Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №183/3059/13-ц — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5955/26 Справа № 183/3059/13-ц Головуючий у першій інстанції: Дубовенко І. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Дубовенко І.Г. від 11 березня 2026 року по справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,–

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 20 серпня 2013 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволені частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №DN80FJ00000081 від 15.06.2007 року в сумі 71992,60 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 квітня 2013 року (становить відповідно 575220,87 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок, загальною площею 55 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Вирішено також виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 3670,00 грн. ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду, оскільки причиною є відсутність необхідних документів для реалізації предмета іпотеки та відсутність попиту покупців. Тому АТ КБ «ПриватБанк» просило встановивши наступний спосіб виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2013 року по цивільній справі № 183/3059/13-ц: звернути стягнення на будинок загальною площею 55 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», інші положення рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року, з урахуванням ухвали Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року про виправлення описки, відмовлено в задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року по справі №183/7903/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про зміну способу виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2013 року у справі №183/3059/13-ц задоволено частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №DN80FJ00000081 від 15.06.2007 року в сумі 71992,60 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 17 квітня 2013 року 575220,87 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 55 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (а.с. 36-39).

Вказаним вище рішенням також вирішено виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 з будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 3670,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовлено (а.с. 36-39).

Заочне рішення суду від 20 серпня 2013 року у справі №183/3059/13-ц не оскаржувалось та набрало законної сили 02 вересня 2013 року.

19 грудня 2013 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк» отримані виконавчі листи, видані Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на виконання зазначеного вище рішення суду.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року видано ПАТ КБ «Приватбанк» дублікати виконавчих листів, на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2013 року, по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» та про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 3670,40 грн (а.с. 53).

06 жовтня 2015 року три дублікати виконавчих листів отримано представником ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується відповідною розпискою на обкладинці справи.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено відсутність відкритого виконавчого провадження за вказаними виконавчими документами, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 67).

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України (ч.5 ст.124 Конституції України).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 1, 3 статті 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі – Закон №606-XIV) в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням (19.07.2010 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; 3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, яким визначено можливість пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання протягом трьох років (частина 1 статті 12 Закону).

За пунктом 1 частини 4 вказаної вище статті, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За змістом частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Встановлено, що заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2013 року у справі №183/3059/13-ц набрало законної сили 02 вересня 2013 року.

Разом з тим, АТ КБ «Приватбанк» не обґрунтовано та не надано належних і допустимих доказів дотримання, на час звернення з даною заявою до суду 24.12.2025, строку пред`явлення до виконання виконавчого листа №183/3059/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Будь-яких відомостей щодо наявності відкритого виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим документом, копії або оригінали виконавчих документів, відомостей щодо переривання строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, або поновлення цього строку – суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом – не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.

У відповідності до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для застосування правил цієї статті є наявність обставин, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в цивільній справі – ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Системне тлумачення положень статті 435 ЦПК України та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, що спосіб виконання рішення може бути змінений чи встановлений у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення. Задоволення таких заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Таким чином, чинне законодавство пов`язує можливість відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суду лише за умов доведення заявником існування обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно з вимогами статей 1, 17, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Колегія суддів звертає увагу, що задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення, суд першої інстанції в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN80FJ00000081 від 15.06.2007 року звернув стягнення на предмет іпотеки, визначивши обраний саме позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме шляхомпродажу вказаного вище об`єкту нерухомого майна ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

Виходячи з викладеного, встановивши, що АТ КБ «ПриватБанк» не наведено жодного обґрунтування дотримання строків для пред`явлення до виконання виконавчого листа №183/3059/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотекистаном на час звернення до суду з заявою про зміну способу виконання рішення (24.12.2025 року); встановивши відсутність відкритого виконавчого провадження на цей час; приймаючи до уваги, що заявником доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2013 року, або роблять його виконання неможливим у спосіб, встановлений раніше не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлені, – колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» про відсутність у банка необхідних документів для реалізації предмета іпотеки і відсутність попиту покупців, доступу до предмета іпотеки, що ускладнює виконання рішення суду — не спростовують правильність оскаржуваного судового рішення. Банк фактично ставить питання про зміну способу захисту свого права у розумінні положень ст.16 ЦК України, що не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволені заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»– залишити без задоволення.

Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

О.В. Халаджи