Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №560/21091/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21091/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Хмельницькій області у задоволенні заяви № 686/12385/22 – 13 від 15.07.2025 "Про повернення безпідставно сплачених ПДФО та ВЗ при продажу квартири щодо повернення помилково сплачених коштів (27079,00 грн ПДФО та 8123,70 грн ВЗ)" та зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про повернення помилково (надмірно) сплаченої суми податку з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі: податок на доходи фізичних осіб – 27079,00 грн та військовий збір – 8123,70 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що в процесі здійснення виконавчого провадження ВП №54343291 по стягненню на користь ОСОБА_2 187657,63 грн за виконавчим листом №686/21857/16-ц від 25.04.2017, за актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 15.02.2022 та на підставі відповідної постанови, було передана квартира АДРЕСА_1 . На виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2023 у справі 686/12385/22 скасована постанова про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 15.02.2022 та відповідний акт у виконавчому провадженні ВП №54343291, витребувано від ОСОБА_2 вказану квартиру та 28.03.2023 на підставі вказаного рішення проведена державна реєстрація права власності. Вказує, що згідно із договором купівлі-продажу квартири 10.08.2023 відчужив її третій особі, сплативши 27079,00 грн ПДФО та 8123,70 грн ВЗ. У липні 2025 року звернувся до податкового органу із заявою про повернення безпідставно сплачених ПДФО та ВЗ при продажу квартири. Листом від 25.08.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу квартира перебувала у власності менше трьох років. Вважає протиправною відмову контролюючого органу, адже державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 12.12.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області на позовну заяву, у якому представник зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта дата, час державної реєстрації вказаного об`єкта нерухомості – 28.03.2023 о 13:05:04. Крім того, в пункті 3 договору купівлі-продажу квартири від 10.08.2023 зазначено, що квартира, що відчужується, належить продавцю на праві власності, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.03.2023 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2023 у справі №686/12385/22. Таким чином, на момент укладання договору купівлі-продажу квартира перебувала у власності ОСОБА_1 менше трьох років. Вважає, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права, тобто в даному випадку в ОСОБА_1 право власності виникло 28.03.2023. Навіть, якщо вважати підставою набуття права власності рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2023 по справі №686/12385/22, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 квартиру, то все одно на момент укладення договору купівлі-продажу квартира, перебувала у власності ОСОБА_1 менше трьох років. Крім того, ЦК України не містить таке поняття, як відновлення становища, яке існувало до порушення. В даному випадку відновлення становища полягає в тому, що судом стягнуто на користь ОСОБА_1 квартиру, яка раніше належала йому на правах власності. Проте, це не свідчить про те, що до прийняття судом рішення квартира перебувала на правах власності ОСОБА_1 , адже фактично право власності ОСОБА_1 було припинене, про що в тому числі зроблено відповідні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Фактично, 28.03.2023 позивач повторно набув право власності на квартиру. Тому станом на 10.08.2023 квартира перебувала у власності безперервно протягом майже п`яти місяців. Враховуючи це, дохід, отриманий позивачем від продажу квартири, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором згідно положень пункту 172.1 статті 172 ПК України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації, жодним чином не вказує про те, що таке право власності виникає саме з останньої реєстрації рішення суду про витребування майна, адже до його незаконного вибуття право власності уже було зареєстроване за законним власником. Крім того, у пункті 172.1 статті 172 Податкового кодексу України де вказується, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року дохід, отриманий платником податку від продажу квартири, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, не має жодного застереження щодо безперервності такого перебування. Тому, у разі навіть розірвання договору купівлі-продажу майна та повторного його продажу власником має враховуватися загальний час перебування майна у власності такого продавця, як до моменту розірвання договору, так і після його розірвання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 24.10.2016 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15.02.2022 державний виконавець Мага А.В. прийняв постанову про передачу майна (квартири) стягувачу ( ОСОБА_2 ) у рахунок погашення боргу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною та складено відповідний акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Рішенням від 30.01.2023 у справі 686/12385/22 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області визнав незаконною та скасував постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 15.02.2022 та відповідний акт у виконавчому провадженні ВП №54343291.

28.03.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про дату реєстрації права власності на квартиру - 28.03.2023, на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2023 у справі 686/12385/22.

10.08.2023 між позивачем та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , під час посвідчення якого сплачені 27079,00 грн податку на доходи фізичних осіб та 8123,70 грн військового збору.

У липні 2025 року позивач звернувся до податкового органу із заявою про повернення безпідставно сплачених ПДФО та ВЗ при продажу квартири, в якій посилався на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2023 у справі №686/12385/22, яким 28.03.2023 відновлене право на квартиру, які він мав до цього, тобто понад три роки до її відчуження 10.08.2023.

Листом від 25.08.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу квартира перебувала у власності менше трьох років.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо повернення безпідставно сплачених податків, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Порядок оподаткування операцій з продажу об`єктів нерухомого майна визначений статтею 172 ПК України.

Пунктом 172.1 та 172.2 статті 172 ПК України передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об`єкт незавершеного будівництва таких об`єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Згідно з пунктом 172.5 статті 172 ПК України сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об`єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов`язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Відповідно до підпункту 168.4.8 пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених IV розділом ПК України.

Підпунктом "б" підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПК України визначено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).

Одночасно, слід зазначити, що відповідно до приписів пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" від 04.12.2024 № 4113-ІХ внесені зміни до підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зокрема шляхом доповнення підпунктами 1.11-1.16, які стосуються розмірів нарахування та сплати військового збору.

Відповідно до абзацу 2-3 підпункту 1.16 вказаного пункту ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов`язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 01.01.2025.

Сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV цього Кодексу, отримана платником податків після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

Враховуючи викладене, фізична особа, що укладає договір купівлі-продажу нерухомості з іншою особою, сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету за місцем нотаріального посвідчення договору (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) до нотаріального посвідчення через банківські установи.

Водночас, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід від продажу одного разу протягом року квартири, яка перебуває у власності понад три роки. Крім того, нормою пункту 172.1 та 172.2 статті 172 ПК України не встановлюється порядок визначення вказаного строку перебування у власності особоби об`єкту нерухомості.

Тому суд вважає, що цей строк (три роки) є загальним. На момент продажу квартира перебувала у власності позивача сукупно понад три роки (з 24.10.2016 по 16.02.2022 та з 28.03.2023 по 10.08.2023).

Відтак, контролюючий орган протиправно дійшов висновку, що грошові кошти, які сплачені позивачем до Державного бюджету в якості податку на доходи фізичних осіб та військового збору за отримання доходу від продажу об`єкту нерухомості (квартири) за договором купівлі-продажу не є помилково сплаченими та не підлягають поверненню.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У відповідності із підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України. Згідно з пунктами 43.1 - 43.4 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок передбачений зокрема "Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені", затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі - Порядок № 60).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 60 встановлено, що якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

З огляду на наведені положення норм права слід дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність таких обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Суд враховує, що як на час подання заяви про повернення надмірно сплачених податків, так і на час розгляду справи у позивача була відсутня заборгованість зі сплати усіх податків, зборів, обов`язкових платежів. Не ставиться під сумнів відповідачем і те, що подана позивачем заява за формою та змістом відповідала вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Фактично єдиним та ключовим питанням, з приводу якого і виникли спірні відносини, що розглядаються у цій справі, є те, чи мав позивач обов`язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час продажу квартири, в ході розгляду справи якої, суд встановив відсутність такого обов`язку.

Враховуючи, що позивачем дотримані передбачені статтею 43 ПК України вимоги та, з огляду на встановлені вище обставини, у спірному випадку належним способом захисту його порушених прав буде зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань військового збору та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов`язковому декларуванню, які були сплачені позивачем та подати його на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови щодо повернення сплачених податків.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Хмельницькій області, оформлену листом від 25.08.2025 щодо повернення ОСОБА_1 помилково сплачених коштів по податку на доходи фізичних осіб та ійськового збору .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подання про повернення ОСОБА_1 помилково помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 27079,00 грн та по військового збору у розмірі 8123,70 грн, що сплачені 10.08.2023.

Стягнути на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук