Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №347/2390/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2390/26

Провадження № 1-кп/347/375/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026096190000081 від 25.08.2026 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , заступника командира бойової машини-навідника-оператора 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , головного сержанта, з середньою освітою, одруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Кримінальне правопорушення (проступок) вчиненено за наступних обставин.

29.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 призваний на військову службу по мобілізації та направлений для її проходження у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.04.2026 №119 старшину запасу ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення.

Цим же наказом командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 29.04.2026 старшину запасу ОСОБА_3 , призначено на посаду заступником командира бойової машини-навідника-оператора 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Проходячи військову службу, головний сержант ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.

Проте, головний сержант ОСОБА_3 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

24 серпня 2026 року приблизно о 16 годині 00 хвилин головний сержант ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання свого племінника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час визначення меж належних їм земельних ділянок, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив конфлікт із ОСОБА_4 .

У ході конфлікту, який відбувався посеред подвір`я, ОСОБА_3 , Діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи можливість заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_4 один удар рукою в область голови, влучивши в потиличну ділянку.

Унаслідок нанесеного удару ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на землю.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, яке відповідно до висновку судово-медичного експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_3 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, прокурором заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без виклику сторін.

До обвинувального акта також додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України він беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор звернувся в суд з обвинувальним актом, в якому подав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд, враховуючи наведені обставини, а також те, що вимоги КПК України виконано, дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

При призначенні покарання суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках у наркологічному та психоневрологічному кабінетах КНП «Косівська ЦРЛ» не знаходиться, згідно наданих суду матеріалів.

В силу вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

А тому, покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався.

Процесуальні витрати та речові докази в справі відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід не застосовувався.

У відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1