Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №183/8936/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №183/8936/26

Суддя: Краснокутський С. О.

Справа № 183/8936/26

№ 3/183/2889/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №952353 від 22.07.2026 року, 22.07.2026 року о 13 год 30 хв під час опрацювання матеріалів встановлено факт невиконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України ОСОБА_1 по відношенню до свого сина неповнолітнього ОСОБА_2 , 2008 року народження, що виразилось у тім, що 14.07.2026 року о 19 год 00 хв остання вигнала сина з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , веде аморальний спосіб життя та таким чином залишила дитину у небезпеці без нагляду батьків та неналежні умови проживання.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що дитину не виганяла, він сам пішов до бабусі, також вказала, що додані до матеріалів справи фото не підтверджують неналежні умови проживання.

Неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні, в присутності матері, пояснив, що дійсно матір його не виганяла, він самостійно вирішив піти до бабусі.

Вислухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1 – 7 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №952353 від 22.07.2026 року; копія протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 15.07.2026 року; пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_2 ; копія витягу з протоколу засідання обласної психолого-медико-педагогічної консультації від 05.10.2015 року №819-а, фототаблиця.

Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення заява та пояснення ОСОБА_3 не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 виганяла сина з дому, а також веде аморальний спосіб життя.

Крім того, матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що ОСОБА_1 створені неналежні умови проживання для дитини. Так, до протоколу не долучено Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини, складеного органом опіки та піклування або Службою у справах дітей. Також відсутні будь-які документи (довідки, характеристики, медичні висновки), які б свідчили про негативний вплив умов проживання на фізичний чи психічний розвиток дитини.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не може бути достатнім доказом винуватості особи.

Суд, також, враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Краснокутський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua