Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/12952/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12952/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві від 04 грудня 2024 року № Е564734 (зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП від 19 лютого 2025 року за № 12800) для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також щодо включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) правил військового обліку. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Солом`янське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з підстав, вказаних у зверненні ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 грудня 2024 року № Е564734 (зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП від 19 лютого 2025 року за № 12800).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . У січні 2026 року Позивачу стало відомо, що його персональні дані було внесено до інформаційної підсистеми Національної поліції України (надалі за текстом «ІПНП») із позначкою «розшук» на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення його даних до списку осіб, які вчинили адміністративне правопорушення за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підлягають доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання матеріалів адміністративного правопорушення, протиправними, оскільки такі дії порушують конституційне право позивача на свободу переміщення (ст. 33 Конституції України).

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що в січні 2026 року позивачу стало відомо, що його персональні дані було внесено до інформаційної підсистеми Національної поліції України із позначкою «розшук» на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник позивача звертався із адвокатськими запитами до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві а також до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На подані адвокатські запити було надано відповіді в яких зокрема Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (вих. № 76175-2026 від 09 березня 2026 року) повідомлялося, що інформація щодо позивача надійшла до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в електронному вигляді відповідно до п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 від ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому облік адміністративних протоколів та постанов за ст. 210, 210-1 та 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення в інформаційних ресурсах ІПНП не ведеться, оскільки органи Національної поліції України не уповноважені розглядати справи та складати адміністративні протоколи за указаними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 18 травня 2026 року на електронну адресу представника позивача надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15 травня 2026 року № 4335 у якій повідомлялося, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з типом категорії «картотека вільних залишків», типом підкатегорії «підлягає призову на військову службу під час мобілізації» та не являється порушником військового обліку. Зазначено, що порушення правил військового обліку в Україні стосується невиконання або неналежного виконання встановлених законодавством вимог щодо реєстрації, оновлення даних та виконання обов`язків військовозобов`язаними, призовниками та резервістами, що може включати неявку за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, несвоєчасне оновлення персональних даних, змін місця проживання та інші подібні дії. Запропоновано Позивачу прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для актуалізації даних або мобілізуватися на військову службу під час мобілізації на особливий період до Збройних Сил України.

З метою повного установлення об`єктивних даних 19 травня 2026 року представник позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із черговим адвокатським запитом вих. № 45/19-05-26, у якому за результатами розгляду Відповіді № 4335 просила надати інформацію щодо підстав та причин направлення звернення № Е564734 від 04 грудня 2024 року до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві стосовно Позивача із наданням належним чином засвідчених копій документів, які стали підставою для направлення зазначеного звернення.

18 червня 2026 року на адресу електронної пошти представника позивача надійшли два листи ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме від 13 червня 2026 року № 5295, який містив відповідь на адвокатський запит представника Позивача від 06 травня 2026 року № 39/06-05-26, де ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що на дату надання цієї відповіді у відомостях Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня активна інформація про порушення Позивачем правил військового обліку, а також від 16 червня 2026 року № 5386, який містив відповідь на адвокатський запит представника позивача від 19 травня 2026 року № 45/19-09-26, із долученням копії повістки № 622737 від 13 жовтня 2024 року яка, була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням № 0600296611686.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення його даних до списку осіб, які вчинили адміністративне правопорушення за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підлягають доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання матеріалів адміністративного правопорушення, протиправними, оскільки такі дії порушують конституційне право позивача на свободу переміщення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. На час виникнення спірних правовідносин та на дату подання позову на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Отже, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Частиною 3 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ, зокрема, визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487).

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Додаток 2 до Порядку № 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у пп. 2 п. 1 яких визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі за текстом - «Порядок № 560»), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з п. 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом третім п. 30-1 Порядку № 560 визначено, що повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Згідно із п. 30-2 Порядку № 560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: - централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; - друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до п. 30-3 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

Суд встановив, що позивач просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення позивачем правил військового обліку, а також повідомити відповідний орган Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд зазначає, що згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що наразі інформація про порушення позивачем правил військового обліку у Реєстрі відсутня, оскільки була автоматично видалена програмним забезпеченням Реєстру. Так само автоматично було направлено повідомлення до Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, що підтверджується Витягом з Реєстру, який досліджено судом та міститься в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що з даних Реєстру встановлено, що описані вище видалення інформації про порушення правил військового обліку позивачем та направлення повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача були здійснені ще в грудні 2025 року, при цьому позивач звернувся до суду з позовом в липні 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист відповідними способами.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Тобто, таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Станом на час розгляду справи позивачем не доведено протиправність дій відповідача щодо позивача, а саме наявність будь-яких порушень прав станом на момент звернення до суду.

Суд також звертає увагу позивача, що у відповідях на численні запити представниці позивача їй повідомлялось, що стосовно позивача відсутня інформація про наявність порушень правил військового обліку та активного звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції, зокрема: у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.05.2026 №4335 на запит представниці Позивача №30/17-04-26 від 17.04.2026 було повідомлено, що у позивача відсутній статус порушника правил військового обліку за даними Реєстру.

Також, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.06.2026 №5295 на запит представниці позивача 06.05.2026 № 39/06-05-26 у відомостях Реєстру відсутня активна інформація про порушення правил військового обліку.

При цьому, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.06.2026 №5386 на запит 19.05.2026 № 45/19-09-26 представниці позивача була надана копія повістки №622737, на підставі якого потім було сформоване звернення до органів Національної поліції №Е564734 від 04.12.2024, але яке потім, як зазначалось вище, було автоматично відкликане засобами Реєстру у грудні 2025 року.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що станом на момент отримання відповідей від ІНФОРМАЦІЯ_4 та звернення його до суду з цим позовом у позивача відсутні порушені права з боку відповідача, зокрема щодо інформації про порушення правил військового обліку, а відтак і до висновку про наявність порушених прав позивача.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних інтересів, які підлягають захисту в судовому порядку.

Інших доказів протиправних дій відповідача позивачем до суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Відтак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, під час судового розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук