Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №359/14014/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7704/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Справа № 359/14014/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Борця Є.О.,

у справі за позовом Органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

У грудні 2024 року позивач Орган опіки та піклування Вороньківської сільської ради в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив:

1) позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) стягнути з ОСОБА_2 на користь дитини аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.

Позов мотивовано тим, що в АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з неповнолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 21.05.2010 року відповідач перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , під час якого народила сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження видане виконкомом Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області серія НОМЕР_1 від 09 липня 2010 року. Згідно з рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.03.2016 року шлюб було розірвано.

Батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав у селі Горохове, Обухівського району, Київської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вперше сім`я ОСОБА_2 потрапила в поле зору служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради у жовтні 2021 року у зв`язку з тим, що мати не працювала, не контролювала навчання сина в Ревненському ліцеї Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, тому ОСОБА_4 часто пропускав навчання без поважних причин.

Відповідно до довідки-характеристики виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 2664/02-17 від 24.12.2024 року громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та матір`ю ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_2 не піклується про те, щоб створити належні умови для проживання неповнолітньої дитини, його навчання та розвитку. В будинку, де проживає ОСОБА_2 та неповнолітній син ОСОБА_1 не створені належні умови для проживання.

За місцем проживання характеризується негативно. Веде себе не адекватно, проявляє агресію до людей, які мають іншу думку, ніж у неї. Неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Тривалий час постійного місця роботи не має, домашнє господарство не веде, присадибну ділянку не обробляє.

За сприяння старости села Проців ОСОБА_6 гр. ОСОБА_2 була влаштована на роботу в пекарню, але в зв`язку з агресивною та неадекватною поведінкою через два тижні була звільнена з роботи. Потім проходила стажування в магазині ТОВ «Фора» с. Вороньків, де без попередження залишала робоче місце та здійснила крадіжку журналів виходу на роботу працівників, це було зафіксовано камерою відеоспостереження магазину у зв`язку з цим ОСОБА_7 було звільнено з даної роботи.

Спосіб життя та не стійкі риси характеру гр. ОСОБА_2 призвели до частих сварок з братом ОСОБА_8 з яким зареєстровані та проживали разом за адресою АДРЕСА_2 . Постійно вчинялось насилля гр. ОСОБА_2 над братом та братом ОСОБА_8 над ОСОБА_2 . Не спроможність сплачувати комунальні послуги привело до великої заборгованості та відключення електроенергії та газопостачання в будинку. Після гучної сварки з братом ОСОБА_2 з лютого 2024 року пішла жити до своєї матері ОСОБА_5 , яка проживала поряд за адресою АДРЕСА_1 .

З переїздом до матері, не знайшовши спільної мови, почались постійні сварки, вчинялось насилля один над одним. Про це свідчать неодноразові виклики на спецлінію 102, протоколи з СПДН ВП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 09.11.2022 року; 19.01.2023 року; 28.07.2024 року; 29.07.2024 року; 15.08.2024 року; 20.08.2024 року; 14.09.2024 року.

За відомостями СПДН ВП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області протягом 2024 року відносно ОСОБА_2 було складено 10 протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП., які були направлені до суду для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Крім цього, відносно ОСОБА_2 було видано всього 10 термінових заборонних приписів як кривдника.

З 26 жовтня 2022 року відповідач ОСОБА_2 перебуває на профілактичному обліку у Бориспільському РУП ГУНП в Київській області, як особа, яка вчиняє домашнє насильство з активною категорією «Кривдник».

З ОСОБА_2 службою у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради неодноразово були проведені профілактично-роз`яснювальні бесіди з приводу виконання батьківських обов`язків та налагоджування стосунків з членами сім`ї.

Розглядалось питання на засіданнях координаційних рад забезпечення міжвідомчої співпраці щодо реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті про вчинення насилля гр. ОСОБА_2 (протокол № 4 від 22.12.2022 року, протокол № 1 від 13.03.2023 року, протокол № 3 від 30.09.2024 року).

Неодноразово на комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Вороньківської сільської ради розглядалось питання про ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 по відношенню до сина ОСОБА_1 .

З 28 червня 2024 року сім`я ОСОБА_2 перебуває на соціальному супроводі як сім`я, яка опинилась в складних життєвих обставинах.

30 липня 2024 року працівники служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради відвідали помешкання в якому проживали мати ОСОБА_2 з сином ОСОБА_1 , яке було вкрай незадовільному стані, всі разом проживають в одній кімнаті, відсутнє водопостачання, пічне опалення без запасів дров, продуктів харчування. Неповнолітній ОСОБА_4 спить на бабусиному ліжку, без постільної білизни, відсутній сезонний одяг та взуття. Працівниками служби у вересні 2024 року винесене офіційне попередження щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, ознайомлено з правовими наслідками подальшого ухиляння від виконання таких обов`язків.

На пропозиції служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради написати заяву про тимчасове влаштування неповнолітнього сина ОСОБА_1 до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей для надання психологічної допомоги дитині до влаштування її на роботу та покращення житлово-побутового становища мати ОСОБА_2 відмовилась.

Від органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради сім`ї громадянки ОСОБА_2 постійно надавались матеріальні допомоги у вигляді продуктових наборів, одягу, засобів гігієни.

За клопотанням органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради неповнолітній ОСОБА_1 учень 8-Б класу Ревненського ліцею Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області був направлений з 26 серпня по 08 вересня 2024 року згідно наказу служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації № 102 від 13 серпня 2024 року «Про направлення дітей на оздоровлення до ДОЗ «Зоряний» на ІІІ зміну», але мати ОСОБА_2 забрала його з не відомої причини раніше закінчення терміну відпочинку, не задовольнивши до кінця потреби своєї дитини у літньому відпочинку.

В серпні 2024 року, одягнувши на себе бронежилет, привела, поганяючи палицею з села Проців до органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради свою матір ОСОБА_5 , сподіваючись на вирішення їх спору та лайки. На прохання залишити будинок матері та піти жити по місцю реєстрації не реагувала, тому була викликана поліція, яка зафіксувала цю подію.

На початку вересня 2024 року прийшла до служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради просити допомоги у вирішенні питання стягнення аліментів за 10 років життя сина з померлого її чоловіка ОСОБА_3 . Повідомила, що коли він сплатить аліменти, вона відбудує другий поверх на будинку матері та буде жити там з сином ОСОБА_9 .

В жовтні 2024 року о 24 годині ночі, гуляючи по лісу неподалік села Проців ОСОБА_2 зловила маленького дикого кабана, якого принесла до оселі матері та поклала в ліжко сину. Мовляв нехай живе з ними в будинку. Це підтвердила ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 .

Всі пропозиції органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради про обстеження та добровільне лікування в психо-неврологічному диспансері були відхилені ОСОБА_2 та спростовані, мов вона здорова і може сама вирішувати як їй жити.

Відповідач ОСОБА_2 фактично самоусунулася від належного утримання дитини, не піклувалася про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням та медичним доглядом, що свідчить про свідоме нехтування нею своїми обов`язками щодо здоров`я дитини.

16 грудня 2024 року до органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради надійшов протокол Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 15 грудня 2024 року про те, що о 12 годині 30 хвилин було вчинено фізичне насилля в стані алкогольного сп`яніння над неповнолітньою дитиною ОСОБА_10 його матір`ю ОСОБА_2 , яка побила сина. Рівень безпеки неповнолітньої дитини при даному скоєнні насилля визнаний інспектором СПДН Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 - низький. Від медичної, психологічної, соціальної, правової допомоги потерпілій неповнолітній ОСОБА_1 відмовився.

16 грудня 2024 року на підставі направлення начальника СВГ ВП Бориспільського РУП ГУ НП України в Київській області майора поліції О. Кільбасовича за № 31267 від 15.12.2024 року в приміщенні Бориспільського відділення СМЕ «Київське ОБСМЕ», що розташований в Бориспільському КНП «ББЛІЛ» було проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів освідуваного 15.12.2024 року мати під час конфлікту почала наносити удари кулаками в ділянку голови, потім повалила на ліжко та продовжувала наносити удари кулаками та душити за шию. При огляді виявлено ушкодження: синець в ділянці зовнішнього кута лівого ока, в ділянці верхньої губи зліва подряпина, в ділянці шиї зліва синець, на задній поверхні шиї зліва синець, на задній поверхні шиї вище синця 4 подряпини, в ділянці грудно-ключичного м`яза зліва синець, на передній поверхні шиї нижче щитовидного хряща синець, на рівні щитовидного хряща та вище синець, на боковій поверхні шиї справа переривисте садно, на передній поверхні лівого плеча 3 синці. Описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в час та за обставин, вказаних в направленні та самим освідуванням, кожне окремо та в сукупності згідно з Правилами визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. Описані вище тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок одномоментного падіння на площину.

16 грудня 2024 року спеціалісти служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради разом з офіцером поліції виїхали для з`ясування факту вчинення насилля матір`ю ОСОБА_2 над неповнолітньою дитиною ОСОБА_10 , але дитина була відсутня вдома. В телефонному режимі було з`ясовано, що неповнолітній ОСОБА_4 знаходиться в безпеці у родині родичів, у тітки ОСОБА_12 в м. Борисполі.

17 грудня 2024 року надійшло повідомлення від старости с. Проців Бориспільського району ОСОБА_6 , що поведінка матері ОСОБА_2 несе безпосередню загрозу життю та здоров`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_1 .

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради вважав за доцільне відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням батьківських прав матері ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього сина у зв`язку з неможливістю виконувати свої батьківські обов`язки зі станом здоров`я, що несе безпосередню загрозу життю і здоров`ю сина.

На комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Вороньківської сільської ради 17.12.2024 року було прийняте рішення про негайне відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

17.12.2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради відповідно до рішення виконавчого комітету Вороньківської сільської ради «Про негайне відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » № 403 від 17.12.2024 року відібрав неповнолітню дитину ОСОБА_1 та тимчасово влаштував до дитячого відділення Бориспільської лікарні інтенсивного лікування.

20.12.2024 року неповнолітнього ОСОБА_1 тимчасово влаштовано до тітки ОСОБА_12 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Вищезазначені обставини слугували підставою звернення органу опіки та піклування від імені та в інтересах ОСОБА_1 до суду для захисту його прав та інтересів.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року позов Органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частки від її доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред`явлення позову, а саме, з 26 грудня 2024 року, до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів у більшому розмірі та про позбавлення батьківських прав - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав, Орган опіки та піклування Вороньківської сільської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав та ухвалити в цій частині нове, яким цю позовну вимогу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сукупність досліджених у справі доказів свідчить про тривале та систематичне неналежне виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1 , що виразилося у неспроможності забезпечити дитині безпечні та належні умови проживання, розвитку, лікування, відпочинку та виховання.

Відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції фактично обмежився формальною оцінкою окремих обставин справи, не надавши належної правової оцінки їх сукупності та тривалості. Перебування сім`ї на соціальному супроводі, неодноразове надання матеріальної допомоги, офіційне попередження органу опіки та піклування, відмова матері від запропонованих заходів соціально та психологічного захисту дитини, самовільне припинення оздоровлення неповнолітнього, а також зафіксовані конфліктні ситуації із залученням правоохоронних органів свідчать не про тимчасові труднощі, а про стійку модель поведінки ОСОБА_2 .

При цьому суд першої інстанції безпідставно ототожнив факт надання органами опіки та піклування допомоги з належним виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків, тоді як така допомога є вимушеним заходом реагування держави на неналежне виконання цих обов`язків і не може розглядатися як доказ їх виконання.

Суд також не врахував, що відповідач, будучи належним чином попередженою про правові наслідки невиконання батьківських обов`язків, не вжила реальних заходів для зміни ситуації, не забезпечила стабільних умов для проживання дитини та не поставила інтереси сина вище власних.

Таким чином, вважають рішення суду в частині відмови у позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню з урахуванням нового рішення по суті спору.

За ініціативи органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради було вжито заходи щодо сприяння вступу хлопчика до закладу освіти. За підсумками вступних випробувань ОСОБА_1 зарахований до ліцею. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради забезпечив необхідним одягом, взуттям, засобами особистої гігієни, канцелярським приладдям, постільною білизною, а також іншими предметами першої необхідності. Начальником служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради неодноразово здійснюється супровід малолітньої дитини до навчального закладу з метою гарантування безпеки.

Комісія у складі представників служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради постійно проводила обстеження умов проживання малолітньої дитини за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведених обстежень встановлено, що житлові умови, в яких перебувала дитина, є незадовільними та такими, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Зокрема, 22 січня 2026 року було виявлено, що житловий будинок, у якому фактично проживає ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , перебуває в аварійному стані та не придатний для нормального проживання, фактично придатною для проживання є лише одна кімната. Будинок не забезпечений централізованим водопостачанням та газопостачанням. У середині житлового приміщення утримуються сільськогосподарські тварини (кози), що створює антисанітарні умови, стійкий неприємний запах та загрозу здоров`ю дитини. У житловому приміщенні відсутні належні умови для проживання та повноцінного розвитку дитини. Під час обстеження встановлено, також, що присадибна ділянка не оброблялася, захаращена, що також свідчить про відсутність належних умов проживання та догляду.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач не забезпечила належних і безпечних умов проживання дитини, що створювало загрозу його здоров`ю, фізичному та психоемоційному розвитку.

Крім цього, відповідач не проживає за місцем реєстрації, постійно змінюючи місце проживання, веде нестабільний спосіб життя, що свідчить про відсутність стабільних житлових умов для дитини.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 заперечила проти доводів і вимог скарги, пояснивши, що про місцезнаходження дитини відповідача ніхто не повідомляв, телефон у сина забрали і не давали спілкуватися та бачитися. Дитина плаче за матір`ю і домом.

Відповідач стверджує, що перераховує сину кошти понад 1/4 розміру заробітної плати, але невідомо куди ці кошти діваються, соціальна служба забрала в дитини паспорт, у зв`язку з чим адвокат не може допомогти оформити пенсію у зв`язку із втратою годувальника; що служба забрала в дитини гроші та картку.

Відповідач посилається на те, що понесла витрати у зв`язку із доїздом до місця навчання сина, щоб відвідати його, і що в матеріалах справи наявні докази матеріального забезпечення дитини та оплати послуг з електропостачання.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради Косинська Л.В. підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги та пояснила, що умови проживання ОСОБА_1 разом з матір`ю були нестерпними та не могли забезпечувати дитині належне виховання. Відповідач здобула медичну освіту, проте на пропозицію органу опіки та піклування відмовлялася працевлаштуватися за спеціальністю, постійно змінює місце роботи. Останнім часом відповідач постійно змінювала місце проживання, переїжджаючи з одного населеного пункту до іншого, проводячи час із різними чоловіками. Життя та умови проживання сина відповідача не цікавлять, а цікавлять чоловіки. Відповідач надсилала своїй дитині через додаток «Viber» оголені фото з іншими чоловіками, що є неприпустимим. Наразі ОСОБА_4 навчається у військовому ліцеї в Івано-Франківській області, він досягнув успіхів у навчанні, за кошти органу опіки та піклування йому було придбано одяг, військову форму, канцелярські вироби для забезпечення можливості навчатися у військовому навчальному закладі.

Після відібрання дитини у матері та вступу на навчання до військового навчального закладу ОСОБА_4 візуально змінився, став більш фізично витривалим, суттєво покращив фізичну підготовку, займається спортом, став дисциплінованим. У разі залишення рішення місцевого суду без змін, ОСОБА_4 не зможе продовжити навчання у військовому ліцеї через відсутність фінансових можливостей, оскільки в такому разі він повернеться до матері, яка не піклується про його матеріальні та особисті потреби. Просить забезпечити дитині спокійне та нормальне життя, адже гідні умови для проживання відповідачем до сих пір не створені. Дитина висловлює бажання навчатися та здобувати військову і фізичну підготовку у військовому ліцеї, його там виховують в дусі любові та поваги до Батьківщини.

В судовому засіданні представник виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Порохницький Д.Ю. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 пояснив, що на даний момент він навчається у військовому ліцеї у Івано-Франківській області, під час канікул проживає у Житомирській області у бабусі по батьковій лінії. Стосовно спільного проживання з матір`ю пояснив, що сумісне життя з матір`ю було незадовільним. Коли вони проживали у бабусі - ОСОБА_5 , то мати постійно вчиняла сварки з бабусею та ним, її навідували різні чоловіки.

Навчанням сина ОСОБА_2 не цікавилася, при цьому відвідувала школу і приносила пакети, в яких було волосся, ляльки, очікувала на нього біля класу, хоча він просив її не приходити до школи, бо йому було соромно перед однокласниками за поведінку матері. Коли жив разом з матір`ю, то домашні завдання разом не робили, мати із вчителями не спілкувалася.

Мати часто змінювала роботу, їжу готувала бабуся. Коли він жив у бабусі, то в будинок іноді забігали кози. Періодично матір відвідував її брат (дядько позивача), між ними постійно виникали конфлікти, вони застосовували фізичне насильство відносно один одного. У грудні 2024 року мала місце ситуація, коли він подарував молодшому брату монітор. Мати запитала в нього, для чого він це зробив, і стала поводити себе агресивно, бити його, повалила на ліжко, почала його душити, а також вдарила бабусю в ніс, з якого почала тексти кров.

ОСОБА_1 також пояснив, що часто не з`являвся до школи, оскільки мати билася з дядьком, така обстановка його дуже нагнітала і не було бажання приходити до школи. Він змушений був переїхати жити до бабусі, оскільки в квартирі, де він проживав із матір`ю, відключили електроенергію через непогашену заборгованість, яку ні відповідач, ні її брат не бажали погашати. Коли він проживав з бабусею, то харчувався лише круп`яними кашами, м`ясо не споживав.

Станом на сьогоднішній день з матір`ю не проживає приблизно півтора року. Наразі навчається у військовому ліцеї, де йому подобається. Вважає, що відповідача потрібно позбавити батьківських прав, оскільки у протилежному випадку йому доведеться повернутися до матері, де він не зможе навчатися.

Востаннє, коли приїжджав навідати молодшого брата, він відвідав матір, але вдома мала місце жахлива обстановка: стікери були засунуті в праску, ляльки та іграшки лежали на підлозі, було брудно та не прибрано. Матір навіть не нагодувала його, він подивився на жахливі умови проживання матері та поїхав.

За період, коли він навчається у військовому ліцеї та проживає окремо від матері, відповідач іноді допомагає фінансово, але вона приїжджає до бабусі і кричить на неї, що він з картки знімає гроші, хоча й сама дозволяла; приблизно раз в тиждень висилає кошти в розмірі 200-500 грн. Один раз в чотири дні відповідач дзвонить до нього.

ОСОБА_1 пояснив, що не бажає повертатися до матері, вважає, що матір необхідно позбавити батьківських прав, оскільки нею не створені умови для його проживання і навчання, вона поводить себе агресивно відносно оточуючих.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснила, що займалася вихованням сина, щоб він міг себе захистити в школі, де діти вели себе агресивно відносно нього. Відповідач допомагала своїй матері, проте вона постійно викликала на неї поліцію. Відповідач працює в комунальному закладі охорони здоров`я на посаді санітарки з березня 2026 року, розмір заробітної плати складає 7000 грн. щомісячно. Син постійно просить в неї гроші. Сільська рада не надає відповідачу інформацію про місце перебування сина попри її неодноразові спроби зв`язатися з ним.

Щодо бажання сина продовжити навчання в ліцеї, то відповідач пояснила, що не заперечує проти цього, але не зможе профінансувати навчання сина, а стосовно небажання позивача проживати з нею, то відповідач пояснила, що це його право.

Зазначила, що у разі, якщо сина повернуть додому, то нехай він сам наводить порядок у будинку та створює собі умови для проживання. Не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, погоджується з позицією сина про доцільність позбавлення її батьківських прав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників органу опіки та піклування та виконавчого комітету Вороньківської сільської ради, відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, предметом апеляційного провадження є судове рішення у відповідній частині; в частині задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів рішення не переглядається, оскільки учасниками справи не оскаржується.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи було здобуто достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не ухилялася від виконання обов`язку з виховання дитини, що підтверджується, з-поміж іншого, характеристикою Ревненського ліцею Гірської сільської ради від 26.05.2025 № 169, відповідно до якої відповідач цікавилася навчанням дитини й неодноразово приходила до ліцею для спілкування з класним керівником.

Також суд вважав доведеною ту обставину, що відповідач придбавала сину одяг, переказувала зароблені кошти, зокрема, що підтверджувалося наявними у матеріалах справи копіями квитанцій.

Крім цього, зі змісту висновку експертного дослідження 16.12.2024 № 95 вбачається, що 16 грудня 2024 року у ОСОБА_1 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на різних частинах тіла, які потенційно могли бути спричинені в результаті конфлікту з його матір`ю ОСОБА_2 . Однак ця обставина так і залишилась не перевіреною у передбаченому законом порядку, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 не складався, відомості про кримінальне правопорушення за ст. 125 КК України не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування у кримінальному провадженні не було розпочате.

На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_1 .

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до свідоцтва про народження від 09.07.2010 серії НОМЕР_1 батьками вказано ОСОБА_3 і відповідача ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 помер у віці 38 років, про що зроблено актовий запис за № 11 (т. 1 а.с. 15).

Згідно з довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 30.11.2024 № 1717479-2024 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 18).

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично відповідач проживала за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 26).

26 червня 2024 року членами комісії Служби у справах дітей Вороньківської сільської ради у складі начальника відділу Служби, головного спеціаліста Служби та начальника юридичного відділу виконавчого комітету Вороньківської сільської ради складено акт обстеження умов проживання, згідно з яким проведено обстеження умов проживання будинку АДРЕСА_1 .

Під час огляду встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, який складається з однієї кімнати та кухні. Загальна площа становить 27,5 м.кв., з яких житлова - 13,8 м.кв. Умови проживання задовільні, житлове приміщення не потребує косметичного ремонту, наявна недобудована одна кімната та дах над нею. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: наявне металеве ліжко, письмовий стіл, у шафі відведені місця для одягу хлопчика. Стосунки сім`ї потребують налагодження, взаєморозуміння та взаємоповаги. За результатами бесіди і відношення членів сім`ї комісія дійшла висновку, що сім`я ОСОБА_2 потребує соціального супроводу як така, що опинилася в складній життєвій ситуації (т. 1 а.с. 37).

Надалі, 30 липня 2024 року членами комісії Служби у справах дітей Вороньківської сільської ради у складі начальника відділу Служби, головного спеціаліста Служби та начальника юридичного відділу виконавчого комітету Вороньківської сільської ради складено акт обстеження умов проживання, згідно з яким проведено обстеження умов проживання будинку АДРЕСА_1 . Під час огляду встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Умови проживання не відповідають санітарно гігієнічним нормам, відсутній запас дров для приготування їжі на пічній плиті, обмаль продуктів харчування, відсутній сезонний одяг та взуття у неповнолітньої дитини. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: наявне металеве ліжко, стіл для навчання, у шафі відведені окремі полички для одягу. В родині немає злагоджених відносин, постійні сварки призводять до вчинення насильства один над одним. За результатами бесіди ОСОБА_2 попереджена про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, постійного вчинення над матір`ю ОСОБА_5 домашнього насильства у присутності сина (т. 1 а.с. 38).

11 листопада 2024 року членами комісії Служби у справах дітей Вороньківської сільської ради у складі начальника відділу Служби, головного спеціаліста Служби та начальника юридичного відділу виконавчого комітету Вороньківської сільської ради складено акт обстеження умов проживання, згідно з яким проведено обстеження умов проживання будинку АДРЕСА_1 . Під час огляду встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, який складається з однієї кімнати: кухні. Загальна площа становить 27,5 м.кв., з яких житлова - 13,8 м.кв.

Умови проживання не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, відсутній запас дров для опалювання приміщення, відсутні продукти харчування, відсутній сезонний одяг та взуття. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: наявне металеве ліжко, стіл для навчання, у шафі відведені окремі полички для одягу. В родині немає злагоджених відносин, відбуваються постійні сварки. Дитина знаходиться у постійному стресовому середовищі. За результатами бесіди ОСОБА_2 запропоновано звернутися до лікаря за допомогою у лікуванні з метою запобігання проявам агресії стосовно матері та винесено попередження щодо виконання батьківських обов`язків відносно дитини (т. 1 а.с. 39).

15 грудня 2024 року інспектором СПДН Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області складено картку обліку факту домашнього насильства, з якої вбачається, що 15 грудня 2024 року о 12:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 побила сина ОСОБА_1 , у зв`язку з чим винесено відносно ОСОБА_2 терміновий заборонний припис серії АА № 463433 (т. 1 а.с. 43).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» Древаль О.М. від 16.12.2024, з направлення стало відомо, що 15 грудня 2024 року, приблизно о 12:30 год., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які йому нанесла його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі слів освідуваного, 15 грудня 2024 року мати під час конфлікту почала наносити удари кулаками в ділянку голови, потім повалила на ліжко й продовжувала наносити удари кулаками та душити за шию.

При обстеженні експертом встановлено наявність на тілі ОСОБА_1 наступні тілесні ушкодження: від зовнішнього кута лівого ока вліво на 2 см синець багряно-синього кольору невизначеної форми розміром 3х1,5 см. В ділянці верхньої губи зліва подряпина довжиною 1 см, покрита червоно-коричневими кірками розташованими на рівні оточуючої шкіри. В області шиї зліва синець невизначеної форми розміром 4х2 см характеру вище описаного. На задній поверхні шиї зліва синець характеру вище описаного розміром 3х2 см. На задній поверхні шиї вище синця 4 подряпини довжиною від 0,5 см до 1 см, розташовані хаотично по відношенню одна до одної характеру вище описаного. В області грудино-ключичного м`язу зліва синець 3х0,5 см характеру вище описаного. На передній поверхні шиї нижче щитовидного хряща синець характеру вище описаного розміром 2х1 см. На рівні щитовидного хряща та вище синець характеру вище описаного розміром 4х3 см. На боковій поверхні шиї справа переривисте садно на ділянці 6х5 см, покрите червоно-коричневими кірками, розташованими на рівні оточуючої шкіри. На передній поверхні лівого плеча 3 синці довгастої форми, багряно-синього забарвлення розміром 3х0,2 см, розташовані косо-горизонтально та паралельно один одному на відстані 1 см один від одного.

При обстеженні ОСОБА_1 судовий експерт виявив ушкодження у вигляді синця в ділянці зовнішнього кута лівого ока, в ділянці верхньої губи зліва подряпину, в ділянці шиї зліва синець, на задній поверхні шиї вище синця 4 подряпини, в ділянці грудино-ключичного м`язу зліва синець, на передій поверхні шиї нижче щитовидного хряща синець, на рівні щитовидного хряща та вище синець, на боковій поверхні шиї справа переривисте садно, на передній поверхні лівого плеча 3 синці.

За висновком судового експерта, описані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в час та за обставин, вказаних у направленні та самим освідуваним і вони не могли утворитися внаслідок одномоментного падіння на площину (т. 1 а.с. 35).

17 грудня 2024 року членами комісії Служби у справах дітей Вороньківської сільської ради у складі начальника відділу Служби, інспектора Служби, головного спеціаліста Служби, дільничного офіцера поліції та лікаря ЗПСМ складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, з якого вбачається, що оцінку безпеки проведено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус «дитина, залишена без батьківського піклування», який фактично проживає в будинку АДРЕСА_1 . В акті зазначено, що фактично догляд за дитиною здійснює ОСОБА_2 ; дитина повідомила про небезпеку та попросила допомоги після бесіди з нею. ОСОБА_1 пояснив, що матір під час сварки почала бити його кулаками по голові і душити.

Згідно з коментарем спеціаліста, наявні сліди тілесних ушкоджень у ділянці голови у вигляді синців, подряпин і садна. Було виявлено фізичні та поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження з дитиною, а саме: синці, подряпини та реакція дитини у вигляді страху, тривоги або огиди під час контакту з дорослим. Травми завдано в ділянці голови, обличчя, очей, шиї.

Дитина має зовнішні ознаки недогляду та занедбаності, а саме: низький рівень гігієни дитини, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одяг дитини не відповідає віку та сезону, дитина одягнута в брудний одяг. Відповідно до коментаря спеціаліста, дитина знаходиться у занедбаному стані, має ознаки занедбаності.

Наявні ознаки незабезпечення дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, коментар спеціаліста: відсутність батьківського потенціалу, матір не здатна доглядати за дитиною.

Помешкання, в якому перебуває дитини не пристосоване до проживання, оскільки перебуває в антисанітарному стані, відсутнє тепло, відсутні домашні меблі; коментар спеціаліста: помешкання знаходиться в антисанітарному стані, відсутні дрова. За результатами огляду комісія дійшла висновку, що рівень безпеки дитини є «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини, зокрема, у батьків. Відповідно до інформації про роботу, яку необхідно провести для забезпечення соціального захисту дитини у разі виявлення небезпеки: матір ОСОБА_2 перебуває в неадекватному, агресивному стані, несе загрозу життю та здоров`ю неповнолітньому сину ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 29-33).

Рішенням виконкому Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 17.12.2024 № 403 ОСОБА_1 відібрано від матері ОСОБА_2 у зв`язку із безпосередньою загрозою життю та здоров`ю дитини, затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 згідно з додатком (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 . Вперше ОСОБА_2 потрапила в поле зору служби у справах дітей виконавчого комітету Вороньківської сільської ради у жовтні 2021 року, у зв`язку з тим що мати не працювала, а її син ОСОБА_14 часто не відвідував Ревненський ліцей без поважних причин.

Спосіб життя та нестійкі риси характеру ОСОБА_2 призвели до частих сварок з братом ОСОБА_8 , з яким зареєстровані та проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 . Постійно вчинялось насилля ОСОБА_2 над братом та братом ОСОБА_8 над ОСОБА_2 . Не спроможність сплачувати комунальні послуги привело до великої заборгованості та відключення електроенергії та газопостачання в будинку. Після гучної сварки з братом ОСОБА_2 з лютого 2024 року пішла жити до своєї матері ОСОБА_5 , яка проживала поряд за адресою АДРЕСА_1 .

З переїздом до матері почалися постійні сварки, вчинялось насилля один над одним. Мати та донька не знаходили спільної мови. Про що свідчать неодноразові виклики на спецлінію 102, протоколи з СПДН Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 09.11.2022 року; 19.01.2023 року; 28.07.2024 року; 29.07.2024 року; 15.08.2024 року; 20.08.2024 року; 14.09.2024 року.

З ОСОБА_2 службою у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради неодноразово були проведені профілактичні бесіди відносно виконання батьківських обов`язків та налагоджування стосунків з членами сім`ї.

Розглядалось питання на засіданнях координаційних рад забезпечення міжвідомчої співпраці щодо реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі про вчинення насилля гр. ОСОБА_2 (протокол № 4 від 22.12.2022 року, протокол № 1 від 13.03.2023 року, протокол № 3 від 30.09.2024 року).

Неодноразово розглядалось на комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Вороньківської сільської ради питання про ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_1 .

Громадянка ОСОБА_2 характеризується з негативної сторони, веде себе не адекватно, не працює, підсобного господарства не утримує, присадибну ділянку не обробляє.

В серпні місяці привела з села Проців до села Вороньків свою матір ОСОБА_5 , поганяючи палицею, одягнувши бронежилет, до органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради, сподіваючись на вирішення їх спору та лайки. На прохання залишити будинок матері та піти жити по місцю реєстрації - не реагувала, у зв`язку з чим було викликано поліцію, яка зафіксувала цю подію.

Служба у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради неодноразово виїжджала по місцю проживання гр. ОСОБА_2 з сином ОСОБА_9 та проводила профілактично-роз`яснювальні бесіди.

За сприяння старости села Проців ОСОБА_6 . ОСОБА_2 була влаштована на роботу в пекарню, але у зв`язку з агресивною та неадекватною поведінкою через два тижні була звільнена з роботи.

Потім проходила стажування в магазині ТОВ «Фора» с. Вороньків, де без попередження залишала робоче місце та здійснила крадіжку журналів виходу на роботу працівників, що було зафіксовано камерою відеоспостереження магазину, в результаті чого ОСОБА_7 було звільнено з роботи.

Пропозиції органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради про обстеження та добровільне лікування в психо-неврологічному диспансері були відхилені ОСОБА_2 та спростовані, нібито вона здорова і може сама вирішувати, як їй жити.

В жовтні 2024 року о 24 годині ночі, гуляючи по лісу неподалік села Проців, ОСОБА_16 зловила малого дикого кабана, якого принесла до оселі матері та віддала сину в його ліжко. Мовляв нехай живе з ними в будинку.

Від органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради постійно надавались матеріальні допомоги у вигляді продуктових наборів, одягу, засобів гігієни.

З 28 червня 2024 року сім`я ОСОБА_2 перебуває на соціальному супроводі, як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

30 липня 2024 року працівники служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради відвідали помешкання, в якому проживали мати ОСОБА_2 з сином ОСОБА_1 , яке було вкрай незадовільному стані, всі разом проживають в одній кімнаті, відсутнє водопостачання, пічне опалення без запасів дров, продуктів харчування. Неповнолітній ОСОБА_4 спить на бабусиному ліжку, відсутній сезонний одяг та взуття. Працівниками служби у вересні 2024 року винесене офіційне попередження щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, ознайомлено з правовими наслідками подальшого ухилення від виконання таких обов`язків.

На пропозиції служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради написати заяву про тимчасове влаштування неповнолітнього сина ОСОБА_1 до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей для надання психологічної допомоги дитині до влаштування її на роботу та покращення житлово-побутового становища - мати ОСОБА_2 відмовилася.

За клопотанням органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради неповнолітній ОСОБА_1 учень 8-Б класу Ревненського ліцею Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області був направлений з 26 серпня по 08 вересня 2024 року згідно наказу служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації № 102 від 13 серпня 2024 року «Про направлення дітей на оздоровлення до ДОЗ «Зоряний» на III зміну», але мати ОСОБА_2 забрала його з невідомої причини, не задовольнивши до кінця потреби своєї дитини у літньому відпочинку.

На початку вересня 2024 року ОСОБА_2 прийшла до служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради просити допомоги у вирішенні питання стягнення аліментів за 10 років життя сина з померлого її чоловіка ОСОБА_3 . Повідомила, що коли він сплатить аліменти, вона відбудує другий поверх на будинку матері та буде жити там з сином.

ОСОБА_2 фактично самоусунулась від належного утримання дитини, не піклувалась про його фізичний стан, що свідчить про свідоме нехтування нею своїми обов`язками щодо здоров`я дитини.

16 грудня 2024 року до органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради надійшов протокол Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 15 грудня 2024 року про те, що о 12 годині 30 хвилин було вчинено фізичне насилля в стані алкогольного сп`яніння над неповнолітньою дитиною ОСОБА_10 його матір`ю ОСОБА_2 , яка побила сина. Рівень безпеки неповнолітньої дитини при даному скоєнні насилля визнаний інспектором СПДН Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 - низький. Від медичної, психологічної, соціальної, правової допомоги потерпілий неповнолітній ОСОБА_1 відмовився.

16 грудня 2024 року спеціалісти служби у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради разом з офіцером поліції громади виїхали для з`ясування факту вчинення насилля матір`ю ОСОБА_2 над неповнолітньою дитиною ОСОБА_10 , але дитина була відсутня вдома. В телефонному режимі було з`ясовано що неповнолітній ОСОБА_4 знаходиться в безпеці у родині родичів у тітки ОСОБА_17 в м. Бориспіль.

17 грудня 2024 року надійшло повідомлення від старости с. Проців Бориспільського району ОСОБА_6 , що поведінка матері ОСОБА_2 несе безпосередню загрозу життю та здоров`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Вороньківської сільської ради вважав за доцільне відібрати ОСОБА_1 з позбавленням батьківських прав матері ОСОБА_2 щодо дитини у зв`язку з неможливістю виконувати свої батьківські обов`язки зі станом здоров`я, що несе безпосередню загрозу життю і здоров`ю сина (т. 1 а.с. 22-25).

Відповідно до довідки-характеристики виконкому Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24.12.2024 № 2664/02-17 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась в с. Проців, Бориспільського району, Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Проживає по АДРЕСА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матір`ю ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 не піклується про те, щоб створити належні умови для проживання неповнолітньої дитини, його навчання та розвитку. В будинку, де проживає ОСОБА_2 та неповнолітній син ОСОБА_1 , не створені належні умови для проживання.

За місцем проживання характеризується негативно. Веде себе неадекватно, проявляє агресію до людей, які мають іншу думку, ніж у неї. Неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. Тривалий час постійного місця роботи не має, домашнє господарство не веде, присадибну ділянку не обробляє.

Сім`я ОСОБА_2 з 26.06.2024 перебуває на соціальному супроводі у Службі у справах дітей та сім`ї Вороньківської сільської ради, як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

До виконавчого комітету Вороньківської сільської ради на ОСОБА_2 за час проживання в будинку матері від Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надходили протоколи про вчинення насилля над матір`ю ОСОБА_5 та сином ОСОБА_1 . ОСОБА_2 перебуває на профілактичному обліку в Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, як особа, яка вчиняє домашнє насильство з активною категорією «Кривдник» (т. 1 а.с. 27).

З довідки Ревненського ліцею Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 10.12.2024 № 268 вбачається, що ОСОБА_1 навчався у 8-Б класі Ревненського ліцею Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (т. 1 а.с. 28).

Згідно з довідкою Коропецького обласного ліцею-інтернату від 29.08.2025 року, ОСОБА_1 за підсумками вступних випробувань зарахований на навчання у 9 клас Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. ( а.с. 124, т. 1).

Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1 і 2 статті 3 та статтею 4 Конвенції про захист прав дитини 1989 року регламентовано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.

Пункти 1 і 2 ст. 9 Конвенції також передбачають, що Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

За ст. 12 Конвенції Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

В пункті 1 ст. 19 Конвенції зазначено, що Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Закон України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону № 2402, забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

У постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 554/1796/16-ц зазначено, що суд має ставити на перше місце на перше місце «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Водночас позбавлення батьківських прав матері щодо неповнолітньої дитини є крайнім заходом впливу.

Згідно з частинами першою і другою статті 3 Закону № 2402 всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Забезпечення, дотримання та захист прав і свобод кожної дитини є загальнонаціональним інтересом держави.

У частині першій статті 12 Закону № 2402 зазначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Частиною першою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підставою позбавлення батьківських прав за п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.02.2024 у справі № 202/1931/22, тлумачення змісту частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2019 у справі № 465/3694/14-ц сформулював правовий висновок, згідно з яким позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров`я проводить оцінку рівня безпеки дитини згідно з додатком 10. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені уповноважені суб`єкти в межах своїх повноважень.

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров`ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров`я для обстеження стану її здоров`я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована відповідно до пункту 31 цього Порядку.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

На підставі висновку органу опіки та піклування судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше ОСОБА_2 була попереджена Службою у справах дітей Вороньківської сільської ради про неналежне ставлення до виховання дитини у жовтні 2021 року, при цьому вона була безробітна, а її син часто не відвідував Ревненський ліцей без поважних причин.

Також, відповідно до вказаного висновку та наданих в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції пояснень неповнолітнього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 часто перебувала у конфлікті зі своїм братом - ОСОБА_8 , і що в житлі, де проживав ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), було відключено електроенергію за несплату боргу, внаслідок чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були змушені переїхати проживати у будинок до матері відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , де житлова площа складала всього 13,8 м.кв.

Комісія Служби у справах дітей Вороньківської сільської ради неодноразово відвідувала місце проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою, сім`ю ОСОБА_2 було вирішено взяти під соціальний супровід, як сім`ю, яка опинилася у складній життєвій ситуації, оскільки комісією було встановлено, що в сім`ї частко виникають конфлікти, участь в яких брала відповідач і свідком яких була неповнолітній ОСОБА_1 , що негативно відображалося на його психоемоційному становищі. Результати кожного наступного візиту свідчать про те, що динаміка відносин у сім`ї поступово погіршувалася, зокрема, під час візиту 11 листопада 2024 року з`ясовано, що між відповідачем та її матір`ю відбуваються конфлікти, сім`я не забезпечена необхідною кількістю продуктів харчування та дровами для опалення будинку, а під час візиту 17 грудня 2024 року комісією встановлено, що продукти харчування взагалі були відсутні і що в ОСОБА_1 виявлено ознаки тілесних ушкоджень, які за результатами судово-медичної експертизи віднесені до легкого ступеня тяжкості, і що його гігієнічні потреби не були задоволені, дитина в занедбаному стані. Зазначене стало підставою для відібрання ОСОБА_1 у матері. При цьому, Служба у справах дітей двічі попереджала ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Вищенаведені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 тривалий час не забезпечувала належне виховання та забезпечення свого сина - ОСОБА_1 , не створила належні умови для проживання, проявляла пасивність до виконання батьківських обов`язків, ігнорувала попередження Служби у справах дітей про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків, проявляла агресивну поведінку, що негативно впливало на психоемоційний стан дитини та створювало нестерпні умови для проживання разом з відповідачем.

Під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції встановлено, що орган опіки та піклування відвідував місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тричі, при цьому кожного разу умови проживання позивача разом з відповідачем погіршувалися, зокрема, під час третього візиту члени комісії виявили відсутність продуктів харчування. Щоразу під час візиту органу опіки та піклування відповідач попереджалася про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, проте обставини не змінилися за період з 26 червня 2024 року по 17 грудня 2024 року.

Надалі, 17 грудня 2024 року орган опіки та піклування склав акт оцінки безпеки дитини на тій підставі, що в дитини були виявлені тілесні ушкодження, а також встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 несприятливі умови для проживання дитини.

