Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/15741/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15741/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№81589546 від 27.07.2026. В обґрунтування позову посилається на те, що у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ, а саме постанова про накладення штрафу, на момент її пред`явлення до виконання не набрала законної сили.

Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.

Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.

Відповідач відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження на виконання вимог ухвали суду не надав.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи без його особистої участі.

З огляду на неявку учасників, суд ухвалою від 10.09.2026 перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних доказів без аудіозапису судового засідання, а також ухвалою від 09.09.2026 витребував необхідні для справи докази.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як встановлено зі змісту матеріалів справи, Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 17.06.2026 прийнято постанову №ХМ001-26 про накладення штрафу за порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі 170 000 грн.

У примірнику постанови, копія якого надана позивачем, зазначено, що датою набрання нею чинності є 22.06.2026, а датою пред`явлення до виконання 22.09.2026.

У подальшому зазначену постанову 16.07.2026 Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області пред`явлено до примусового виконання.

З матеріалів справи встановлено, що 27.07.2026 Старокостянтинівським відділом державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрите виконавче провадження ВП№81589546 з примусового виконання постанови Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області від 17.06.2026 №ХМ001-26 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170000 грн. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем прийняті постанови про стягнення виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

Як встановлено судом, постанова №ХМ001-26 щодо позивача була прийнята відповідно до положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. Розділом VII вказаного Закону передбачено відповідальність суб`єктів господарювання. Так, зокрема, частина 7 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Аналіз змісту частини 7 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в редакції чинній на момент винесення спірної постанови про накладення штрафу, свідчить про те, що законодавець пов`язав обов`язок сплати штрафу з моментом прийняття рішення за результатами його оскарження. Це означає, що у випадку реалізації суб`єктом господарювання права на оскарження, зокрема у судовому порядку, виконання постанови не є безумовним і негайним, а поставлене у залежність від завершення процедури її перегляду.

Із сукупного аналізу абзаців 11, 12 частини 7 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» випливає, що формулювання про сплату штрафу після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом, означає, що до моменту такого рішення обов`язок сплати штрафу є таким, що не настав.

При цьому, інакше розуміння положень статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (в редакції чинній на момент винесення постанови про накладення штрафу) втрачало б свій зміст, адже право на оскарження було б формальним, якщо примусове стягнення могло б здійснюватись паралельно з судовим розглядом, що у перспективі могло б породжувати чисельну кількість судових спорів, зокрема і у різних юрисдикціях, з метою повернення безпідставно стягнутих коштів.

З матеріалів справи встановлено, що постанову про накладення штрафу від 17.06.2026 №ХМ001-26 позивач отримав 22.06.2026 та у межах встановленого законом п`ятнадцятиденного строку оскаржив її до Хмельницького окружного адміністративного суду (справа №560/11856/26).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2026 відкрите провадження у справі №560/11856/26 і станом на момент розгляду цієї справи рішення у справі №560/11856/26 не прийняте.

Разом з тим, 16.07.2026 Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області звернулось до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження та пред`явило до примусового виконання постанову №ХМ001-26, після чого 27.07.2026 державним виконавцем винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, на момент пред`явлення постанови №ХМ001-26 до примусового виконання її було оскаржено позивачем в судовому порядку і розгляд відповідної справи по суті не завершений.

За таких обставин. з огляду на положення частини 7 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» строк виконання постанови про накладення штрафу не настав, у зв`язку з чим її пред`явлення до примусового виконання 16.07.2026 було передчасним.

Крім того, відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 №2129-IX тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі відповідних інших указів Президента України продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Таким чином, пред`явлення постанови №ХМ001-26 від 17.06.2026 до примусового виконання до вирішення судом спору щодо її правомірності, не відповідало встановленому законом порядку її виконання. Водночас, передчасне відкриття виконавчого провадження створило для позивача ризики застосування відповідних заходів примусового виконання та стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.

З огляду на викладене вище, оскільки відповідач не довів обґрунтованість та правомірність свого рішення і доводи позивача належними доказами не спростував, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27.07.2026 про відкриття виконавчого провадження ВП№81589546.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1064,96 грн. за рахунок асигнувань Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Старокостянтинівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Украіни (пров. Подільський, 1,м. Старокостянтинів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31100 , код ЄДРПОУ - 34907492)

Головуючий суддя І.С. Козачок