Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/14940/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14940/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.05.2026 року №222650011337 про відмову в призначенні пенсії за віком. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.05.1987 року з 21.05.1989 по 30.01.2001 роки та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував йому страховий стаж, у зв`язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутність необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Позивач по досягненню пенсійного віку визначеного статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” звернувся до Головного управління пенсійного фонду в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення №222650011337 від 01.05.2026, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

01 травня 2026 року позивач отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії №222650011337 з якого встановлено, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком. Така відмова аргументована тим, що в Архівній довідці від 23.02.2026 №01-15/106 виданій про стаж і роботу колгоспників вказано - " ОСОБА_1 .

З такою відмовою ПФУ позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що порушує його права щодо призначення пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, відповідно до постанови КМУ від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка зазнала наслідків, а отже, й не може впливати на її особисті права (постанова Верховного Суду від 06.02.2018 № 677/277/17).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (надалі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд встановив, що ОСОБА_2 довідка видана 23.02.2026 року №01-15/106 Крупецьким трудовим архівом Крупецької сільської ради Хмельницької області містить відомості про отримувану заробітну, відпрацьовані людино-дні, що в сукупності підтверджують період роботи.

Як встановлено з оскаржуваного рішення, що позивачу не зарахований період роботи з 1989 по 2000 рік оскільки у архівній довідці №01-15/106 від 23.02.2026 року по-батькові зазначено скороченій формі.

З довідки виданою 23.02.2026 року №01-15/106 Крупецьким трудовим архівом Крупецької сільської ради Хмельницької області встановлено, що в період з з 1989 по 2000 рік позивач працював та отримував плату, крім того у довідці вказано кількість відпрацьованих людино-днів, написання по-батькові у довідці скорочено, а саме «В», замість « ОСОБА_3 » не може вказувати, що довідка не підтверджує факт роботи, оскільки ім`я та прізвище вказано повністю.

Даний період роботи підтверджується також відомостями у трудовій книжці, що не може не вказувати на факт роботи у ВСГК "Зоря".

Суд встановив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.05.1987, встановлено, що позивач в період з 21.05.1989 по 30.01.2001 працював у ВСГК "Зоря" на різних посадах. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року, чинної на час внесення запису про прийняття/звільнення позивача з роботи, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переводу на іншу роботу чи звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження).

Згідно п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовляючи в призначенні пенсії не надало обґрунтування щодо записів, які містяться в трудовій книжці.

Відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідачі не врахували ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахували вказані періоди роботи.

Оскільки, позивач не може відповідати за неналежне виконання роботодавцем свого обов`язку щодо якісного заповнення та завірення записів трудової книжки, підстави для не зарахування йому до страхового стажу вказаного періоду роботи - відсутні.

Суд звертає, що неточності щодо зазначення по-батькові у архівних довідках не є підставою для не врахування відповідних довідок та не зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за неналежне виконання роботодавцем свого обов`язку щодо якісного заповнення та завірення записів трудових книжок, архівних довідок, тощо.

Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 01.05.2026 року №222650011337, суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.

А тому, з урахуванням наведеного вище, суд вважає, що за для захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоду роботи з 1989 по 2000 роки, згідно архівної довідки від 23.02.2026 №01-15/106.

Частиною 1 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 23.04.2026 року, а тому призначення відповідної пенсії повинно здійснюватись з 05.05.2026 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки відповідачі не в повній мірі спростували доводи позивача, що в сукупності зі встановленими судом обставинами є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.05.2026 року №222650011337 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 21.05.1989 по 30.01.2001 роки згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 07.05.1987 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком з 05.05.2026.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21005 , код ЄДРПОУ - 13322403) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук