Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №191/5090/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №191/5090/26

Суддя: Чорна О. В.

Справа № 191/5090/26

Провадження № 3/191/1738/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, які надійшли від в/ч НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Німеччини, народився Німеччина, регіон Тюрінг, місто Єна, проживає: АДРЕСА_1 , посада – в/ч НОМЕР_2 , старший навідник 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, старший солдат,

- за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серія А4773 № 135 від 12.06.2026 року, 11.06.2026 року, о 23:54 год., перебував на території військової частини в умовах особливого періоду на території Синельниківського району Дніпропетровської області (більш точна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) з ознаками алкогольного сп`яніння.

З метою медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння був доставлений уповноваженою особою до тимчасової військової комендатури у АДРЕСА_2 , за результатами тесту за допомогою приладу «Алкофор 507» встановлений результат 2,46% проміле.

ОСОБА_2 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ст. 256 КУпАП).

Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з досліджених письмових матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є уродженцем та громадянином Німеччини, що підтверджується копією його паспорта, проходить військову службу за контрактом в лавах ЗСУ, на підставі, в тому числі, Положення про проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства у ЗСУ, затвердженого Указом Президента України від 10.06.2016 року № 248/2016 зі змінами.

В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення ОСОБА_4 українською мовою, відсутні будь-які докази того, що він в достатньому обсязі володіє українською мовою, вміє читати та писати і міг брати участь у складанні протоколу без участі перекладача і захисника. Доказів залучення перекладача та захисника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення суду не надано.

Таким чином, суд не має доказів того, що ОСОБА_3 дійсно розумів яке адміністративне правопорушення йому інкримінується, мав можливість надати пояснення, дійсно ознайомлений із своїми правами та обов`язками, розумів, що має право на захисника тощо, отже, суд не може встановити чи мало місце подія та склад адміністративного правопорушення.

Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

У зв`язку з наведеним, провадження в справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності зач. 3 ст. 172-20 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності зач. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О. В. Чорна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua