Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №183/5021/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5021/26

№ 2/183/5618/26

21 вересня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про визнання права власності на 1/3 частку квартири,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Пуйда Євген Юрійович, звернулася до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про визнання права власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 30 березня 2001 року вона разом із чоловіком ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 набули у власність трикімнатну квартиру за вказаною адресою на підставі договору дарування квартири, посвідченого Сєвєродонецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-1073. Право власності було зареєстровано у Сєвєродонецькому міському бюро технічної інвентаризації 18 квітня 2001 року за № 134.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки, ОСОБА_3 , помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частку квартири. Спадкоємцями за законом першої черги були його дружина (позивачка) та донька ОСОБА_5 у рівних частках, тобто по 1/6 частці квартири кожна. 08 грудня 2009 року державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. позивачці ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку спірної квартири, яке 01 лютого 2010 року було зареєстровано в КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» за № 134 в книзі 57 (номер витягу 25194377) та 28 січня 2026 року внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, набута позивачкою на підставі договору дарування від 30 березня 2001 року 1/3 частка квартири зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не була.

З метою державної реєстрації права власності на свою 1/3 частку квартири позивачка звернулася до державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради, однак рішенням державного реєстратора Дереклеєвої Тетяни Вікторівни № 83797104 від 17 березня 2026 року у проведення реєстраційних дій було відмовлено через неможливість підтвердження відомостей та отримання інформації від БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк). Враховуючи викладене, позивачка позбавлена можливості реалізувати свої права власника та отримати компенсацію за пошкоджене житло іншим шляхом, окрім судового, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

30 березня 2001 року між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (обдаровувані) укладено Договір дарування квартири, посвідчений завідуючою Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1-1073.

Згідно з п. 1 вказаного Договору дарування, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прийняли в дар квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 .

Відповідно до відмітки Сєвєродонецького бюро технічної інвентаризації від 18 квітня 2001 року на Договорі дарування, квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (по 1/3 частці за кожним).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину на належну йому 1/3 частку квартири прийняли у рівних частках його дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_5 (по 1/6 частці кожна).

08 грудня 2009 року державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , посвідчене в реєстрі за № 1-3364 (спадкова справа № 804/2009).

08 грудня 2009 року державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. доньці померлого ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , посвідчене в реєстрі за № 1-3366 (спадкова справа № 804/2009).

Право власності ОСОБА_1 на 1/6 частку квартири на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину було зареєстровано в КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» 01 лютого 2010 року, реєстраційний номер об`єкта 28393832, номер запису 134 в книзі 57, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25194377 від 01 лютого 2010 року.

28 січня 2026 року державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременком І.М. право власності ОСОБА_1 на 1/6 частку спірної квартири внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 462602624 від 02 лютого 2026 року.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 25 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Згідно з технічним паспортом, квартира АДРЕСА_2 є двокімнатною, має загальну площу 43,7 кв.м., житлову площу 29,2 кв.м.

Позивачка ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5105-5002797059 від 05 червня 2023 року.

З метою державної реєстрації права власності на належну їй на підставі Договору дарування від 30 березня 2001 року 1/3 частку квартири, позивачка звернулася до державного реєстратора.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Дереклеєвої Тетяни Вікторівни № 83797104 від 17 березня 2026 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова мотивована тим, що на запит державного реєстратора від Сіверськодонецької міської військової адміністрації надійшла відповідь № 531 ВА/2026 від 05 лютого 2026 року про неможливість надання інформації з паперових носіїв БТІ у зв`язку з тим, що територія м. Сєвєродонецька є тимчасово окупованою, а архіви БТІ на підконтрольну територію України не вивезені.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, територію Сіверськодонецької міської територіальної громади (м. Сіверськодонецьк) віднесено до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Зі змісту рішення про відмову у проведення реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності позивачки на 1/3 частку спірної квартири.

Отримати інформацію з БТІ м. Сєвєродонецька на запит державного реєстратора на теперішній час неможливо через тимчасову окупацію території російською федерацією та відсутність доступу до архівних справ БТІ.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі неможливості захисту цього права іншим шляхом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Позивачкою право власності на 1/3 частку квартири набуте у 2001 році на підставі Договору дарування від 30 березня 2001 року. Надані суду копії договору дарування квартири, технічного паспорта та реєстраційного напису БТІ від 18 квітня 2001 року свідчать про дотримання вимог законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачкою було належним чином доведено набуття нею права власності на 1/3 частку спірної квартири, однак через відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість отримання інформації з БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк) на теперішній час, позивачка позбавлена можливості реалізувати свої права власника щодо розпорядження майном та подання заяви на отримання компенсації за пошкоджене житло, що порушує її права власності, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири загальною площею 43,7 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; адреса фактичного місця проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_5 ;

відповідач – Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: 93400, Луганська область, Сіверськодонецький район, м. Сіверськодонецьк, бульвар Незалежності України, буд. 32;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Повне судове рішення складено і підписано 21 вересня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.