Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №754/12201/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 754/12201/25

провадження № 22-ц/824/8410/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Прозорро», Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про зобов`язання розглянути звернення та стягнення невиплаченої річної премії, за апеляційною скаргою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року в складі судді Скрипки О. І.,

установив:

29.07.2025 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевчука Д. І. звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Прозорро» (далі - ДП «Прозорро»), Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України ( далі - Мінекономіки), в якому просив:

зобов`язати Мінекономіки розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік у сумі 1 968 893 грн.;

стягнути з ДП «Прозорро» на користь ОСОБА_1 не виплачену річну премію за 2024 рік в сумі 1 968 893 грн.

Посилався на ті підстави, що 23 березня 2023 року Мінекономіки та ОСОБА_1 уклали контракт №2, згідно з яким ОСОБА_1 призначається на посаду Генерального директора ДП «Прозорро», яке належить до сфери управління Мінекономіки, на термін з 23 березня 2023 року по 22 березня 2024 року.

Додатковою угодою №4 від 22.03.2024 до контракту №2 термін дії контракту продовжено до 22 березня 2025 року.

Додатковою угодою №5 від 21.03.2025 до контракту №2 строк дії контракту продовжено до 22 березня 2027 року.

Відповідно до п. 3.1 контракту №2, з урахуванням додаткової угоди №1 від 18.04.2023 та додаткової угоди №3 від 24.01.2024, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності виходячи з установлених йому:

посадового окладу в розмірі 98 840 грн і фактично відпрацьованого часу;

премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і показників, установлених розпорядчими документами Мінекономіки ( в межах витрат на оплату праці, визначених фінансовим планом);

премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономіки ( в межах витрат на оплату праці, визначених фінансовим планом).

28.02.2025 ДП «Прозорро» листом від 27.02.2025 року № 206/02/376/09 направило до Мінекономіки Звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік.

За підсумками роботи ДП «Прозорро» за 2024 рік, випадків, передбачених пунктом 17 Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.07.2017 №1024, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 жовтня 2017 р. за №1229/31097 ( далі - Положення №1024), за яких премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується не було, про що зазначено у Звіті виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік.

Відповідно до Положення №1024 максимальний розмір премії за підсумками роботи за рік не може перевищувати розміру 24 посадових окладів керівника підприємства.

За результатами роботи, виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік розраховано розмір річної премії Генерального директора ДП «Прозорро» в сумі 1 968 893 грн.

18.04.2025 набуло чинності Положення про визначення винагороди керівнику підприємства, установи та організації, заснованих на державній власності, що належать до сфери управління Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, голові та членам правління акціонерного товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого перебуває у державній власності, функції з управління корпоративними правами щодо якого здійснює Міністерство економіки України, затверджене наказом Міністерства економіки України 07.03.2025 №1606, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03. 2025 р. за №456/43862 ( далі - Положення №1606), яким встановлено, що розмір премії керівнику суб`єкта господарювання за квартал/рік визначається за виконання диференційованих показників преміювання керівників суб`єктів господарювання за підсумками роботи за квартал/рік згідно з додатком 1 до цього Положення, та розраховується на підставі даних квартальної бухгалтерської та статистичної звітності та річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським звітом.

Відповідно до Положення №1606 максимальний розмір премії керівника суб`єкта господарювання за підсумками роботи за рік становить шість розмірів посадового окладу керівника суб`єкта господарювання, який установлено в контракті, а на період воєнного стану - три розміри посадового окладу.

09.06.2025 ДП «Прозорро» листом від 09.06.2025 направило до Мінекономіки звіт незалежного аудитора за результатами проведеного аудиту (аудиторська перевірка) фінансової звітності за 2024 рік, який підтвердив достовірність фінансової звітності, на базі якої розраховані показники Звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік.

30.06.2025 ДП «Прозорро» отримало від Мінекономіки лист від 27.06.2025 №2803-17/45379-08 щодо надання звіту про виконання диференційованих показників преміювання керівника суб`єкта господарювання за підсумками роботи за 2024 рік керівника, відповідно до наказу Мінекономіки від 07.03.2025 року, яким затверджено Положення №1606.

Позивач зазначав, що положення №1606 набрало чинності 18.04.2025, а тому його дія не може розповсюджуватись на правовідносини, які існували до його прийняття - на розмір премії керівника підприємства за результатами роботи за 2024 рік.

Мінекономіки, порушуючи пункт 3.1 Контракту, ухиляється від погодження виплати премії Генеральному директору ОСОБА_1 за 2024 рік, чим порушує його права.

