Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/15496/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15496/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком. На переконання позивача, відповідачем під час обчислення розміру його пенсії допущено порушення вимог пенсійного законодавства, що призвело до протиправного звуження його соціальних прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

18 червня 2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із письмовою заявою, в якій просив: зарахувати до страхового стажу період проходження військового стажування (навчання) за липень та серпень 1972 року.

Листом від 06 липня 2026 року №18988-17810/К-02/8-2200/26 відповідач надав відповідь, якою фактично відмовив у задоволенні зазначених вимог. Свою позицію відповідач мотивував тим, що період навчання правомірно враховано лише по 04.07.1972, оскільки саме ця дата зазначена в дипломі, який є основним документом для підтвердження факту навчання.

Також, відповідач стверджує, що період направлення на військове стажування з 01.07.1972 до 31.08.1972 носить суто інформаційний характер та зарахування даного періоду до страхового стажу підстави відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій в Україні регулюються виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом №1058-IV питання пенсійного забезпечення, у тому числі обчислення стажу, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Зокрема, згідно з пунктом 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Жодної переваги сили доказу диплома над іншими архівними довідками вказана норма не встановлює.

Оцінюючи правомірність дій відповідача у цій частині, суд встановив, що пенсійний орган, зараховуючи період навчання позивача у вищому навчальному закладі, обмежив цей період датою видачі диплома про здобуття вищої освіти.

Свою відмову зарахувати наступні два місяці відповідач мотивував тим, що саме диплом, згідно з приписами Порядку №637, є єдиним документом, який підтверджує факт та хронологічні рамки навчання.

Однак, суд вважає такий підхід відповідача надмірно формалізованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, суперечить вимогам законодавства та порушує право особи на повне врахування її страхового стажу.

Як передбачено пунктом 8 Порядку № 637, період навчання у вищих навчальних закладах може підтверджуватися не лише дипломами, а й довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Жодна норма права не наділяє диплом вищою доказовою силою порівняно з офіційними архівними довідками навчального закладу, особливо у випадках, коли освітній процес мав складну, багатокомпонентну структуру.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив, що позивач проходив навчання у Львівському політехнічному інституті за денною (стаціонарною) формою.

Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, практик (стажувань), а також вихідних, святкових і канікулярних днів.

Згідно з архівною довідкою Національного університету «Львівська політехніка» від 19.03.2026 №69-43-403, складеної на підставі наказу ректора інституту, позивач фактично закінчив навчання лише 31 серпня 1972 року.

Зокрема, даною довідкою, також передбачено, що позивачу після захисту дипломного проекту присвоєно цивільну кваліфікацію інженера - механіка - дослідника, відправлено як молодого спеціаліста на обов`язкове військове стажування з 1 липня по 31 серпня 1972 року. Проходження цього стажування відбувалося виключно в межах єдиного освітнього процесу, організованого навчальним закладом.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що в цей період позивач склав військову присягу та отримував стипендію від політехнічного інституту, що безсумнівно підтверджує збереження за ним статусу здобувача освіти.

Військове стажування (навчальні збори) на військовій кафедрі вищого навчального закладу є обов`язковою, невід`ємною складовою частиною єдиного навчального процесу за програмою підготовки офіцерів запасу. До повного завершення такого стажування та проходження відповідної підсумкової атестації особа не може вважатися такою, що вичерпала всі етапи навчального процесу, передбачені навчальними планами інституту.

Сам по собі факт отримання диплома за основною (цивільною) спеціальністю у липні 1972 року не розірвав правового зв`язку з навчальним закладом, оскільки позивач продовжував перебувати у статусі особи, яка проходить військову підготовку безпосередньо від цього інституту. Датою остаточного відрахування особи зі складу студентів (випускників) є дата, зазначена у відповідному наказі ректора, а саме 31 серпня 1972 року.

Крім того, суд враховує, що вказана правова позиція щодо природи військових зборів повністю узгоджується із висновками Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 445/2374/16-а суд касаційної інстанції сформував висновок, згідно з яким період проходження військових зборів (військового стажування) під час навчання у вищому навчальному закладі підлягає включенню до розрахунку страхового стажу особи, оскільки охоплються періодом навчання у вищому навчальному закладі.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв протиправно та з надмірним формалізмом, безпідставно звузивши період навчання позивача лише до дати виписки диплома. Пенсійний орган проігнорував надані належні та допустимі докази офіційні архівні довідки, які мають однакову з дипломом юридичну силу для цілей підтвердження стажу.

З огляду на це, дії пенсійного органу щодо незарахування спірного періоду підлягають визнанню протиправними, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання (направлення на військове стажування) у Львівському політехнічному інституті з 01 липня 1972 року по 31 серпня 1972 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання (направлення на військове стажування) у Львівському політехнічному інституті з 01 липня 1972 року по 31 серпня 1972 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Я.В. Драновський