Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №183/4623/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4623/26

№ 2/183/5481/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1419-4511 від 10 липня 2024 року у розмірі 66 500,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 13 300,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 53 200,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (надалі – позивач, Кредитодавець) звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 (надалі – відповідач, Позичальник) за допомогою вебсайту Кредитодавця укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1419-4511 продукту «НА ВСЕ». Договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки складають єдиний договір. Для підписання договору Позичальником використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором A5009.

За умовами Договору розмір кредитного ліміту становив 13 300,00 грн, дата надання кредиту – 10 липня 2024 року, строк кредитування – 300 календарних днів, базовий період – 14 календарних днів, знижена процентна ставка – 1,20 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка – 1,50 % за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту. Дата повернення кредиту – 05 травня 2025 року.

Позивач указує, що свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши 10 липня 2024 року відповідачеві 13 300,00 грн через платіжну систему LiqPay на платіжний інструмент із маскованим номером НОМЕР_1 , зазначений у Договорі як особистий електронний платіжний засіб Позичальника. Відповідач у встановлений строк кошти кредиту в повному обсязі не повернув, допустив порушення Договору, що спричинило виникнення заборгованості.

За розрахунком позивача станом на 18 березня 2026 року загальна заборгованість за Договором становила 74 586,40 грн, з яких: 13 300,00 грн – основний борг; 59 291,40 грн – проценти; 1 995,00 грн – комісія за видачу кредиту. Разом з тим Кредитодавцем прийнято рішення про можливість часткового списання заборгованості за комісією та процентами у загальній сумі 8 086,40 грн за умови погашення решти заборгованості. З огляду на це у позові заявлено до стягнення 66 500,00 грн, а саме 13 300,00 грн основного боргу та 53 200,00 грн процентів.

Постановленою суддею ухвалою від 04 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Після усунення недоліків постановленою суддею ухвалою від 07 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строк на подання відзиву — 15 днів з дня отримання ухвали.

28 травня 2026 року представником відповідача, адвокатом Волошиною О. В. подано заяву про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді. 29 травня 2026 року представнику надано такий доступ.

09 червня 2026 року представником відповідача подано письмові пояснення (заперечення) на позовну заяву, в яких вона просить поновити строк на їх подання та частково задовольнити позов, стягнувши 45 113,60 грн, з яких 13 300,00 грн – тіло кредиту та 31 813,60 грн – проценти. Представник відповідача не заперечує факт укладення Договору, розмір отриманого кредиту та неповернення основного боргу, однак не погоджується з нарахованим розміром процентів. Заперечення мотивовані тим, що Договір укладено 10 липня 2024 року після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою про максимальний розмір денної процентної ставки 1 %. На думку представника відповідача, проценти за весь 300-денний строк мали нараховуватись не більше ніж за ставкою 1 % на день, тобто у сумі 39 900,00 грн, а після віднімання зазначеної позивачем суми списання 8 086,40 грн – 31 813,60 грн. Враховуючи дату отримання представником відповідача доступу до електронної справи, відсутність доказів отримання ухвали суду про відкриття провадження раніше за дату ознайомлення представника, суд не вбачає підстав для висновку, що строк на подання відзиву відповідачем пропущеним та відсутність підстав для вирішення питання про його поновлення.

Представник позивача у судове засідання 17 вересня 2026 року не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. Підстав неявки не повідомили. Враховуючи подання представником відповідача відзиву, суд убачає можливим розглянути справу у відсутність сторони відповідача.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1419-4511 продукту «НА ВСЕ». У реквізитах Позичальника зазначені його паспортні дані, РНОКПП, місце проживання, електронна адреса, номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A5009. Технологія (порядок) укладання Договору. Порядок створення та накладання електронних підписів Сторонами Договору, використання підпису одноразовим ідентифікатором, отримання такого позичальником передбачено п. 3 Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено відкриття для Позичальника невідновлюваної кредитної лінії, а пунктом 2.2 – надання коштів на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб із обов`язком повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розмір кредитного ліміту становить 13 300,00 грн, дата надання кредиту – 10 липня 2024 року. Пунктом 4.2 визначено безготівковий спосіб надання кредиту на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу. Пунктом 4.4 визначено базовий період 14 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка – 1,20 % за кожен день користування кредитом (п. 10.2). Пунктом 4.7 передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту. Строк кредитування – 300 календарних днів, дата повернення кредиту – 05 травня 2025 року.

Пунктом 4.10 Договору визначено реальну річну процентну ставку 27 138,17 %, пунктом 4.11 – орієнтовну загальну вартість кредиту 68 681,78 грн, пунктом 4.12 – денну процентну ставку на дату укладення Договору 1,388 %, а пунктом 4.13 – загальні витрати за споживчим кредитом 55 381,78 грн, які включають проценти за користування кредитом і комісію за його видачу.

Квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» платіжної системи «LiqPay» про виплату підтверджується, що 10 липня 2024 року о 22 год 14 хв здійснено операцію з видачі кредитних коштів за Договором № 1419-4511 у сумі 13 300,00 грн на платіжний інструмент 535508**86. Довідкою Директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту також підтверджено видачу 13 300,00 грн через LiqPay на картку НОМЕР_1 . Зазначений маскований номер збігається з номером електронного платіжного засобу, зазначеним у реквізитах Позичальника в Договорі. Сукупність цих доказів підтверджує належне виконання Кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить, що проценти за користування кредитом нараховувались з 10 липня 2024 року по 23 липня 2024 року за ставкою 1,20 % на день, а з 24 липня 2024 року по 05 травня 2025 року – за ставкою 1,50 % на день. Загальна сума нарахованих процентів становить 59 291,40 грн. Платежів у погашення кредиту або процентів розрахунок не містить. Після 05 травня 2025 року проценти за Договором не нараховувались.

Вирішуючи позов, суд ураховує таке.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З урахуванням установлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить висновує про укладення вищевказаного Кредитного договору між відповідачем та позивачем.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих у кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування. З огляду на викладене, суд висновує, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість.

Оскільки доказів сплати відповідачем отриманих від позивача кредитних коштів матеріали справи не містять, прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 13 300,00 грн підлягає стягненню.

Водночас, перевіряючи розмір заявленої до стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд ураховує таке.

Згідно з умовами Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50 % за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1.20 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо Позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору).

Наданий суду розрахунок заборгованості свідчить, що проценти нараховувалися позивачем відповідачеві за зниженою процентною ставкою та за стандартною у період з 10 липня 2024 року по 05 травня 2025 року.

Оцінюючи доводи відповідача щодо обмеження процентів частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд виходить з такого.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» установлено перехідний період тривалістю 240 днів: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів – 1,5 %. Отже, гранична денна процентна ставка становила: з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року включно – 2,5 %; з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно – 1,5 %; з 20 серпня 2024 року – 1 %.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) звернула увагу, що Закон № 3498-IX запровадив імперативне обмеження максимальної денної процентної ставки та поетапне її зниження у зазначені періоди; за загальним правилом ці обмеження застосовуються до договорів про споживчий кредит, укладених з 24 грудня 2023 року.

Оскільки спірний Договір укладено 10 липня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, установлені законом обмеження максимальної денної процентної ставки підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Умови Договору про процентну ставку можуть застосовуватися лише в межах установленої законом максимальної денної процентної ставки

Договір укладено 10 липня 2024 року на суму 13 300,00 грн. Стандартна ставка становить 1,5 % за день, а за перші 14 днів застосовано знижену ставку 1,2 %. Розрахунок позивача також підтверджує дотримання положень Договору(1,2 % з 10 липня 2024 року та 1,5 % починаючи з 24 липня 2024 року.

Таким чином проценти слід обчислювати у три періоди:

10 липня 2024 року –23 липня 2024 року – 14 днів ? 1,2 % (з розрахунку 13 300 ? 1,2 % = 159,60 грн на день) =159,60 ? 14 = 2 234,40 грн.

24 липня 2024 року –19 серпня 2024 року – 27 днів ? 1,5 % (з розрахунку 13 300 ? 1,5 % = 199,50 грн на день) = 199,50 ? 27 = 5 386,50 грн.

20 серпня 2024 року–05 травня 2025 року – 259 днів ? 1 % (з розрахунку 13 300 ? 1 % = 133,00 грн на день)= 133,00 ? 259 = 34 447,00 грн.

Отже, загальна сума процентів, яка була нарахована за весь 300-денний строк кредитування з урахуванням обмежень максимальної процентної ставки, встановленої положеннями Закону України «Про споживче кредитування» становить: 2 234,40 + 5 386,50 + 34 447,00 = 42 067,90 грн.

Тобто нарахування позивачем відповідачеві відсотків у розмірі 59 291,40 грн завищене. При цьому суд ураховує добровільне зменшення позивачем заявлених до стягнення процентів. Так, із фактично нарахованих 59 291,40 грн позивач просить стягнути 53 200,00 грн, тобто зменшивши проценти на 6 091,40 грн. Відтак, з урахуванням добровільного розміру зменшення остаточна сума процентів до стягнення становить 35 976,50 грн (42 067,90 – 6 091,40).

При цьому факт підписання Кредитного договору 10 липня 2024 року зі ставкою процентів 1,5 у день не свідчить про те, що відповідач погодився на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та те, що встановлення у Кредитному договорі процентної ставки у розмірі 1,5 % щоденно є правомірним, оскільки саме первісний кредитор, як особа, якою розроблено проект договору, дотримуючись положень Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини, пов`язані зі споживчим кредитом, повинен бути обізнаний про зміни в законодавстві, порядок застосування процентної ставки та щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, які набрали силу 23 грудня 2023 року, перехідні положення, встановлені Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону.

Аналізуючи викладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд висновує про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 49 276,50 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 13 300,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 35 976,50 грн. У решті позову в сумі 7 080,00 грн процентів слід відмовити.

При цьому суд відхиляє наведений відповідачем розрахунок процентів, як необґрунтований у частині перерахунку процентної ставки за період до 20 серпня 2024 року, оскільки норми законодавства не встановлюють обов`язку перерахунку розміру процентів за періоди до внесення змін Законом України «Про споживче кредитування». Також аргументи відповідача щодо відсутності виписки по особовому рахунку позичальника не є підставою для неможливості обрахунку процентів, використовуючи принципи звичайної арифметичної вірності та не є самостійною підставою для відмови у позові. Крім того, сторона відповідача визнає факт отримання кредитних коштів, а позивач не є банківською установою та не здійснює обслуговування/надає послуги з відкриття банківського рахунку відповідача.

За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 66 500,00 грн та задовольняється на суму 49 276,50 грн, що становить 74,1 % заявлених вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 972,84 грн (2 662,40 грн ? 74,1 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1419-4511 продукту «НА ВСЕ» від 10 липня 2024 року у розмірі 49 276 (сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 50 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 13 300,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 35 976,50 грн.

У решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 972 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дві) гривні 84 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складене та підписане 25 вересня 2026 року у порядку черговості після відновлення електропостачання в приміщення суду.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код в ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов