Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №175/7558/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №175/7558/26

Суддя: Руденко В. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2649/26 Справа № 175/7558/26 Суддя у 1-й інстанції - Лютая Г. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року щодо неї по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 119,00 грн. Одночасно стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

03 липня 2026 року ОСОБА_1 , подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування клопотання заявниця вказує на те, що в судовому засіданні суддя повний текст оскаржуваної постанови не оголошувала, а оприлюднила тільки розмір призначеного їй штрафу та розмір судового збору, які вона має сплатити. Повний текст оскаржуваної постанови було отримано захисником у секретаря судового засідання тільки 26 червня 2026 року, та якиц ознайомитися з адміністративною справою в той день не зміг, з тієї причини, що секретар судового засідання ще не оформила справу та не передала до канцелярії суду. Отже заявниця вважає, що вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.

Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску заявницею строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Синиченко Ю.В. особисто були присутніми під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, надавали суду свої пояснення та у цей же день — 08 червня 2026 року їм було проголошено оскаржувану постанову.

За приписами ч.2 ст.294 КУпАП у даній справі строк апеляційного оскарження рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року спливав — 18 червня 2026 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 або її захисник Синиченко Ю.В. зверталися до місцевого суду із заявою про отримання копії оскаржуваного рішення.

Таким чином вказані обставини свідчать про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 безумовно була обізнана про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже мала можливість своєчасно отримати копію судового рішення та, у разі незгоди, подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, який спливав – 18 червня 2026 року, але не проявила зацікавленості у результатах судового розгляду справи та не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Натомість апеляційна скарга була сформована та подана ОСОБА_1 до суду лише 03 липня 2026 року (а.с.50-69), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні ОСОБА_1 доводами щодо поважності причин пропуску нею строків на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року та апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вона маючи можливість своєчасно дізнатися про результати прийнятого судом рішення, своєчасно отримати копію постанови суду та скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк, не скористалася наданим їй законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.

Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 рокупо справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП відносно неї є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року щодо неї по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua