Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/8079/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8079/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо нерозгляду скарги на постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №2026-0312-1310-2671-7 від 12.03.2026, зобов`язати розглянути скаргу від 07.04.2026 на постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка оформлена довідкою №2026-0312-1310-2671-7 від 12.03.2026, та скасувати вказану постанову ВЛК.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 березня 2026 він пройшов військово-лікарську експертизу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якої його було визнано придатним до військової служби. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся зі скаргою до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, на його думку, скаргу по суті розглянуто не було, оскільки відповідачем не прийнято відповідної постанови та не надано належної оцінки викладеним у скарзі обставинам.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивачу було роз`яснено порядок направлення на медичний огляд як військовослужбовцю, а не військовозобов`язаному, та рекомендовано звернутись до медичної служби військової частини або до командування військової частини за місцем проходження військової служби з метою отримання направлення на медичний огляд.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною 3 статті 1 Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За змістом ч. 5 ст. 1 Закону від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово - лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону. Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Згідно із п.п. 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз. 5 п.п. 2.4.5 п. 2.4 розділу I Положення № 402). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 розділу І Положення № 402).

За змістом п. п. 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я. Відповідно до п.п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

Отже, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а також осіб, раніше визнаних непридатними до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

Судом встановлено, що 12.03.2026 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 .

Із картки обстеження та медичного огляду вбачається, що позивачу проведені клініко-інструментальні дослідження (біохімічний аналіз крові) та огляд лікарями-спеціалістами (терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр, травматолог). У картці обстеження та медичного огляду відображені відповідні висновки про стан здоров`я та діагнози, наявні підписи та печатки лікарів. Довідка ВЛК підписана головою та членами ВЛК.

За результатами огляду складено довідку ВЛК №2026-0312-1310-2671-7 від 12.03.2026, у якій містяться відмітки про діагнози (M54.5, М53.1, Е66, М42.16), які відповідно до Розкладу хвороб дозволяли визнати позивача придатним до військової служби.

Позивач не погоджуючись з об`єктивністю і повнотою проведених досліджень, 10.04.2026 звернувся до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 зі скаргою на висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.03.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_7 28.04.2026 повідомив позивача про те, що він був направлений начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 на проходження медичного огляду позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно до вимог п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОЗ від 14.08.2008 (зі змінами). За результатами проходження ВЛК був визнаний придатним до військової служби і станом на цей час позивач є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак згідно з пунктом 1.4 глави 1 розділу ІІ Правил для повторного чи контрольного медичного огляду військово-лікарською комісією, йому необхідно звернутись до медичної служби військової частини з метою отримання направлення на проходження повторного медичного огляду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Пунктом 3.4 глави 3 розділу I Положення №402 передбачено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, штатна ВЛК переглядає оскаржувану постанову або приймає рішення про направлення особи на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання.

Водночас, зазначена норма не встановлює, що за результатами розгляду кожної окремої скарги штатна ВЛК в обов`язковому порядку повинна прийняти нову постанову або направити особу на повторний медичний огляд. У разі якщо звернення визнається необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями.

Отже, сама по собі відсутність нової постанови ВЛК або рішення про направлення особи на повторний медичний огляд не може свідчити про нерозгляд скарги. Для встановлення факту належного розгляду звернення необхідно оцінити зміст наданої відповіді та з`ясувати, чи стосувалась вона питань, порушених заявником у скарзі.

Судом встановлено, що позивач 10.04.2026 звернувся до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 зі скаргою, у якій порушував питання щодо об`єктивності та повноти проведеного 12 березня 2026 медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби.

На зазначене звернення ІНФОРМАЦІЯ_7 28.04.2026 надав позивачу відповідь, у якій зазначив, що на час звернення позивач уже є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим для проведення повторного або контрольного медичного огляду йому необхідно звернутись до медичної служби військової частини або командування військової частини для отримання відповідного направлення.

Таким чином, відповідач фактично не залишив звернення позивача без реагування та надав відповідь щодо порядку подальшого проходження медичного огляду з урахуванням його статусу військовослужбовця.

Разом з тим, зі змісту вказаної відповіді не вбачається, що відповідач надав оцінку доводам позивача щодо необ`єктивності та неповноти проведеного 12.03.2026 медичного огляду, зокрема не зазначено, з яких підстав доводи скарги визнано обґрунтованими або необґрунтованими, не наведено оцінки наявним медичним документам та не вирішене питання щодо перегляду постанови ВЛК від 12.03.2026 у порядку, передбаченому пунктом 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402.

Посилання відповідача лише на необхідність отримання позивачем нового направлення на медичний огляд не є тотожним розгляду скарги по суті, оскільки така відповідь фактично визначає порядок вчинення позивачем подальших дій, але не містить висновку щодо доводів скарги та правомірності оскаржуваної постанови ВЛК.

При цьому право штатної ВЛК не приймати нову постанову за результатами звернення не означає її право не надавати оцінки доводам заявника. Якщо за результатами розгляду скарги штатна ВЛК дійшла висновку про її необґрунтованість, такий висновок має бути доведений до відома заявника з відповідними роз`ясненнями. Якщо ж скарга визнана обґрунтованою, Положення №402 передбачає конкретні способи її реалізації - перегляд оскаржуваної постанови або направлення на контрольне обстеження та медичний огляд.

Отже, надання відповідачем відповіді у формі листа від 28.04.2026 саме по собі не свідчить про належний розгляд скарги позивача, хоча і спростовує загальну бездіяльність.

Оскільки зміст наданої відповіді не містить вирішення по суті порушених у скарзі питань щодо об`єктивності та повноти медичного огляду, і не містить висновку щодо обґрунтованості чи необґрунтованості вимог про перегляд постанови ВЛК від 12.03.2026, скаргу позивача належним чином не розглянуто.

Водночас те, що позивачу був роз`яснений порядок отримання направлення на повторний медичний огляд як військовослужбовцю, не усуває обов`язку відповідача розглянути подану йому скаргу саме в порядку, встановленому Положенням №402.

Що стосується позовної вимоги про скасування постанови ВЛК від 12.03.2026, суд виходить з того, що встановлений у цій справі неналежний розгляд скарги позивача не є поняттям тотожним встановленій протиправності безпосередньо самої постанови ВЛК.

Оскільки питання щодо обґрунтованості постанови ВЛК нижчого рівня відповідачем належним чином не розглянуто, вимога про її безпосереднє скасування судом є передчасною та задоволенню не підлягає.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду оцінка діагнозів та визначення ступеня придатності до військової служби є виключним дискреційним повноваженням ВЛК. Суд може перевіряти лише дотримання процедури. Оскільки обласна ВЛК не розглянула медичну частину скарги по суті, суд не має права перебирати на себе її функції і самостійно скасовувати довідку ВЛК від 12.03.2026.

Відтак, єдиним правильним і законним способом захисту є зобов`язання належного суб`єкта (обласної ВЛК) повторно розглянути скаргу з прийняттям відповідного владного рішення. Зважаючи на це, слід зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2026, оформлену довідкою військово-лікарської комісії №2026-0312-1310-2671-7, з наданням оцінки доводам скарги та прийняттям рішення відповідно до вимог закону. Зважаючи на вказане, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного і неповного розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2026, оформлену довідкою військово-лікарської комісії №2026-0312-1310-2671-7.

Зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2026, оформлену довідкою військово-лікарської комісії №2026-0312-1310-2671-7, з наданням оцінки доводам скарги та прийняттям рішення відповідно до вимог закону.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя І.С. Козачок