Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №398/5220/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №398/5220/26

Суддя: Орловський В. В.

Справа №: 398/5220/26

провадження №: 3/398/946/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"28" вересня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання, зазначене в протоколі: АДРЕСА_2 , продавець непродовольчих товарів ТОВ «Інвест Кроп Груп», паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 05.10.2017 р., орган, що видав, 3510, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 485752 від 30.07.2026 року, 30 липня 2026 року о 11 год 00 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 11, в магазині «Varto» на острівці, здійснила продаж рідини марки «Lucky» для використання в електронних сигаретах без марки акцизного податку та ліцензії, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи вона повідомлена належним чином: повістку про виклик у судове засідання на 28.09.2026 року у формі повідомлення в застосунку Viber, згоду на отримання якого вона надала у письмовій заяві, доставлено їй 09.09.2026 року, про що свідчить довідка секретаря судового засідання; судові повістки, надіслані за адресою, зазначеною в протоколі, та за зареєстрованим місцем проживання, встановленим з відповіді Державного демографічного реєстру, повернулися з відміткою «адресат відсутній».

28.09.2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , у якому вона зазначила, що справу призначено до розгляду на 28.09.2026 року, та просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вона зазначила, що правопорушення не вчиняла, підакцизні товари без марок акцизного податку не продавала, про що зазначила і в протоколі. За її доводами, протокол не містить посилання на норму закону, яку нібито порушено; DVD-диск із відеозаписом є недопустимим доказом, оскільки не зазначений у додатках до протоколу; предмети торгівлі та виручка не вилучалися; у поясненнях ОСОБА_2 не зазначено, кому, за яку суму і яким чином продано товар, а пояснення зазначеного в протоколі свідка ОСОБА_3 у справі відсутні. Клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Поліцейський Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. ОСОБА_1 знала про дату розгляду справи і виклала свою позицію у письмовому клопотанні, тому суддя розглядає справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 156 КУпАП (в редакції Закону № 1019-IX від 02.12.2020) адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Відповідно до ч. 9 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України.

Відсутність ліцензії не є ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП у чинній редакції. Тому зазначення у протоколі на продаж без ліцензії у межах цієї справи правового значення не має. Підлягає перевірці лише те, чи доведено, що ОСОБА_1 здійснила роздрібний продаж рідини, що використовується в електронних сигаретах, без марки акцизного податку.

Отже, для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП належними та допустимими доказами мають бути встановлені такі обставини: 1) факт роздрібного продажу товару саме нею 30.07.2026 року у зазначеному місці; 2) те, що проданий товар є рідиною, що використовується в електронних сигаретах; 3) відсутність на ньому марки акцизного податку; 4) вина ОСОБА_1 , тобто що вона знала або повинна була знати про відсутність марки.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визнаючи таке провадження кримінальним для цілей застосування Конвенції з огляду на профілактичну та каральну мету стягнень (п. 39 рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява № 16347/02). При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011, заява № 21037/05).

Судом досліджено такі докази, надані поліцією:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 485752 від 30.07.2026 р., в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення;

протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.07.2026 р., відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), зазначив, що 30.07.2026 р. близько 11 год за адресою: м. Олександрія, просп. Соборний, 11, в магазині «Varto» на острівці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила продаж рідини для електронних сигарет без марки акцизного податку та ліцензії;

письмові пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до яких він зазначив, що 30.07.2026 р. близько 11 год за адресою: АДРЕСА_4 , в рамках проведення фактичної перевірки було здійснено контрольно-розрахункову операцію та виявлено факт реалізації рідини для використання в електронних сигаретах без марки акцизного податку та ліцензії. Продаж здійснила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в магазині «Varto» на першому поверсі, на острівці;

диск з відеозаписом, здійсненим технічним засобом ID9664158, на якому зафіксовано працівників Управління контролю за підакцизними товарами у складі Головного управління ДПС у Кіровоградській області, які викликали поліцію в зв`язку з виявленням факту продажу без ліцензії та видачі касового чеку. Працівник податкової повідомив, що прибув на контрольну перевірку, було здійснено контрольну розрахункову операцію, придбано рідину для електронних сигарет, не марковану маркою акцизного податку, та без наявності ліцензії. Працівник податкової повідомив, що внаслідок проведення контрольних заходів було виявлено точку, в якій здійснюється торгівля підакцизними товарами без ліцензії та видачі касового чеку. Поліцейський запропонував продавцю товарів надати документ, що посвідчує особу. Продавець пред`явила свій документ у застосунку «Дія». Поліцейський запитав продавця, чи офіційно вона працевлаштована, на що отримав ствердну відповідь. Документів на підтвердження цього продавець не надала. Працівник ДПС повідомив, що раніше ця точка продажу мала ліцензію, але в грудні 2025 року ліцензію було анульовано в зв`язку з порушенням вимог законодавства. Поліцейський повідомив продавця, що стосовно неї буде складено протокол. Повідомив права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Повідомлено, що даний протокол буде розглядатись в Олександрійському міськрайонному суді за викликом суду. Зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейський оголосив зміст протоколу ОСОБА_1 . ОСОБА_1 підписала протокол та вказала, що хоче надати письмові пояснення.

Оцінивши ці докази, суддя дійшов висновку, що вони не доводять поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення фіксує суть обвинувачення, але сам по собі його не доводить. Поліцейський, який склав протокол, очевидцем продажу не був, а ОСОБА_1 у графі протоколу для пояснень зазначила: «порушення не вчиняла, вину не визнаю».

Заява та письмові пояснення ОСОБА_2 походять від посадової особи контролюючого органу, яка ініціювала це провадження. Вони повторюють фабулу протоколу та не містять відомостей про кількість і об`єм проданого товару, його ціну, спосіб розрахунку та подальшу долю придбаного товару. Результати фактичної перевірки та контрольної розрахункової операції, на які посилається ОСОБА_2 , — акт перевірки, дані про придбаний товар, його огляд чи фотознімки — суду не надано, хоча саме вони могли б об`єктивно підтвердити факт продажу, вид товару та відсутність марки. Зазначений у протоколі свідок ОСОБА_3 письмових пояснень не надавав, тож відомості ОСОБА_2 іншими свідками не підтверджені.

Відеозапис фіксує події після прибуття поліцейських і складання протоколу. Самого продажу, придбаного товару та відсутності на ньому марки акцизного податку він не відображає і лише відтворює слова працівника ДПС про ці обставини.

Предмет торгівлі у порядку ст. 265 КУпАП не вилучався, його фотознімки чи інші дані про нього до справи не долучені. Тож ключові ознаки правопорушення — що проданий товар є рідиною, що використовується в електронних сигаретах, і що він не мав марки акцизного податку, — базуються виключно на твердженнях однієї посадової особи, не підтверджених жодними іншими доказами. За наявних у справі матеріалів суд позбавлений можливості перевірити ці твердження. Так само не доведено і вину ОСОБА_1 : матеріали справи не містять даних про те, що вона знала або повинна була знати про відсутність марки акцизного податку на товарі, який вона реалізувала як найманий працівник суб`єкта господарювання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.08.2023 у справі № 208/712/19 (провадження № 13-47зво22) зазначила, що орган Національної поліції на стадії оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконує функцію обвинувачення, а суд, який з власної ініціативи отримує додаткові докази винуватості, фактично перебирає на себе функцію прокурора (пп. 30, 33–37). Аналогічно ЄСПЛ у рішенні від 16.11.2023 у справі «Фігурка проти України» (Figurka v. Ukraine, заява № 28232/22, п. 37) вказав, що за відсутності сторони обвинувачення суд не повинен долучати з власної ініціативи нові докази обвинувачення чи оцінювати докази так, щоб тягар доказування перекладався на особу. Тому суддя оцінює справу за тими доказами, які надала поліція, та доводами особи, яка притягається до відповідальності.

Водночас суддя не погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що відсутність у протоколі посилання на норму спеціального закону є самостійною підставою для закриття провадження, а відеозапис — недопустимим доказом. Ст. 256 КУпАП вимагає зазначати у протоколі нормативний акт, який передбачає відповідальність, і таке посилання (ч. 1 ст. 156 КУпАП) у протоколі наявне; заборонене діяння описане у самій цій нормі. Відеозапис є доказом за ст. 251 КУпАП, і закон не пов`язує його допустимість із зазначенням носія серед додатків до протоколу. Окрім цього реквізити відеореєстратора вказані безпосереньо на початку відеозапису. Однак вирішального значення ці питання не мають, оскільки і з урахуванням відеозапису факти вчинення вказаного у протколі правопорушення і вина ОСОБА_1 не доведені.

За таких обставин суддя дійшов висновку про відсутність достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя Орловський В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua