПУЕ, ПКЕЕ, ППБ в межах місць загального користування, включаючи офіс правління та приміщення розташування консьєржок (згідно з додатком № 1); технічне обслуговування існуючих внутрішньобудинкових теплових мереж та мереж гарячого водопостачання згідно вимог ПКТВП, ППБ в межах місць загального користування, включаючи офіс правління та приміщення розташування консьєржок (згідно з додатком № 2); технічне обслуговування існуючих внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання та каналізаційних мереж в межах місць загального користування, включаючи офіс правління та приміщення розташування консьєржок (згідно з додатком № 3); забезпечення цілодобового аварійного прибуття чергових електрика, сантехніка і теплотехніка, впродовж 1 години з моменту отримання повідомлення (згідно з додатком № 5); проведення планових робіт по підготовці теплових мереж будинку до опалювального сезону (згідно рекомендацій ПАТ «Київські енергетичні послуги»); інженерна та фахова підтримка споживача у відносинах з підрозділами ПАТ «Теплоенерго» та ПАТ «Київовдоканал», ПАТ «Київські енергетичні послуги»; ремонтні та монтажні роботи, не передбачені цим договором, виконуються за окрему оплату по домовленістю сторін (п. 1.1 - 1.2 договору № 3-2021; а.с. 52).

01 лютого 2021 року між ФОП ОСОБА_4 як виконавцем та ОСББ «Урлівська 11/44» як замовником укладено договір № 04/02-2021 про надання послуг з бухгалтерського обліку, згідно з яким замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору № 04/02-2021; а.с. 57).

Вартість послуг складає 15 000 грн./місяць (п. 4.1 договору № 04/02-2021; а.с. 58).

Відповідно до листа КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.06.2024 № 062/14-6603, за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_5 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 01 листопада 2007 року (а.с. 84).

Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 01 листопада 2007 року на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради від 13 жовтня 2007 року № 1942-С/КІ, відповідач є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_7 (а.с. 76).

Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України і частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України регламентовано, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою і другою статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

За змістом статті 1 Закону України від 29.11.2001 № 2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Закон № 2866) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Цією ж нормою визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною першою статті 7 Закону № 2866 унормовано, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, права і обов`язки співвласників.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

В свою чергу статтею 17 вказаного Закону визначено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач забезпечує утримання житлового будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, на доведення чого надав договори про надання послуг та розрахунки сум грошового зобов`язання за правочинами з контрагентами - виконавцями робіт / надавачами послуг.

Водночас, квартира АДРЕСА_5 , належить відповідачу на праві приватної власності, тобто відповідач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а відтак - зобов`язана сплачувати внески на утримання будинку і його прибудинкової території.

З огляду на встановлені місцевим судом фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, оскільки відповідач порушила грошові зобов`язання зі своєї сторони, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог і стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території.

В апеляційній скарзі відповідач посилалася на те, що суд першої інстанції порушив її право на участь в судовому розгляді, оскільки призначив справу до розгляду без виклику (повідомлення) сторін, не направив відповідачу копію ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами і що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , що виключало можливість суду дотримати норми процесуального права.

Колегія суддів відхиляє зазначені аргументи з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої, пункту 1 частини четвертої і пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження, формами якого є загальне позовне провадження або спрощене позовне провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частин другої - четвертої статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, визначення порядку розгляду справи за правилами загального або спрощеного позовного провадження є дискреційним повноваженням суду, які він реалізує з урахуванням відповідних положень ст. 274 ЦПК України, зокрема, враховуються як визначені у частині третій цієї статті критерії, що мають враховуватися при вирішенні питання про порядок розгляду справи, так і імперативні приписи частини четвертої наведеної статті, що визначають перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа може бути призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами або якщо принаймні одна зі сторін не заявила обґрунтоване клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, або якщо суд самостійно вирішив призначити справу до розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з матеріалами справи, позивач звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою засобами поштового зв`язку 05 червня 2024 року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» затверджено розмір прожиткового мінімуму на рівні 3028 грн.

Отже, станом на день пред`явлення позову малозначними вважалися справи, що підлягали розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, якщо ціна позову не перевищувала 90 840 грн.

Оскільки ціна позову в цій справі становила 24 231,50 грн., то зазначена справа є малозначною і могла бути призначена судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого по суті рішення доводи відповідача, що суд не направляв на її адресу копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, підстави для скасування рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року - відсутні.

Крім цього, дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що відповідач посилалася на те, що її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , а тому суд повинен був направити процесуальні документи саме за цією адресою, а не за адресою місцезнаходження нерухомого майна. На підтвердження зазначених доводів відповідач надала витяг з Реєстру територіальної громади, згідно з яким місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , з 01 березня 2019 року (а.с. 92).

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_1 не значиться за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 67).

У постановах Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 199/15273/25, від 29.01.2020 у справі № 501/2443/18, від 15.04.2020 у справі № 569/2295/19 зазначено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності, оскільки на цей спір не поширюються правила виключної підсудності колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Таким чином, до цього спору застосовуються правила виключної підсудності, оскільки спір стосується заборгованості відповідача зі сплати внесків з утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а відтак - вважається спором, що виник з приводу нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення судом першої інстанції заборгованості з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2024 року, оскільки відповідач протягом цього періоду не була власником квартири АДРЕСА_5 суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на дату укладення вказаного вище договору дарування від 26 грудня 2007р. речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. В ч. 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Положеннями цього закону в чинній редакції ці положення залишилися незмінними.

Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 р. у цій справі надало суду інформацію про зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_9 та копію свідоцтва про право власності від 01.11.2007р., що було підставою реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_1 .

За даними інформаційної довідки № 378928416 від 16.05.2024 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка подана в додатку до позовної заяви, право власності на квартиру у вказаному Державному реєстрі не зареєстровано.

Виходячи з наведеного, позивач обґрунтовано стверджує, що без державної реєстрації вищевказаного договору дарування від 26 грудня 2007 р., право власності на зазначену квартиру не перейшло до ОСОБА_5 , а належить відповідачу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим саме з відповідач ОСОБА_1 є власником цієї квартири, є співвласником багатоквартирного будинку та особою, зобов`язаною оплачувати обов`язкові внески і платежі на користь позивача ОСББ «Урлівська 11/44», вимога про стягнення яких була предметом спору та предметом позовних вимог по справі.

Посилання апелянта на положення цивільного законодавства, що регулюють договірні відносини у сфері дарування, є безпідставні.

У постанові Верховного Суду від 28 березня 2024 року у справі № 420/22052/23 зазначено, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Тож, оскільки ч. 4 ст. 334 ЦК України є спеціальною нормою матеріального права, адже регулює питання, пов`язане з моменту виникнення права власності на нерухоме майно - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачем існування у відповідача заборгованості з оплати внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 , а також прибудинкової території, тож підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року слід залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Факт надання Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери» правничої допомоги відповідачу зі складання відзиву на апеляційну скаргу на суму 1000 грн. підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі наданих послуг та платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 31.10.2024 № 758.

Отже, клопотання слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.