Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №193/1314/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1314/26

Провадження № 3/193/350/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., за участі: секретаря судового засідання Хабібуліної О.В., захисника Кисилевича С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2026 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення за № 1091 складеним 29.07.2026 головним державним інспектором відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дубарем М.В. разом з іншими матеріалами стосовно ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до цього протоколу про адміністративне правопорушення, ФОП ОСОБА_2 порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме, що він зберігав пальне виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності відповідної ліцензії, зокрема встановлено відвантаження підакцизних товарів у період відсутності ліцензії за адресою: АДРЕСА_1 та зафіксовано в акті перевірки від 26.06.2026 № 2936/04-36-09-03/ НОМЕР_1 чим порушено вимоги ст. 28 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-ХІ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).

Таким чином, своїми діями ФОП ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судове засідання ФОП ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився.

Проте присутній під час розгляду справи його захисник – адвокат Кисилевич С.Ф., заперечував вину ФОП ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Зазначив, що перевіркою встановлено, що попередня ліцензія, надана його підзахисному на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії з 02.07.2021 по 02.07.2026, скасована 01.11.2024, а 02.11.2024 ФОП ОСОБА_1 придбав згідно ТТН 4600 л. дизельного пального у ФОП ОСОБА_3 , що є порушенням закону. Посилається на те, що ФОП ОСОБА_1 отримав розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального у своєму електронному кабінеті платника податків лише 04.11.2024. Раніше вказане розпорядження ані в електронній формі засобами електронного зв`язку, ані в будь-якій іншій спосіб не направлялось та не отримувалось. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона є ФОП, діяльністю якої є надання бухгалтерських послуг, одним з її клієнтів є ФОП ОСОБА_1 бухгалтерію якого вона веде. Останній 22.06.2021 отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії з 02.07.2021 по 02.07.2026. За умовами ліцензії він щороку мав сплачувати 780 грн для продовження дії ліцензії. 02.07.2024 закінчувався проплачений термін ліцензії, тому ФОП ОСОБА_1 заздалегідь 25.06.2024 сплатив кошти на продовження строку дії відповідної ліцензією і, оскільки особистий прийом документів було скасовано через уведений воєнний стан, вона відповідний платіжний документ разом з оригіналом самої ліцензії залишила у скринці ГУ ДПС у Дніпропетровській області для його подальшого опрацювання фахівцями ДПС. Зателефонувавши через кілька днів до фахівців ГУ ДПС у Дніпропетровській області з метою з`ясування долі питання продовження строку дії ліцензії на один рік, вона довідалася, що ніяких документів у скринці вони не знайшли, оригінал ліцензії у них відсутній, тому для того що б продовжити строк дії ліцензії рекомендували спочатку отримати у ДПС її дублікат. Вона не заперечувала проти цього. Але як виявилося видача дублікату ліцензії це платна послуга, його вартість така сама як і плата за продовження ліцензії – 780 грн., тому фахівці ДПС платіжний документ на цю суму призначення якого було саме за сплату ліцензії на зберігання пального, використали саме для отримання дубліката. Але про це ФОП ОСОБА_1 повідомлений не був. Тобто, останній, як і свідок, були переконані, що сплачені кошти були використані саме за призначенням - за сплату ліцензії на зберігання пального, тому мали обґрунтовані очікування щодо продовження дії ліцензії до 02.07.2025, відтак продовжували періодично закуповувати на власні потреби дизельне пальне. Так. 02.11.2024 було придбано за акцизною накладною у ФОП ОСОБА_5 4600 л. дизельного палива. Наголосила, що електронна система з придбання та реалізації підакцизних товарів налаштована таким чином, що за відсутності активної ліцензії у ФОП ОСОБА_1 на зберігання пального ФОП ОСОБА_5 не мав би змоги реалізувати йому паливо, а тому переконана, що ліцензія була анульована податковою інспекцією заднім числом. Дійсно, про припинення дії ліцензії з 01.11.2024 вона довідалася лише 04.11.2024 з електронного кабінету платника податків ФОП ОСОБА_1 , доступ до якого вона мала.

Заслухавши доводи захисника та покази свідка, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 2 ст. 7 КУпАП).

Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Тобто, ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі- Закон, Закон № 3817-ХІ), зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (ч. 1 ст. 46 Закону).

Несплата чергового платежу за ліцензію є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону).

В силу положень ч. 5, 6 ст. 46 Закону рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.

У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.

Орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:

1) вносить відомості про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

2) оприлюднює рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності на своєму офіційному веб-порталі/субсайтах веб-порталу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

3) направляє суб`єкту господарювання рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Проаналізувавши та оцінивши долучені до протоколу матеріали, а також документи, долучені до заперечення захисником ФОП ОСОБА_1 – адвокатом Кисилевичем С.Ф., судом установлено таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 22.06.2021 отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки) за терміном дії з 02.07.2021 до 02.07.2026 (а.с.16).

На звороті ліцензії містяться відомості про щорічні внесення сплати за ліцензію у розмірі 780 грн. Зокрема мається відмітка про внесення останнього платежу від 03.07.2023 на суму 780 грн. про продовження строку дії ліцензії за період з 02.07.2023 по 02.07.2024.

Як видно з платіжної інструкції № 709 від 25.06.2024, ФОП ОСОБА_1 сплатив грошові кошти у сумі 780 грн., цільове призначення яких: сплата за ліцензію зберігання пального (а.с.17).

Між тим, як видно зі змісту акту перевірки від 26.06.2026 за № 2936/04-36-09-03/ НОМЕР_1 , вказані грогові кошти за платіжною інструкцією № 709 від 25.06.2024 були використані фахівцями ДПС не на продовження строку дії ліцензії до 03.07.2025, а на видачу дублікату ліцензії.

Згідно розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024 № 387-рл «Про анулювання ліцензій», строк дії вказаної ліцензії було припинено з 01.11.2024 через несплату чергового платежу за ліцензію.

02.11.2026 ФОП ОСОБА_1 , згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 25, придбав у ФОП ОСОБА_5 4600 л. дизельного палива.

Слід зауважити, що за змістом положень ч. 5 та 10 ст. 46 Закону № 3817-ХІ, датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, саме рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.

Між тим, всупереч положенням ч. 5 ст. 46 Закону, контролюючим органом не доведено належними, допустимими та беззаперечними доказами факту своєчасного та належного направлення рішення про припинення дії ліцензії на право зберігання пального ФОП ОСОБА_1 до вчинення ним спірного платежу з придбання підакцизного пального, що мало місце 02.11.2024.

З наданого захисником скріншоту отриманих вхідних повідомлень до електронного кабінету ФОП ОСОБА_1 вбачається, що витяг з розпорядження про припинення строку дії ліцензії надійшов останньому лише 04.11.2024 і був про дубльований наступного дня.

Отже, з урахуванням приписів ч. 5 та 10 ст. 46 Закону № 3817-ХІ, ліцензія на право ФОП ОСОБА_1 зберігання пальним припинила свою дію не раніше 05.11.2024, з огляду на що здійснене ФОП ОСОБА_1 придбання підакцизного товару (дизельного пального) 02.11.2024 відбувалося у межах строку дії ліцензії на вчинення цього виду господарської діяльності.

Інших доказів провадження ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності без ліцензії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надало.

Наведені обставини дозволяють констатувати відсутність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приписи статті 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості, який полягає, зокрема, у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».

Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, у справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.

Зазначені обставини із врахуванням раніше наведених положень КУпАП і оцінки доказів вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу цього адміністративного правопорушення.

Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 28.09.2026.

Суддя О. В. Томинець