Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №183/2643/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2643/26

№ 2/183/1225/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 16400 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 31.10.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 3134767, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов`язання, визначені Кредитним договором, з правом пролонгації.

ТОВ «Авентус Україна» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти в обсязі та в строки, що визначені Договором. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Авентус Україна» підписали кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

26.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-2605221, в тому числі відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 3134767 від 31.10.2020 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату звернення до суду становить 16400 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 500 грн., заборгованість за відсотками – 11400 грн..

Позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, але відповідач покладені на нього зобов`язання так і не виконав, через що ТОВ ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також покласти на нього судові витрати.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання.

Ухвалою Самарівського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі з викликом сторін (а.с.29).

Позиція сторін в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні надала пояснення про те, що у 2020 році її телефоном та особистими даними скористався її брат, який на сьогодні є померлим. Скориставшись її довірою, він на через її телефон оформив багато кредитів, в тому числі і з ТОВ «Авентус Україна». Кошти були зараховані на її картку, і цей факт вона не оспорює, з умовами договору вона не знайома, з порядком повернення коштів не знайома.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

31.10.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 3134767, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн., строком на 30 днів. Тип процентної ставки – фіксована.

Процентна ставка за користування коштами залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:

-Знижена процента ставка – 0,01% в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4 цього Договору без пролонгації, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості(п.1.5.1);

-Стандартна процента ставка – 1,90% в день від суми договору застосовується у межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови, визначені у п.1.5.1 Договору, а також у межах строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитними коштами, відповідно до п.1.6 цього Договору, в межах періоду прострочення, але не більше 90 днів.

Кредитний споживчий договір був укладений у відповідності до вимог ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А535193, який вказаний в довідці про ідентифікацію (а.с. 16).

Доказів того, що телефоном та особистими даними відповідача скористалася стороння особа суду не надано.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту за договором № 3134767 та сплати процентів мали бути внесені відповідачем до 30.11.2020 року (а.с. 18).

Також позивачем долучена довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про зарахування коштів у розмірі 5000 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с. 19).

Відповідач не спростовувала факту зарахування кредитних коштів на її рахунок, як і не надала доказів повернення кредитних коштів у строк, визначений у графіку до кредитного договору, - 30.11.2020 року.

З картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), здійсненого ТОВ «Авентус Україна», вбачається, що первісний кредитор нараховував відповідачці проценти за користування кредитом до 28.02.2021 року з розрахунку 95 грн. щодня, наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 16400 грн., з яких тіло кредиту становить 5000 грн., заборгованість за процентами – 11400 грн. (а.с. 15-17).

26 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна», як кредитором, та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як новим кредитором, було укладено договір відступлення прав вимоги ККАУ-26052021, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 17-19).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26.05.2021 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит №3134767 від 31.10.2020 року, укладеним з ОСОБА_2 , на загальну суму 16400 грн. (а.с.20).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, в якій, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Судом встановлено, що положеннями пункту 4 Договору зокрема, передбачено порядок пролонгації договору.

З наведеного вбачається, що підписанням договору про споживчий кредит №3134767 від 31.10.2020 року сторони досягли згоди щодо умов, зокрема про нарахування відсотків та можливості продовження строку кредитування, отже нарахування відсотків за цим кредитним договором в загальному розмірі 15 грн. є правомірним.

Відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, не довела відсутність заборгованості.

Станом на момент розгляду справи, даних про погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитом, матеріали справи не містять.

Суд дійшов до таких висновків, а саме:

- відповідач, підписавши одноразовим електронним підписом 31.10.2020 р. договір про надання споживчого кредиту, у відповідності до статей 3, 62 ЦК України добровільно погодилася на умови кредитного договору, взяла на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їх користування;

- кредитодавець ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% в день;

- ТОВ «Авентус Україна» поза строком кредитного договору №3134767 від 31.10.2020 року безпідставно нарахувало проценти з 01.12.2020 року по 28.01.2021 року, проте як кредитний договір міг діяти до 30.11.2020 року та його строк був фактично припиненим в цей день;

- доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на пролонгацію договору, визначених у розділі 4 Договору, суду не надано, а тому нарахування процентів у розмірі 1,9% в день є неправомірним;

- позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»», до якого за договором про відступлення прав вимоги перейшло право вимоги до відповідача, доведено зобов`язання, у зв`язку з невиконанням ним договору №3134767 від 31.10.2020 року, у загальному розмірі 5015 грн. (5000 гривень – тіло кредиту, 15 гривень - проценти за користування кредитому у період з 01.11.2020 року по 30.11.2020 року;

- розмір заборгованості відповідача за період з 01.12.2020 року, що не охоплюється договором №3134767 від 31.10.2020 року та виходить за межі кінцевої дати строку дії договору 30.11.2020 року, є таким, що суперечить умовам кредитного договору та вимогам закону.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Норми права та судова практика, застосовані судом. Загальний висновок у справі. Мотиви, з яких виходив суд; мотиви незастосування норм, на які посилались сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» наведені у статті 530 ЦК України, згідно з приписами частини першої цієї статті, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах висунення кредитодавцем вимоги достроково повернути кредитні кошти та відсотки за користування кредитом по своїй юридичній природі є зміною, визначеного у договорі строку, на який надався кредит (строку кредитування).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, вбачається, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Строк кредитного договору є його істотною умовою, оскільки саме протягом цього строку сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до умов договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частини 1, 2 ст. 631 ЦК України).

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у стягненні з відповідача процентів у розмірі 11385,00 грн., що становить різницю між заявленою позовною вимогою в розмірі 11400 грн. та підтвердженою сумою заборгованості у розмірі 15 грн.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі кредитної заборгованості 5015 грн., з яких: 500 грн. - неповернута сума кредиту (основний борг); 15 грн. - проценти за користування кредитом, нараховані протягом дії кредитного договору.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 813,63 грн.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн., долучивши копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між позивачем та АО «Апологет», Акт № 127 наданих послуг, детальний опис виконаних робіт від 13.02.2026.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати позивачем в даній справі є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд вважає, що підлягає зменшенню розмір витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,76-82, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3134767 від 31.10.2020 року в розмірі 5015 гривень (п`ять тисяч п`ятнадцять гривень), а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за процентами – 15 грн.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 813,63 (вісімсот тринадцять гривень 63 копійки), витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська обл., 79018.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлене 28 вересня 2026 року.

Суддя Сорока О.В.