Вважає, що Мінекономіки повинно було розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії Генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік протягом 30 календарних днів від дня надходження (28.02.2025) - до 31 березня 2025 року. В зазначений період від Мінекономіки не надійшло жодних зауважень, а також погодження щодо премії Генерального директора підприємства ОСОБА_1 за підсумками роботи за 2024 рік. З урахуванням направлення ДП «Прозорро» до Мінекономіки звіту незалежного аудитора за результатами проведеного аудиту (аудиторська перевірка) фінансової звітності за 2024 рік, строк погодження річної премії становив 08.07.2025.

Станом на 28.02.2025 Генеральний директор ДП «Прозорро» ОСОБА_1 виконав умови, передбачені чинним законодавством та контрактом та підтвердив своє право на отримання річної премії.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Мінекономіки розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії Генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік в розмірі 1 968 893 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про зобов`язання Мінекономіки розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік в розмірі 1 968 893 грн, суд першої інстанції виходив з того, що листом від 27.02.2025 за №206/02/376/09 ДП «Прозорро» направило до Мінекономіки Звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік.

Мінекономіки, отримавши 27.02.2025 Звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік, питання щодо погодження премії позивачу не розглянуло належним чином і про результати розгляду як ДП «Прозорро», так і позивача не повідомило, чим порушило трудові права позивача, який за відсутності належного реагування на звернення з посиланням на мотиви і підстави погодження/непогодження опинився у невизначеності щодо можливості/неможливості отримання передбаченої контрактом виплати, а також є обмеженим у рамках оскарження рішення/дій Мінекономіки в разі незгоди з ними.

Позиція Мінекономіки в рамках судового розгляду у даній справі, а саме подання ним відзиву та пояснень із запереченням вимог позивача, що реалізовуються в рамках ЦПК України, не може підміняти собою належну відповідь Мінекономіки, яка мала бути безпосередньо на вищевказане звернення.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення з ДП «Прозорро» на користь позивача невиплаченої річної премії за 2024 рік в розмірі 1 968 893 грн, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога до отримання відмови Мінекономіки у погодженні такої премії заявлена передчасно.

20.02.2026 Мінекономіки через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Свої доводи мотивує тим, що 28.02.2025 ДП «Прозорро» листом від 27.02.2025 №206/02/376/09 направило до Мінекономіки звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік.

Однак звіт незалежного аудитора за результатами проведеного аудиту фінансової звітності підприємства за 2024 рік надіслано до Мінекономіки лише 09.06.2025, коли вже діяло Положення №1606, яке встановлює, що максимальний розмір премії керівника суб`єкта господарювання за підсумками роботи за рік становить шість розмірів посадового окладу керівника суб`єкта господарювання, який установлено в контракті, а на період воєнного стану - три розміри посадового окладу.

Мінекономіки направило лист від 27.06.2025 №2803-17/45379-08 до ДП «Прозорро» про те, що матеріали щодо преміювання за підсумками роботи за рік будуть розглядатися лише при надходженні фінансової звітності відповідно до вимог Положення №1606.

У свою чергу ДП «Прозорро» проігнорувало вказаний лист та не надало оновлений звіт або будь-яких інших пояснень.

Враховуючи викладене, правові підстави щодо розгляду та погодження премії до подання Мінекономіки річної фінансової звітності та аудиторського звіту за результатами перевірки фінансової звітності відсутні.

В силу відсутності обов`язку Мінекономіки про прийняття рішення щодо погодження нарахування такої премії, а також можливості в силу ст. 19 Конституції України діяти в межах та спосіб, передбачений нормами чинного законодавства, Мінекономіки жодним чином не вчиняло протиправної діяльності як і в силу наявності дискреційних повноважень, так і в силу відсутності підстав для такого погодження, так і в силу відсутності передбаченого нормами чинного законодавства обов`язку повідомляти про підстави погодження або непогодження нарахування такої премії, як і не існує такого обов`язку передбаченого ані Контрактом №2, ані розпорядчими документами Мінекономіки, ані жодними іншими чинними нормами законодавства.

Вважає, що Мінекономіки діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією України та законодавством України.

12.03.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Д. І. через підсистему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу.

Вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що базується на помилковому трактуванні дії нормативних актів у часі та має бути відхилена.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що Мінекономіки, отримавши звіт ще у лютому 2025 року, не надало на нього жодної відповіді ( ні погодження, ні мотивованої відмови). Дискреційні повноваження органу управління не означають права на свавільну бездіяльність. Мінекономіки зобов`язане було розглянути звернення по суті, виходячи з умов контракту, що діяли у звітному періоді.

Відновлення порушеного права позивача щодо оплати праці (виплати премії) можливе лише зобов`язанням Мінекономіки розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік в сумі 1 968 893 грн.

Ухилення від розгляду цього питання прямо порушує право працівника на оплату праці. Зобов`язання розглянути звернення є належним способом захисту, оскільки без такого розгляду позивач перебуває у стані невизначеності щодо своєї винагороди за вже виконану роботу.

В судовому засіданні представник Мінекономіки - адвокат Вельгуш В. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Д. І. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник ДП «Прозорро» - Вельгуш В. В. просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про зобов`язання Мінекономіки розглянути звернення щодо погодження премії генерального директора ДП «Прозорро» ОСОБА_1 за 2024 рік, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Приватноправові норми визначають обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права й інтересу особи. Зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту спірних правовідносин, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту порушеного права має бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункти 22-23)).

Судом встановлено, що 23 березня 2023 року Мінекономіки та ОСОБА_1 - Генеральний директор, уклали контракт №2, згідно з яким ОСОБА_1 призначається на посаду Генерального директора ДП «Прозорро», яке належить до сфери управління Мінекономіки, на термін з 23 березня 2023 року по 22 березня 2024 року.

Відповідно до п.п. 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 контракту №2 від 23 березня 2023 року, з урахуванням додаткової угоди №3 до цього контракту від 24.01.2024, Генеральний директор зобов`язується забезпечувати подання Мінекономіки в установленому порядку квартальної та річної фінансової звітності разом з відповідним аудиторським звітом Підприємства, а також квартального та річного звіту про виконання фінансового плану Підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності, а також квартального та річного звіту про результати виконання показників, передбачених підпунктом 2.1.3 цього пункту контракту.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 контракту №2 від 23 березня 2023 року, з урахуванням додаткової угоди №1 від 18.04.2023 та додаткової угоди №3 від 24.01.2024, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності виходячи з установлених йому:

посадового окладу в розмірі 98 840 грн і фактично відпрацьованого часу;

премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і показників, установлених розпорядчими документами Мінекономіки ( в межах витрат на оплату праці, визначених фінансовим планом);

премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономіки ( в межах витрат на оплату праці, визначених фінансовим планом).

Додатковою угодою №4 від 22.03.2024 до контракту №2 від 23 березня 2023 року термін дії контракту продовжено до 22 березня 2025 року. У пункті 3.1 розділу 3 контракту №2 від 23 березня 2023 року : 1) абзац третій викладено в такій редакції: «премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономіки ( в межах витрат на оплату праці Генерального директора, визначених фінансовим планом); 2) абзац четвертий після слів «в межах витрат на оплату праці» доповнити словами «Генерального директора».

Додатковою угодою №5 від 21.03.2025 до контракту №2 від 23 березня 2023 року строк дії контракту продовжено до 22 березня 2027 року.

27.02.2025 21:57 за №206/02/376/09 ДП «Прозорро» за підписом Генерального директора ОСОБА_1 надало звіт Мінекономіки про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2024 рік відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17.07.2017 №1024 (а.с. 54, 55 т.1).

Мінекономіки розглянуло лист ДП «Прозорро» від 27.02.2025 №206/02/376/09 щодо погодження виплати премії за 2024 рік і листом від 27.06.2025 №2803-17/45379-08 повідомило:

«Відповідно до підпункту 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 Контракту №2 від 23.03.2023 генеральний директор ДП «Прозорро» зобов`язується забезпечувати подання Мінекономіки в установленому порядку квартальної фінансової звітності, річної фінансової звітності з відповідним аудиторським звітом Підприємства.

Наказом Мінекономіки від 22.11.2024 №26334 призначено суб`єкта аудиторської діяльності ДП «Прозорро» для проведення щорічної незалежної перевірки фінансової звітності за 2024 рік.

Листом від 09.06.2025 №206/02/1130/10 ДП «Прозорро» направило до Мінекономіки звіт незалежного аудитора за результатами проведеного аудиту (аудиторської перевірки) фінансової звітності за 2024 рік.

Наказом Мінекономіки від 07.03.2025 №1606(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.03.2025 за №456/43862) затверджено Положення про визначення винагороди керівнику підприємства, установи та організації, заснованих на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства економіки України, голові та членам правління акціонерного товариства. 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого перебуває у державній власності, функції з управління корпоративними правами щодо якого здійснює Міністерство економіки України (далі - Положення), яке набрало чинності 18.04.2025.

Розмір премії керівнику суб`єкта господарювання визначається за виконання диференційованих показників преміювання керівників суб`єктів господарювання за підсумками роботи за рік згідно з додатком 1 до Положення, та розраховується на підставі даних річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським звітом.

Керівник суб`єкта господарювання за результатами відповідних звітних періодів у терміни, передбачені для подання фінансової звітності, надає Мінекономіки звіт про виконання диференційованих показників преміювання за рік згідно з додатком 2 до Положення разом з пояснювальною запискою до нього.