Складання 17 грудня 2024 року акту про оцінку рівня безпеки дитини спонукало орган опіки та піклування вжити заходи з відібрання дитини в матері та звернутися з відповідним поданням до виконкому Вороньківської сільської ради для вирішення питання про відібрання ОСОБА_1 в ОСОБА_2 , за результатами чого 17 грудня 2024 року було ухвалено рішення про відібрання дитини в матері, у зв`язку із безпосередньою загрозою життю та здоров`ю ОСОБА_1 , а також складено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Викладені у висновку обставини відповідач не заперечувала і вони підтвердилися наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями неповнолітнього ОСОБА_1 в судовому засіданні, поясненнями представників органу опіки та піклування.

Зазначені обставини вказують на те, що відповідач свідомо не виконувала батьківські обов`язки відносно позивача.

Крім цього, апеляційний суд враховує, що відповідач не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.

Апеляційний суд критично оцінює надані відповідачем в цьому судовому провадженні докази матеріального забезпечення її сина, адже на доведення існування цієї обставини відповідач надала платіжні інструкції за березень, квітень і травень 2025 року, тоді як позов пред`явлено у грудні 2024 року.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції поверхнево оцінив наявні у справі докази, не врахував, що ОСОБА_2 тривалий час ухилялася від виконання батьківських обов`язків, оскільки не забезпечувала дитину умовами для проживання та навчання; на час проведення обстеження у грудні 2017 року дитина була у занедбаному стані, що свідчив про тривалу відсутність санітарно-гігієнічних процедур; вдавалася до агресивної поведінки з рідним братом та матір`ю, показуючи таким чином приклад застосування насильства та ненависті до оточуючих, рідних, ці події відбувались у присутності її сина, що вкрай негативно позначилось на психоемоційному стані дитини.

Посилання суду першої інстанції на характеристику із закладу освіти про те, що ОСОБА_2 цікавилася навчанням сина, як на підставу для відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, апеляційний суд оцінює критично, оскільки відповідач не піклувалася про фізичний і духовний розвиток свого сина, підготовкою до самостійного життя, не забезпечувала необхідним харчуванням, медичним доглядом, демонструвала насильство у присутності дитини, що підтверджується висновком органу опіки та піклування, актами обстеження умов проживання від 26.06.2024, 30.07.2024, 11.11.2024 і 17.12.2024, з яких вбачається, що умови проживання ОСОБА_1 поступово погіршувалися; карткою обліку домашнього насильства від 15.12.2024.

Крім цього, суд не надав оцінки викладеним у висновку органу опіки та піклування обставинам, що спонукали Службу у справах дітей взяти сім`ю ОСОБА_2 під соціальний супровід, періодично обстежувати умови проживання дитини.

Суд не врахував, що несумісна з вимогою належного виконання батьківських обов`язків поведінка ОСОБА_2 була не поодиноким випадком, а мала систематичний характер, починаючи із червня 2024 року. Більше того, попри зауваження та попередження комісії Служби у справах дітей Ворньківської сільської ради про наслідки за ухилення від виконання батьківських обов`язків, ОСОБА_2 не змінювала своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, а навпаки, продовжила їх не виконувати, що свідчить про свідомо обраний відповідачем характер поведінки та, відповідним чином, наявність у її діях умислу.

Невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків призвело до того, що 17 грудня 2024 року неповнолітнього ОСОБА_1 було виявлено з тілесними ушкодженнями, які, як він стверджував, заподіяні матір`ю, він був голодний, без медичної допомоги, дитина мала ознаки тривалого нехтування гігієнічними потребами.

Орган опіки та піклування двічі попереджав ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до батьківських обов`язків і ці попередження виявилися безрезультатними, обстановка, в якій перебувала дитина лише погіршилася.

Суд апеляційної інстанції також враховує думку дитини: ОСОБА_1 вважав, що його матір ОСОБА_2 потрібно позбавити батьківських прав. Наразі ОСОБА_1 навчається у військовому закладі освіти, здобуває освіту, розвивається духовно та фізично, що може забезпечити йому краще майбутнє. Водночас, залишення рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав створюватиме для відповідача законні підстави вимагати повернення сина за її місцем проживання, яка не здатна забезпечити гідні й належні умови для проживання, здобуття освіти (що сама визнала відповідач у судовому засіданні), виховання в дусі поваги до оточуючих та суспільства в цілому.

Колегія суддів також враховує негативне ставлення ОСОБА_2 до попереджень про необхідність піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, створення для цього мінімальних побутових умов, адже всупереч наявним у матеріалах справи доказам про неналежне виконання відповідачем зазначених батьківських обов`язків, ОСОБА_2 стверджує, що виконує їх, зазначаючи при цьому, щоб дитина, у разі повернення додому, самостійно створювала собі умови для проживання : «нехай приїжджає та прибирає».

Колегія суддів дійшла висновку, що та обставина, що ОСОБА_2 цікавиться долею свого сина, сама по собі не може бути підставою для відмови у позові, та вважає достатніми підстави для застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, оскільки відповідач не забезпечила належних і безпечних умов проживання сина, що створювало загрозу його здоров`ю, фізичному та психоемоційному розвитку; будучи належним чином попередженою про правові наслідки невиконання батьківських обов`язків, відповідач тривалий час не вжила реальних заходів для зміни ситуації. Не зважаючи на непоодинокі випадки агресивної та неадекватної поведінки відповідача по відношенню до родичів у присутності дитини, що стало підставою для притягнення її до відповідальності за вчинення домашнього насильства, ОСОБА_2 відхилила пропозиції органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради про обстеження та лікування, стверджуючи, що вона здорова і лікування не потребує.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що повернути дитину в сім`ю ОСОБА_2 неможливо, виходячи саме із інтересів неповнолітнього ОСОБА_1 , який не бажає проживати з матір`ю та наполягає на позбавленні її батьківських прав.

Відповідно до частини першої статті 169 СК України, у разі зміни обставин, відповідач не буде позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зазначену позовну вимогу задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2025 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав та ухвалити в цій частині нове судове рішення:

Позов Органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо її неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.