Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №183/5634/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5634/25

№ 2/183/2123/26

23 вересня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, треті особи: Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко Андрій Григорович, ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. З урахуванням вимог уточненої позовної заяви позивач просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження: № 6943249 від 03 квітня 2008 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АЕ № 972747, 19.03.2008, ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, державний виконавець Рибак О.О., реєстратор: Новомосковська районна державна нотаріальна контора), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку. 04 січня 2024 року він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості через наявність зареєстрованого 03 квітня 2008 року арешту майна боржника ОСОБА_3 . Вказаний арешт було накладено постановою державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.08.2007 у справі № 1-242/07 про конфіскацію 1/2 частини майна ОСОБА_3 . Позивач вказує, що строк давності виконання обвинувального вироку щодо додаткового покарання у вигляді конфіскації майна закінчився 20.08.2017, виконавче провадження передано до архіву та знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання, а оригінал виконавчого листа у матеріалах кримінальної справи відсутній. Оскільки вирок суду в частині конфіскації майна виконаний не був, а строки його виконання закінчилися, ризики, які стали підставою для застосування арешту, відпали, проте наявність обтяження порушує його права як спадкоємця на оформлення та розпорядження спадковим майном.

Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.12.2025 задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, замінено первісного відповідача - Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на належного відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, а також залучено Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А.Г. до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Зазначеною ухвалою суду також прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції від 10.12.2025 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву про зняття арешту з майна, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, а у разі виявлення підстав - закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відзив обґрунтовано тим, що спірний арешт не є заходом податкового контролю, не пов`язаний із виникненням податкового боргу та не має податково-правової природи. Арешт накладено в межах виконавчого провадження з примусового виконання вироку суду про конфіскацію майна, а тому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не є органом, який ініціював або накладав спірний арешт, та є неналежним відповідачем у даній справі. Крім того, відповідач зазначає про обраний позивачем неналежний спосіб судового захисту, оскільки арешт, накладений у кримінальному провадженні, підлягає скасуванню виключно за правилами та в порядку кримінального процесуального законодавства України, у зв`язку з чим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 27.04.2026 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

21.07.2026 від представника позивача - адвоката Заніздри А.П. надійшла заява про повернення до стадії підготовчого засідання та залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є позивач у справі - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.07.2026 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження, задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє законний представник (опікун) - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10.08.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

05.08.2026 до суду через канцелярію від третьої особи - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій він зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглядати справу за його відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 31 жовтня 2023 року Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2013.

За життя ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 1997 року, посвідченого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-1983, зареєстрованого в БТІ 28.11.1997 за р. № 161-1, належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу та довідкою КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" ДОР № 2047/24 від 18.06.2024.

Згідно з довідкою Піщанської сільської ради Меліоративнівського старостинського округу № 2 від 04.01.2024, ОСОБА_3 на момент смерті був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . На момент його смерті разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані та мешкали: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько померлого - ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А.Г. із заявою про прийняття спадщини за законом, на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу № 1/2024 (зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 71812234).

Як убачається з матеріалів спадкової справи № 1/2024 та витягу з Спадкового реєстру № 75330844 від 04.01.2024, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його батько - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину шляхом подання заяви нотаріусу, та його неповнолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та є неповнолітньою особою.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 423774100 від 23.04.2025, щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , за зверненням ОСОБА_1 було виявлено наявність обтяження: тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6943249, зареєстровано 03.04.2008 о 16:56:43 за № 6943249 Новомосковською районною державною нотаріальною конторою, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АЕ № 972747, видана 19.03.2008 ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, державний виконавець Рибак О.О.

20 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А.Г. від 20 листопада 2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з наявністю зареєстрованого арешту нерухомого майна № 6943249.

Судом установлено, що зазначений арешт майна боржника ОСОБА_3 було накладено в межах виконавчого провадження з примусового виконання вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2007 року у справі № 1-242/07.

Вказаним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України, та на підставі ст. 70 КК України йому призначено остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна. Вирок набрав законної сили 20 серпня 2007 року.

Відповідно до листа Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 28.17-27/68305 від 14.05.2025, наданого на заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025, арешт на майно ОСОБА_3 було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-242 від 03.08.2007, виданого Новомосковським міськрайонним судом про конфіскацію майна. При цьому орган ДВС повідомив, що надати детальнішу інформацію чи копії документів виконавчого провадження не вбачається за можливе, оскільки вказане виконавче провадження було передано до архіву та в подальшому знищено у зв`язку з перебігом терміну зберігання, а зняття арешту за відсутності підстав, передбачених ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", можливе за рішенням суду.

При вирішенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Враховуючи підстави позову, те, що предметом позову є зняття арешту з майна спадкодавця, накладеного під час виконання вироку суду про конфіскацію майна, та зваживши на те, що позов подано спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити належним чином свої спадкові права, вказаний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 345/6246/24).

Оцінюючи склад учасників справи та належність відповідача, суд виходить з наступного.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов-язком суду, який виконується під час розгляду справи.

За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17, відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках залучається судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У випадках, коли арешт майна проводиться для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, підлягає вирішенню питання щодо відповідної участі у справі відповідного територіального органу Державної податкової служби України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 450/1411/16, Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17, від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19, від 21 червня 2023 року у справі № 721/521/21, від 19 березня 2025 року у справі № 676/1280/24, від 05 листопада 2025 року у справі № 345/6246/24).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначити належний склад відповідачів у справі.

Належним відповідачем за позовом про зняття арешту з майна, де арешт було накладено для забезпечення конфіскації майна в дохід держави, є відповідний територіальний орган Державної податкової служби України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 10.12.2025 первісного відповідача замінено на належного відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог по суті, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк десять років - у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2007 року відносно ОСОБА_3 набрав законної сили 20 серпня 2007 року. Десятирічний строк давності виконання обвинувального вироку в частині додаткового покарання у вигляді конфіскації майна закінчився 20 серпня 2017 року.

З матеріалів справи слідує, що вирок суду від 03.08.2007 у частині додаткового покарання у вигляді конфіскації майна виконаний не був, виконавчий лист повернуто до суду і він знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-242/07, а виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання.

Належне ОСОБА_3 майно увійшло до складу спадщини, оскільки право власності засудженого на це майно не було припинено у встановленому законом порядку за його життя. Сам по собі вирок суду про призначення покарання у вигляді конфіскації майна є підставою для позбавлення права власності, однак фактичне припинення цього права відбувається лише в момент звернення майна в дохід держави у процедурі примусового виконання вироку. Оскільки за життя боржника вирок суду в частині конфіскації майна виконаний не був, а строки давності виконання обвинувального вироку, передбачені ст. 80 КК України, сплили 20 серпня 2017 року, відсутня можливість примусового звернення майна в дохід держави.

За таких обставин, наявність арешту, накладеного для забезпечення покарання, яке вже не може бути виконане за законом, є непропорційним обмеженням права власності спадкоємців та підлягає скасуванню.

Наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна перешкоджає позивачу як спадкоємцю у здійсненні та оформленні своїх спадкових прав, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування (зняття) арешту з майна.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Зняти арешт з майна - квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , зареєстрований 03 квітня 2008 року за реєстраційним номером обтяження № 6943249 Новомосковською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АЕ № 972747, виданої 19 березня 2008 року ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ ВП 44118658, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А;

третя особа - Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34893684, адреса: 51200, Дніпропетровська обл., м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 7;

третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко Андрій Григорович, адреса: 51200, Дніпропетровська обл., м. Самар, вул. Калнишевського, буд. 5, прим. 50;

третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено і підписано 23 вересня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.