Ураховуючи викладене, просимо надати до Мінекономіки звіт про виконання диференційованих показників преміювання керівника суб`єкта господарювання за підсумками роботи за 2024 рік керівника ДП «Прозорро» відповідно до вимог Положення» (а.с. 56 т.1).

07.07.2025, за результатами розгляду листа Мінекономіки від 27.06.2025 №2803-17/45379-08, генеральний директор ДП «Прозорро» ОСОБА_1 повідомив Мінекономіки про те, що генеральним директором Підприємства виконано умови і диференційовані показники, встановлені додатком 2, у редакції, затвердженій додатковою угодою №4 від 22.03.2024 до Контракту, а також у 2024 році не було випадків, за наявності яких, відповідно до п.3.1 Контракту премія за підсумками роботи за рік генеральному директору Підприємства не нараховується. Просив погодити виплату премії генеральному директору ОСОБА_1 за 2024 рік, розраховану на підставі Звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за рік, наданого листом Підприємства від 27.02.2025 за №206/02/376/09.

29.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Прозорро», в якому просив стягнути з нього на свою користь не виплачену річну премію за 2024 рік у сумі 1 968 893 грн.

Відмова суду першої інстанції в задоволенні позову в цій частині заявлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому не є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

Щодо зобов`язання Мінекономіки розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії генеральному директору ОСОБА_1 за 2024 рік, розрахованої на підставі Звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за рік, наданого листом Підприємства від 27.02.2025 за №206/02/376/09.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в цій частині заявлених позовних вимог, суд першої інстанції не взяв до уваги, що метою звернення до суду ОСОБА_1 з даним позовом було саме отримання за наслідками вирішення даного спору невиплаченої річної премії за 2024 рік в сумі 1 968 893 грн.

Право позивача на отримання вказаної суми могло бути захищено судом у спосіб стягнення з ДП «Прозорро» невиплаченої річної премії, що в даному випадку відповідало змісту порушеного права, за захистом якого звернувся позивач.

В свою чергу лист Мінекономіки від 27.06.2025 №2803-17/45379-08 на звернення ДП «Прозорро» від 27.02.2025 №206/02/376/09 щодо погодження виплати премії генеральному директору за 2024 рік, містив вичерпну відповідь щодо умов, за яких можливо погодження такої виплати - надання до Мінекономіки звіту про виконання диференційованих показників преміювання керівника суб`єкта господарювання за підсумками роботи за 2024 рік керівника ДП «Прозорро» відповідно до вимог «Положення про визначення винагороди керівнику підприємства, установи та організації, заснованих на державній власності, що належать до сфери управління Міністерства економіки України, голові та членам правління акціонерного товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого перебуває у державній власності, функції з управління корпоративними правами щодо якого здійснює Міністерство економіки України», затвердженого наказом Мінекономіки №1606 від 07.03.2025.

Дана відповідь не давала підстав для висновку про те, що позивач перебуває у стані невизначеності щодо позиції Мінекономіки з приводу погодження йому премії за 2024 рік.

Повторне звернення ДП «Прозорро» до Мінекономіки листом від 07.07.2025 №206/01/1311/09, в якому повідомлялось про виконання генеральним директором ОСОБА_1 вимог Контракту щодо подання Мінекономіки в установленому порядку квартальної та річної фінансової звітності з відповідним аудиторським звітом підприємства, на яке станом на час звернення до суду з даним позовом (19.07.2025) ДП «Прозорро» відповідь не була надана, не може слугувати підставою для висновку про порушення такими діями прав та інтересів позивача ОСОБА_1 .

Наслідки розгляду Мінекономіки такого звернення не гарантували позивачу повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання ним відповідної виплати.

Тому пред`явлений ОСОБА_1 позов про зобов`язання Мінекономіки розглянути звернення ДП «Прозорро» щодо погодження премії генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік не може вважатися таким, що відповідає належному і ефективному способу захисту прав та інтересів позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є підставою для відмови в позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22 червня 2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76)).

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу Мінекономіки, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про зобов`язання Мінекономіки розглянути звернення Державного підприємства «Прозорро» щодо погодження премії Генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік в розмірі 1 968 893 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги Мінекономіки сплатило судовий збір в сумі 1 453,44 грн.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до Мінекономіки, то судовий збір, сплачений цим відповідачем за подання апеляційної скарги, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь останнього.

Керуючись ст. 367, 368, 375 , 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року в частині задоволення позову про зобов`язання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України розглянути звернення Державного підприємства «Прозорро» щодо погодження премії Генерального директора ОСОБА_1 за 2024 рік в розмірі 1 968 893 грн скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 453,44 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук