Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №638/16740/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/16740/26

Провадження № 2/638/10306/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Департамент земельних відносин Харківської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова із позовною заявою до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про відшкодування шкоди, в обґрунтування якої зазначив, що 24.09.2019 року ним укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого придбано нерухоме майно - житлову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 706720 грн.

У березні 2022 року позивач разом з сім`єю вимушено перемістився як ВПО до м. Полтави. Внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України у 2022 році, зазнало пошкодження вікно його двокімнатної квартири.

Рішенням Харківського окружного адміністративного від 15 травня 2026 року у справі № 520/68/26, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради, що полягає у ненаправленні відповіді на звернення позивача від 16 листопада 2025 року, як скероване відповідачу за належністю для розгляду по суті Листом Голови адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради – Т. МИРОНЕНКО від 21.11.2025 №o 197/0/799-25, що зареєстроване 17.11.2025 № М-8-70/0/174-25, у строк визначений Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного від 28 травня 2026 року у справі № 520/1543/26, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо неналежного розгляду заяви позивача від 16.11.2025, яку зареєстровано із вх. № М-8-70/0/174-25 від 17.11.2025 щодо надання в оренду земельної ділянки площею близько 23 кв.м.; зобов`язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради повторно розглянути заяву від 16.11.2025, яку зареєстровано із вх. № М-8-70/0/174-25 від 17. 11.2025 з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Позивач зазначає, що з 03 червня по 18 липня 1986 року він приймав участь у спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-км зоні. Відповідно до експертного висновку від 08.01.1992 року у нього виявлені захворювання, пов`язані з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З 28 жовтня 2004 року йому встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також він належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни другої групи.

Наказом Генерального прокурора України від 15 листопада 2004 року позивача за станом здоров`я звільнено з посади прокурора на підставі ч.8 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Згідно виписками з історії хвороби стаціонарного хворого в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії» в період із 11 по 25 травня 2012 року, в період із 18 вересня по 01 жовтня 2012 року та в період із 12 по 20 грудня 2013 року позивач перебував на лікуванні. Також в період із 23 березня по 06 квітня 2021 року перебував на лікуванні у ДУ «ІЗНХ ім.В.Т.Зайцева».

Позивач вказує, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння йому моральної шкоди. Таким чином, факт завдання йому моральної шкоди в результаті бездіяльності відповідача встановлений рішенням Харківського окружного адміністративного від 15 травня 2026 року у справі № 520/68/ 26 та рішенням Харківського окружного адміністративного від 28 травня 2026 року у справі № 520/1543/26, що складає 69176 грн із розрахунку 8647 гривень за кожен із восьми місяців невирішення поставленого у зверненні питання.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просив суд стягнути з Департаменту земельних відносин Харківської міської ради 69176 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у невирішенні заяви від 16 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, оскільки позивач не зазначив у чому саме виражались його моральні страждання та завдання моральної шкоди, а також не довів наявності безпосереднього причинного зв`язку такої шкоди із оскаржуваною позивачем бездіяльністю (неналежним розглядом заяви від 16.11.2025). Жодних доказів на підтвердження існування моральних страждань позивачем не надано. Підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, та зокрема позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди саме діями відповідача. Також, не наведено та не надано позивачем доказів співмірності розміру відшкодування, а саме 69176,00 грн, спричиненим негативним наслідкам, які б співвідносились із засадами розумності та справедливості. Обраний позивачем спосіб розрахунку моральної шкоди (мінімальна заробітна плата за 8 місяців) є довільним, не передбачений жодним нормативно-правовим актом і не відповідає усталеній судовій практиці. Факт визнання адміністративним судом протиправною бездіяльності (неналежного розгляду звернення) сам по собі не створює презумпції наявності заподіяння моральної шкоди та не звільняє позивача від обов`язку її довести в порядку цивільного судочинства. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду Департаментом було повторно розглянуто заяву позивача та надано відповідь по суті 17.06.2026, тобто тривалість спірної ситуації була обмеженою і не мала характеру тривалого чи повторюваного порушення.

В судове засідання сторони не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав. З урахуванням викладеного, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до Адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 16.11.2025 № б/н (вх. № М-8-70/0/174-25 від 17.11.2025) щодо надання в оренду земельної ділянки для розміщення на ній тимчасової споруди у вигляді металевої конструкції розмірами 3,8?5,7 м. – гаражу із земель державної власності, що розташована поблизу будинку АДРЕСА_2 .

Листом Департаменту від 23.12.2025 № М-8-ЕП-17195/1-25.08-31 ОСОБА_1 було надано відповідь на звернення від 16.11.2025 № б/н.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/1543/26, яке набрало законної сили 30 червня 2026 року, визнано протиправними дії Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.11.2025, яку зареєстровано із вх. № М-8-70/0/174-25 від 17.11.2025 щодо надання в оренду земельної ділянки площею близько 23 кв.м.; зобов`язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2025, яку зареєстровано із вх. вх. № М-8-70/0/174-25 від 17.11.2025 з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Листом від 17.06.2026 № 41/0/30-26 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 16.11.2025 № б/н.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2019 року.

Також позивач належить до осіб з інвалідністю другої групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 12 квітня 2010 року.

Отже, вказаним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/1543/26, а також діями відповідача на його виконання, порушене право позивача на отримання письмової відповіді про результати розгляду заяви, передбачене ст. 18 Законом України «Про звернення громадян», було поновлено.

Правовими підставами цього позову позивач зазначив статті 23, 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Разом з тим, згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пункті 32 постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року в справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Отже, визначальним у вирішенні даного спору є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/1543/26, яке набрало законної сили 30 червня 2026 року, визнано протиправними дії Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо неналежного розгляду заяви 16.11.2025 та зобов`язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2025 з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував наявність моральної шкоди перенесеними моральними стражданнями внаслідок порушення відповідачем його прав. При цьому, обґрунтовуючи заподіяння йому посадовими особами відповідача моральної шкоди, послався на те, що з 03 червня по 18 липня 1986 року він приймав участь у спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-км зоні. Відповідно до експертного висновку від 08.01.1992 року у нього виявлені захворювання, пов`язані з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З 28 жовтня 2004 року йому встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також він належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни другої групи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12- 199гс18) зазначила, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

При цьому, позивачем не доведено жодним належним та допустимим доказом, як того вимагає ст. 81 ЦПК України, що йому завдана моральна шкода діями Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, яка полягає у неналежному розгляді його заяви від 16.11.2025. Факт визнання адміністративним судом протиправною бездіяльності (неналежного розгляду звернення) сам по собі не створює презумпції наявності заподіяння моральної шкоди та не звільняє позивача від обов`язку її довести в порядку цивільного судочинства.

За встановлених обставин, враховуючи, що позивачем не надано доказів заподіяння відповідачем внаслідок неналежного розгляду заяви від 16.11.2025 моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодуванню моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про відшкодування шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 28 вересня 2026 року.

Суддя І.П. Латка