Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №638/7844/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №638/7844/26

Суддя: Шишкін О. В.

Справа № 638/7844/26

Провадження № 3/638/1971/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

14.04.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634007 від 07.04.2026 року, водій ОСОБА_1 07.04.2026 року о 01:24 год у м. Харкові по майдану Конституції, 7, керував транспортним засобом Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, результат якого склав 0, 56 проміле. З результатом проведеного огляду на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest водій не згоден. В подальшому, у зв`язку із незгодою водія з результатами огляду за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest на місці зупинки ТЗ, огляд проводився в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» в присутності лікаря-нарколога. Відповідно до висновку лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ» №803 від 07.04.2026 року, водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення в яких заперечував щодо складеного відносно нього протоколу, зазначив, що з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, не згоден в повному обсязі, свою вину у порушенні вимог п.2.9ПДР України категорично заперечував з наступних підстав. 07.04.2026 року, маючи вільний час та перебуваючи дома, йому зателефонували друзі та попросили забрати їх і відвезти до дому, на що останній погодився та поїхав за друзями. Повертаючись вже до дому, поспішав, оскільки, часу перед комендантською годиною залишалось не багато, його зупинив патруль поліції, хоча будь-яких правил дорожнього руху він не порушував. Зупинившись та вийшовши з автомобіля, до мене підійшов патрульний поліцейський та не повідомляючи про причину зупинки, не надаючи доказів порушення ним ПДР України, не відрекомендувавшись, не роз`яснивши йому прав та обов`язків, почав стверджувати, що він маю ознаки алкогольного сп`яніння, не зазначаючи які, і запропонував пройти освідування за допомогою газоаналізатора драгер. Водій погодився пройти тест на місці зупинки. Однак, пройшовши тест, результати був нуль проміле. Після чого поліцейський вимагав аби той ще раз пройшов тест. Чотири рази він проходив тест і результат був незмінний, а саме нуль проміле. На п`ятий раз результат показав 0, 56 проміле. З даним результатом водій не погодився і поїхали до спеціалізованого медичного закладу. В медичному закладі водієві, також, запропонувати пройти тест за допомогою газоаналізатора драгер і результат вже був 0,40 проміле, що на 0,16 проміле менше, ніж, на місці зупинки. З даним тестом водій також був не згодний, оскільки, знав, що я абсолютно тверезий, оскільки алкоголю не вживаю. Потім, водієві запропонували здати аналіз сечі, на що той погодився. Через пів години результати були готові, що, на думку водія, також, є дуже дивним, оскільки даний аналіз проводиться значно довше. Результати аналізу, показали алкогольне сп`яніння, з чим останній категорично не погодився та зазначив про це в постанові та письмових поясненнях, які додані до матеріалів справи. Крім того, зазначив про те, що не отримав свого примірника висновку лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ» №803 від 07.04.2026 року, що також, є порушенням Інструкції.

Захисник – адвокат Багмат П.Д. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що працівниками патрульної поліції в установленому порядку не направляли ОСОБА_1 для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, про що свідчить відсутність у матеріалах справи направлення на огляд водія.

За вказаних обставин, суд, у відповідності до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Відповідно до п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

На підтвердження порушення ОСОБА_1 п.2.9 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634007 від 07.04.2026 року долучено наступні докази: відеозапис зі стаціонарного відеореєстратора, відеозапис з нагрудного портативного відеореєстратора; Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.04.2026 року; тест №3569 від 07.04.2026 року, результат - 0,56 проміле; висновок лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ» №803 від 07.04.2026 року; довідка УПП в Харківській області; письмові пояснення ОСОБА_1 ; рапорт інспектора УПП в Харківській області Алексеєвої К.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, судом враховано, що інспектором патрульної поліції не повною мірою дотримано вимоги закону щодо процедури направлення водія на огляд з метою визначення стану сп`яніння, з огляду на таке.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із змісту протоколу ОСОБА_1 власноруч написав, що з порушенням не згоден.

Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, або незгоди водія з результатом проведеним на місці зупинки транспортного засобу, є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634007 від 07.04.2026 року зазначено про те, що водій керував транспортним засобом Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 . Однак, оглянувши в судовому засіданні додані до матеріалів справи відеозаписи, зокрема момент зупинки транспортного засобу, чітко видно, що був зупинений транспортний засіб з держаними номерними знаками НОМЕР_2 .

Тобто, матеріали справи містять різні відомості про зупинений транспортний засіб, що є порушенням Інструкції з оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.

З огляду на вище викладене, в матеріалах справи відсутній момент зупинки транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634007 від 07.04.2026 року, начебто, керував ОСОБА_1 .

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019 року, у справі №537/2088/17 від 15.05.2019 року та у справі №177/525/17 від 08.07.2020 року.

Доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 з державним номерним знаком НОМЕР_1 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у звязку відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на його користь.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а саме відсутність у ОСОБА_1 07.04.2026 року ознак алкогольного сп`яніння, підтверджених належними та допустимими доказами, порушення працівником аполіції процедури огляду, що виразилося у відсутності письмового направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не допустив порушення вимог п. 2.9. ПДР України, відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, ст. 9, ст. 130, ст. 245, ст. 251, ст. 252, ст. 256, ст. 266, ст. 278, ст. 280, ст. 283, ст. 284, ст. 285, ст. 289, ст. 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя О.В. Шишкін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua